Слово шеф-редактора ГК «Баланс», Uteka від 1 вересня 2022 року

31.08.2022 860 0 6

Вже традиційно ми підбиваємо підсумки місяця, розглядаємо, чого чекати від найближчого майбутнього, та розмірковуємо над прогнозами.

Чимало із раніше заявленого урядом було запроваджено, але певні новації залишилися на стадії обговорення та суперечок. Можливо, це навіть на краще, адже деякі «покращення» від держчиновників можуть неабияк ускладнити життя суб’єктам господарювання та громадянам у непростих умовах воєнного стану.

Підсумки серпня

Воєнний стан і мобілізацію в країні очікувано продовжено ще на три місяці – до 21 листопада 2022 року. Відповідний Закон від 15.08.2022 № 2500-IX набув чинності з 17 серпня.

Водночас 23 серпня опублікована та набрала чинності постанова КМУ від 19.08.2022 р. № 928, якою продовжено карантин на всій території України через COVID-19 до 31 грудня 2022 року.

Нагадуємо, що це безпосередньо впливає на бізнес та трудові відносини з працівниками. Як саме – ми докладно розповідали в статтях:

У вересні в Uteka також розповімо, як оформити відпустки без збереження заробітної плати у зв’язку із продовженням карантину та військового стану.

Підтвердження неможливості виконувати податкові обов’язки

Зверніть увагу, що ще 29.06.2022 на сайті Мінфіну оприлюднено Проєкт наказу «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та переліків документів на підтвердження». Порядок нарешті затверджений наказом Мінфіну від 29.07.2022 р. № 225 і набирає чинності з дня його офіційного опублікування (станом на 31.08.2022 він ще не опублікований). Строки подання документів переносяться з 31.08.2022 на 30.09.2022.

У статті «Повідомлення ДПС про неможливість виконувати податкові обов’язки та зразки заяв» ми розглянули процедуру підтвердження неможливості, як скласти повідомлення-заяву до ДПС щодо неможливості з різних підстав, та надали зразок.

Нагадаємо, що підстави неможливості та документи, які це підтверджують, ми також детально аналізували у статті «Огляд проєкту наказу Мінфіну: як підтвердити свою неможливість виконувати податкові обов’язки під час війни?».

Нефіксований робочий час та спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва

З 10 серпня 2022 року Законом від 18.07.2022 № 2421-IX запроваджено абсолютно новий вид трудового договору – трудовий договір з нефіксованим робочим часом, який викликав багато суперечок. Можливість укладати такі договори дозволить роботодавцям гнучкіше вибудовувати відносини з найманими працівниками чи навіть відмовитися від застосування ЦПД. Як застосувати на практиці ці нововведення, читайте у статті «Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: що потрібно знати роботодавцеві».

19 серпня 2022 року набув чинності Закон від 19.07.2022 № 2434-IX, який спростив регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва. За спрощеною процедурою роботодавець оформляє мінімальну кількість кадрових документів, але при цьому основні права та гарантії для працівників зберігаються. Докладніше про новації читайте у статті «Спрощення трудових відносин для малого і середнього бізнесу: законодавчі новації».

Реєстр пошкодженого та знищеного майна

Міністерство інфраструктури та Міністерство цифрової трансформації презентували Реєстр пошкодженого та знищеного майна. У ньому зберігатиметься інформація про житлові будівлі та інші споруди, що були зруйновані під час російського вторгнення. Ці дані необхідні для того, щоб сформувати політику компенсації збитків і відбудови після перемоги України. Подати заяву можна і на порталі Дія.

Відповідні зміни внесено постановою КМУ від 0908.2022 № 885 до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, затвердженого постановою КМУ від 26.03.2022 № 380.

Як саме повідомляти про збитки від війни, читайте в Uteka у статтях «Кого та як поінформувати про збитки від війни» та «Як суб’єктам господарювання зафіксувати факти завдання збитку від війни».

Оновлена форма єдиної звітності

Наказом від 04.07.2022 р. №189 Мінфін виклав у новій редакції єдину звітність із ПДФО, ВЗ та ЄСВ, яка чинна з 9 серпня. За п. 46.6 ПК вперше звітувати за новою формою потрібно буде вже за підсумками ІV кварталу 2022 року.

Зміни стосуються відображення середнього заробітку працівників, яких було мобілізовано з 24 лютого та які не отримували доходи у вигляді грошового забезпечення. Також до розділу ІІ додатку 4 ДФ додано рядки для відображення доходів від продажу сільськогосподарської продукції.

Додаток 1 до Порядку № 4 «Таблиця відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» доповнено новими категоріями застрахованих осіб.

Як заповнити єдину звітність за оновленою формою, читайте в Uteka вже у вересні.

Звільнення від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінансової звітності у період дії воєнного стану

З 10 серпня набрав чинності Закон від 19.07.2022 р. № 2436-IX (законопроєкт № 7378) щодо звільнення від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінансової звітності у період дії воєнного стану.

Законом передбачено, що:

оприлюднення річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави та консолідованим звітом про платежі на користь держави здійснюється протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неоприлюднення фінансової звітності;
у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його припинення чи скасування юридичні особи звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо своєчасності та повноти оприлюднення фінансової звітності у повному обсязі на вебсторінці або вебсайті юридичної особи разом з відповідними аудиторськими звітами.

Очікування та прогнози вересня

Від вересня, як завжди, багато очікувань, обнадійливих та не дуже. Позитивно те, що бізнес бере активну участь в обговоренні, впливає на урядові рішення та перешкоджає прийняттю нормативно-правових актів, які б негативно вплинули на госпдіяльність та економічне становище країни.

Відновлення малої приватизації

З 1 вересня в Україні масово стартує мала приватизація. Тобто приватизація об’єктів до 250 млн грн. Звісно, так звані «стратегічні підприємства» заборонені до приватизації. Відповідні зміни до законодавства внесені Законом від 28.07.2022 № 2468-IX (законопроєкт № 7451). Уряд затвердив перелік 420 державних підприємств, які будуть передані до управління Фонду держмайна для подальшої приватизації та для ліквідації. Планується, що від приватизації Україна до кінця 2022 року може отримати біля 1 млрд грн. Але отримання коштів – не головна мета запуску приватизації. Адже на підприємствах буде відновлено або модернізовано виробництво, в тому числі й експортноорієнтоване, будуть створені нові робочі місця, і це стане частиною економічної відбудови країни.

Це також дасть можливість розширити виробництво для аграріїв. Оператори ринку, які бачать дефіцит потужностей, зможуть взяти участь у цих конкурсах. Вся інформація щодо об'єктів публікується на сайті privatization.gov.ua.

Самі ж процедури з приватизації тепер триватимуть швидше, а відповідні документи можна буде підписати в електронному вигляді.

Вже оголошено перші аукціони з приватизації в системі Prozorro.Продажі за новими правилами.

У вересні в Uteka: ми також підготували матеріали, які ви зможете прочитати незабаром, зокрема про процедуру приватизації та облік участі у приватизації та облік приватизованого майна.

Цифровізований механізм «єВідрядження»

19 серпня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка дозволяє підприємцям із 1 вересня виїжджати за кордон у робочі відрядження строком до 7 днів. Механізм «єВідрядження» цифровізовано – учасники подаватимуть заявки та отримають дозволи через портал «Дія». Таким чином буде прискорено процес й мінімізовано бюрократичні й корупційні ризики.

Нагадаємо, що такою можливістю зможуть скористатися ФОП та юрособи, якщо:

середня заробітна плата особи в компанії становить не менше 20 тисяч гривень;
внесено гарантований платіж у розмірі 200 тисяч гривень;
кількість застрахованих осіб за останній місяць звітного кварталу становить не менше 10 осіб;
подано податкову звітність;
немає заборгованості з ЄСВ.

Отримати дозвіл на виїзд одночасно зможуть не більше 10 % від кількості застрахованих осіб та не більше 10 осіб із компанії одночасно.

Застава в 200 тис. грн на рахунок в Ощадбанку. Гроші повертаються після повернення відрядженого до України.

На жаль, виїзд військовозобов'язаних у відрядження за кордон відкладається, адже відповідну постанову не підписано.

Повернення акцизного податку на пальне

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт № 7668-д про повернення акцизного податку на пальне у розмірі:

на газ – 52 євро/1000 літрів;
на бензин та дизель – 100 євро/1000 літрів.

Нагадаємо, що в березні стягнення акцизів на пальне було скасовано через гостру кризу на ринку пального України, викликану світовою паливною кризою та атаками росії на інфраструктуру для зберігання та транспортування енергоносіїв. З липня ситуація на ринку пального стабілізувалася, тому уряд повернувся до попередньої стратегії.

Кабмін вважає, що оскільки до війни ставки на бензин та дизель складали 213,5 та 139,5 євро відповідно, тобто майже у два та півтора рази більше, часткове повернення акцизів на дизель та бензин матиме мінімальний вплив на роздрібну вартість.

До того ж пільговий податок на додану вартість на пальне на рівні 7 % зберігається (до березня цього року діяла ставка 20 % ПДВ).

Оптимізму уряду не поділяють бізнес та агроринок. Більшість фахівців вважають, що під час війни, коли інфляція становить вже більше 30 %, це робити категорично не можна.

Нам залишається спостерігати, чи переможе здоровий глузд у цій суперечці.

Водночас якщо ви є імпортером палива чи займаєтеся його оптовим чи роздрібним продажем, варто послухати запис нашого вебінару «Операції з пальним – особливості воєнного часу» з Іриною Губіною, який відбувся 18 серпня.

Також читайте у вересні в Uteka про облік пального при різних варіантах залучення техніки.

Імпортний збір

Це, мабуть, найбільш суперечлива тема, яка обговорювалася протягом серпня.

У Нацбанку запропонували окрім повернення до оподаткування імпорту запровадити додатковий імпортний збір на позиції некритичного імпорту, а Уряд підготував законопроєкт про додатковий збір на імпортні товари в Україні.

Імпортний збір пропонували запровадити в розмірі 10 % на валютообмінні операції для купівлі всіх імпортних товарів і послуг з метою стимулювання надходжень до держбюджету, зниження тиску на валютний ринок та підтримки українського виробника.

Розв’язка наступила 31 серпня. За повідомленням Ярослава Железняка, Уряд та Офіс відмовилися від ідеї впровадження 10 % імпортного збору.

Попри те, що текст законопроєкту вже пройшов погодження, до ВР він не піде. Причина відмови: значний публічний тиск і супротив бізнесу.

Нагадаємо, що введення імпортного збору викликало неабиякий резонанс у суспільстві та бізнесі.

Представники бізнесу впевнені, що додаткові мита неминуче ляжуть на плечі кінцевого споживача, призведуть до подорожчання імпортних/вітчизняних продуктів. Тому перед підвищенням зборів необхідно продумати компенсаторні механізми для стримування інфляції, підтримки платоспроможності громадян.

До того ж серед товарів, які зараз ввозять в Україну, багато критичного імпорту, який не виробляється в нашій країні – наприклад, пальне та нафтопродукти. Їх здорожчання викличе чергову хвилю інфляції.

Як бачимо, розголос та здоровий глузд у цьому випадку взяли верх. Сподіваємося, що нам більше не доведеться повертатися до цього питання.

Податкова реформа «10-10-10»

Не менш обговорювана тема – нова податкова реформа. Вона перманентно з’являється в нашому суспільстві. 16 серпня стало відомо, що Офіс президента України обговорює нову концепцію податкової реформи, яка передбачає різке зниження податків. Так звана модель «10-10-10» передбачає 10 % – податок на прибуток, 10 % – ПДФО і 10 % – ПДВ, скасування ЄСВ, підвищення воєнного збору до 3 % та майже повне скасування пільг. На перший погляд привабливо. Але водночас посилюється відповідальність за порушення податкового законодавства та податківцям надається доступ до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків.

Очікувано проти фіскальних змін в умовах війни виступили в Міністерстві фінансів та в парламентському комітеті з податкової політики.

У Нацбанку також висловилися проти запропонованої податкової моделі, адже «в умовах війни зміна податкового законодавства має бути направлена виключно на спрощення адміністрування податків і не зумовлювати ще більше скорочення податкових зборів та розширення бюджетного дефіциту».

Тому прийняття податкової моделі «10-10-10» у парламенті зараз є не дуже реалістичним.

Що стосується бізнесу, то для нього найважливіша умова – прогнозованість. Чого в нашій країні чомусь досягти вкрай важко, якщо не сказати неможливо. Адже не минуло й трьох місяців, як парламент взявся скасовувати прийняті у березні-квітні закони, які хоч якось давали бізнесу дихати. До того ж головний острах підприємців у тому, що зниження ставок податків буде знівельовано збільшенням пресингу з боку фіскальних органів, як це завжди відбувається.

Тому перспективи цієї моделі реформи, на жаль, поки що залишаються примарними.

Оновлення критеріїв ризиковості для платників ПДВ

11 серпня відбулася зустріч Європейської Бізнес Асоціації з представниками ДПС. На обговоренні були розглянуті проблеми реєстрації податкових накладних, зокрема віднесення платників податків до критерію ризиковості, труднощі із реєстрацією накладних до 15 липня, ймовірність накладання штрафних санкцій за порушення термінів та інші питання.

Зокрема, податківці повідомили, що розробляються зміни до автоматичної системи аналізу ризиковості та платників податків.

Відповідний Проєкт змін до постанови КМУ № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» оприлюднено на сайті Мінфіну.

Бізнес має можливість надати перелік проблемних випадків блокування реєстрації податкових накладних, пропозиції щодо алгоритму перевірки на ризиковість та інші пропозиції щодо удосконалення роботи автоматизованої системи реєстрації накладних та розрахунків коригування через Комунікаційні податкові платформи в регіонах.

Скасування спецгрупи єдиного податку за ставкою 2 %

Тема щодо скасування єдиного податку за ставкою 2 % для великих платників податку вже обговорюється, хоча певних кроків щодо цього уряд ще не робив. Натомість бізнесу слід бути готовим до таких дій, щоб це не було несподіванкою. Наприклад, на скасуванні спецгрупи акцентував увагу міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю УНІАН, відповідаючи на запитання щодо скасування податкових пільг. Голова Мінфіну не виключив, що ці податкові пільги можуть бути переглянуті вже в найближчому майбутньому.

Водночас Голова Комітету Данило Гетманцев зазначив, що система працює та користується попитом бізнесу. Її запровадження не тільки дозволило вивести бізнес із заціпеніння перших тижнів війни, але й не призвело до зменшення надходжень до державного бюджету.

Варто зазначити, що чимало підприємств, які перейшли на ЄП за ставкою 2 %, вже зараз відмовляються від спецгрупи, аби контрагенти мали право на відображення податкового кредиту.

У вересні читайте в Uteka про особливості сплати ПДВ у разі повернення платника ЄП за ставкою 2 % на загальну систему оподаткування.

Порядок припинення трудового договору в разі смерті роботодавця-ФОП

З 19.07.2022 відповідно до Закону від 01.07.2022 № 2352-IX з’явилися нові підстави для припинення трудового договору із працівниками. Зокрема за п. 8-1 ст. 36 КЗпП трудовий договір припиняється в разі смерті роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою. Раніше у трудовому законодавстві це питання не було врегульовано.

Докладно про це ми писали в статті «Нові підстави припинення трудового договору».

Нещодавно СПО профспілок оприлюднив проєкт постанови КМУ, яким пропонується затвердити Порядок припинення трудового договору в разі смерті роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою.

Порядком визначається детальна процедура та алгоритм дій працівника для припинення трудового договору, встановлюються обов’язки та повноваження центрів зайнятості в разі подання працівником заяви про припинення трудового договору на підставі п. 8-1 частини першої ст. 36 КЗпП, регламентуються особливості взаємодії з ПФУ та ДПСУ. Тож найближчим часом чекаємо затвердження та опублікування цієї постанови.

Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку зі збройною агресією рф

На сайті Мінекономіки оприлюднено проєкт спільного наказу Міністерства економіки України та ФДМУ, яким затверджується Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку зі збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Методика передбачає механізми оцінки (визначення розміру) збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям та іншим суб’єктам господарювання, усіх форм власності внаслідок збройної агресії, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб’єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб’єктів господарювання, станом на дату оцінки, яка є датою не раніше 24 лютого 2022 року.

Наразі цей наказ ще не затверджено. Він набуде чинності з дня його офіційного опублікування.

30 вересня — останній день для звітування з ТЦУ за 2021 рік

Відповідно до пп. 39.4.2 ПКУ 30.09.2022 спливає строк подання звітів про контрольовані операції та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній за 2021 звітний рік.

Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Мінфіну від 18.01.2016 № 8. Форма та Порядок складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній затверджені наказом Мінфіну від 31.12.2020 № 839.

Зверніть увагу, що від обов’язку щодо звітування про контрольовані операції не звільняє підтвердження про відсутність можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок платником податків щодо подання звітності в період дії воєнного стану відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК.

Результати аналізу звітів про контрольовані операції використовуються під час прийняття рішення про проведення перевірки з питань трансфертного ціноутворення.

Звісно, ми розглянули не всі проєкти, а найбільш резонансні. Не сумніваємося, що вересень піднесе нам нові сюрпризи, та сподіваємося, що вони будуть позитивними та на краще, адже зараз це потрібно як бізнесу так і громадянам України. А ми, як завжди, будемо тримати вас у курсі подій та допомагати в щоденній роботі своїми консультаціями, спецпроєктами та вебінарами.

Зокрема, читайте у вересні про:

зміни у Об’єднаній звітності;
декларацію з акцизного податку за новою формою;
списання податкового боргу;
оподаткування доходів підприємця, який перебуває за кордоном;
перерахування нерезиденту коштів за послуги у валюті;
процедуру приватизації та облік участі у приватизації та облік приватизованого майна;
оформлення закордонних відряджень чоловіків;
особливості сплати ПДВ у разі повернення зі ставки ЄП 2 % на загальну систему оподаткування;
облік пального при різних варіантах залучення техніки;
реалізацію с/г землі в умовах воєнного стану тощо.

А також ми вже готуємо:

Спецвипуск «Електронний документообіг»;
Спецпроєкт «Автомобіль на підприємстві»;
Спецпроєкт «Перевезення по Україні та за кордон».

Дивиться у вересні вебінари на тему:

«Автомобіль на підприємстві та автоперевезення»;
«Експорт зернових: ліцензування та облік».

Можливо, ви пропустили:

Спецвипуск «Призупинення дії трудового договору: застосовуємо нові правила»;
Спецвипуск «Діяльність під час воєнного стану: путівник директора та бухгалтера»;
Спецпроєкт «Збитки від війни: оформлюємо та обліковуємо»;
Вебінар «Первинні документи та воєнний стан»;
Вебінар «Операції з пальним – особливості воєнного часу».

Для того щоб ви вчасно розпланували свою роботу та нічого не забули, Uteka нагадує строки для звітування та сплати податків у найкориснішій шпаргалці –Календар бухгалтера на місяць.

Календар бухгалтера на вересень 2022 року

Все буде Україна!

З повагою,
Олена Ткаченко,
шеф-редакторка ГК Баланс, електронного порталу uteka.ua

господарська діяльність звітність законодавство воєнний стан Трудові відносини