Огляд Закону № 2260: чергові податкові новації (реєстрація ПН/РК, перевірки, штрафи)

Вкотре до Податкового кодексу (далі – ПК) унесено зміни, цього разу – Законом від 12.05.2022 № 2260-IX (далі – Закон № 2260, опублікований у «Голосі України» від 26.05.2022 № 111).

Закон № 2260 набув чинності з 27.05.2022, крім окремих пунктів, що стосуються камеральних перевірок, які набувають чинності з 2 червня 2022 року (докладніше про це див. нижче). В огляді ми розглянемо основні нововведення.

Звільнення від відповідальності: кого і коли тепер не можуть оштрафувати (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК)

На період воєнного стану платників податків, які не можуть у цей період виконати свої податкові обов’язки (подати декларацію, заплатити податки тощо), звільнили від штрафів і пені, установлених ПК.

Таке звільнення передбачене п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК. На практиці ця норма викликала чимало запитань. Було не зовсім зрозуміло, як саме вона застосовується і кого ж дійсно звільнено від відповідальності.

Наразі формулювання цієї норми уточнили, розбивши платників податків на декілька категорій залежно від наявності у них можливості виконувати свої податкові обов’язки у період воєнного стану та від інших чинників. Для кожної категорії встановили період, на який діє звільнення від відповідальності, а також строки, протягом яких потрібно виконати свої податкові обов’язки. Наведемо цю інформацію в таблиці.

Порядок звільнення платників податків від відповідальності у зв’язку з воєнним станом

Як бачимо, важливим критерієм для звільнення від відповідальності є наявність або відсутність у платника податків можливості виконати свої податкові обов’язки у період воєнного стану. Тому багатьох зараз турбує питання:

Як можна підтвердити наявність у платника податків такої можливості або її відсутність?

Із цією метою Мінфін повинен розробити і затвердити порядок підтвердження платником податків зазначених обставин і перелік документів, які будуть таким підтвердженням. На сьогодні такий документ ще не затверджено – як тільки він з’явиться, ми обов’язково вас проінформуємо. А поки що можемо тільки припустити, що документом, який підтверджує неможливість виконання податкових обов’язків, буде Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видають Торгово-промислова палата України (далі – ТПП) і регіональні ТПП (інформацію про це можна знайти на сайті ТПП).

Податкові перевірки: багато які з них знову дозволені (п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК)

Як відомо, на період воєнного стану було запроваджено мораторій на проведення більшої частини податкових перевірок (п. 69.2 підрозд. 10 розд ХХ ПК). Тепер же Законом № 2260 багато які з них виведені з-під дії мораторію.

Які перевірки зараз можна проводити?

З моменту набуття чинності Законом № 2260 дозволені такі види податкових перевірок:

1) камеральні перевірки;

2) фактичні перевірки;

3) документальні позапланові перевірки, що проводяться:

• за зверненням платника податків;
• на підставі пп. 78.1.7 ПК;
• на підставі пп. 78.1.8 ПК;
• якщо отримано податкову інформацію, яка свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Докладніше про податкові періоди і строки проведення камеральних перевірок декларацій з ПДВ читайте нижче – у розділі про ПДВ.

Документальні позапланові перевірки: можна, якщо це безпечно!

Отже, з 27.05.2022 знову дозволені документальні позапланові перевірки у вищеперелічених випадках (до набуття чинності Законом № 2260 ці перевірки взагалі не призначалися). Проте у період воєнного стану проводити такі перевірки можна тільки за наявності безпечного доступу, допуску:

• до територій, приміщень та іншого майна, які використовуються платником податків для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування платника податків;
• до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, витрати платника податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, контроль за яким покладений на контролюючі органи, а також до фінансової та статистичної звітності в порядку і за підставами, визначеними законом;
• до проведення інвентаризації основних засобів, ТМЦ, коштів, зняття залишків ТМЦ і готівки.

Крім того, п. 69.2 підрозд. 10 розд ХХ ПК передбачає можливість відновлення документальних позапланових перевірок, розпочатих до 24.02.2022 (раніше вони були призупинені). Така можливість стосується перевірок, які можуть проводитися в період воєнного стану (підстави для них ми зазначили вище).

А якщо документальна позапланова перевірка була розпочата, але не може бути закінчена в установлені ПК строки через обставини, що перешкоджають її проведенню (наприклад, наразі немає безпечного доступу до документів)?

Така перевірка може бути зупинена до усунення таких обставин. Рішення про це оформляється наказом, копія якого направляється на електронну адресу платника податків.

Штрафи за результатами перевірок – застосовуються!

Припустимо, у ході податкової перевірки виявлені порушення. У цьому випадку воєнний стан не врятує: до платника податків застосують заходи відповідальності, передбачені ПК та іншими законами, контроль за дотриманням яких здійснюють органи ДПС. І тут не діятиме ані карантинне, ані «воєнне» звільнення від штрафів, установлене нормами ПК.

Єдине, що може позбавити платника податків від штрафів: якщо порушення допущене в результаті дії обставин непереборної сили (форс-мажору). Тоді звільнення від відповідальності передбачене пп. 112.8.9 ПК. Але вважаємо, що в цьому випадку для підтвердження таких обставин буде потрібний сертифікат, виданий ТПП.

Строки призупинено, але наразі не всі!

На період воєнного стану було призупинено перебіг усіх строків, установлених податковим та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого здійснюють податкові органи (п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Проте з набуттям чинності Законом № 2260 ситуація міняється, і наразі це зупинення не поширюється на строки:

• реєстрації ПН, РК у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) і строки подання звітності, зокрема звітності, передбаченої п. 46.2 ПК, сплати податків і зборів платниками податків;
• проведення камеральних перевірок, складання актів, подання і розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, приймання, надсилання й оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
• проведення фактичних і документальних позапланових перевірок, складання актів, подання і розгляду заперечень, додаткових документів і пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання й оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Іншими словами, усі вищеназвані строки наразі застосовуються повною мірою, їх перебіг на період воєнного стану більше не зупинено!

Відновлено реєстрацію ПН/РК у ЄРПН

З дати набуття чинності Законом № 2260, тобто з 27 травня 2022 року, передбачається відновлення реєстрація ПН та РК в ЄРПН.

За якою формою реєструватимуться ПН?

Нагадаємо, що наказом Мінфіну від 17.01.2022 № 15 (далі – Наказ № 15) було внесено зміни до форми ПН і порядку її заповнення, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307). Наказ № 15 набув чинності 16.02.2022, а нову форма ПН повинні були ввести в дію з 01.03.2022, проте з 24.02.2022 реєстрацію ПН у ЄРПН було зупинено.

Згідно з п. 3 Порядку № 1307, ПН реєструється в ЄРПН за формою, яка діє на день такої реєстрації. Отже, після відновлення реєстрації у ЄРПН усі ПН повинні зараз реєструватися за новою формою. У тому числі й ті, дата оформлення яких припадає на період до 1 березня 2022 року.

За новою формою слід оформляти й РК, оскільки порядок складання та реєстрації РК аналогічний порядку, передбаченому для ПН (п. 21 Порядку № 1307).

Нові форми ПН/РК стали доступні в Електронному кабінеті з 27.05.2022. Ідентифікатори форм:

• J/F 1201013 – ПН;
• J/F 1201213 – РК.

У який строк потрібно зареєструвати ПН та РК? І чи застосовуватимуться штрафи за їх несвоєчасну реєстрацію?

Нагадаємо, що штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК передбачені п. 120¹.1 ПК у розмірі від 10 % до 50 % від суми ПДВ, зазначеної в ПН/РК. Строки для реєстрації ПН/РК установлені п. 201.10 ПК, а розмір штрафу залежить від періоду прострочення реєстрації.

Також нагадаємо, що під такий штраф потрапляють і ПН, які оформлені на операції, звільнені від обкладення ПДВ, обкладаються податком за ставкою 0 %, для нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно з п. 198.5, 199.1 ПК, для донарахування до бази оподаткування згідно з п. 201.4 ПК. Для таких ПН та РК до них розмір штрафу становить 2 % від обсягу постачання, але не більше 1 020 грн.

Після набуття чинності Законом № 2260 і відновлення роботи ЄРПН строк для реєстрації ПН/РК без застосування штрафів з п. 120¹.1 ПК залежить від категорії, до якої віднесено платника податків згідно з п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК. Виходячи із цієї «класифікації» платників ПДВ за строками реєстрації ПН/РК в ЄРПН можна умовно розділити на чотири групи:

Група 1 – платники ПДВ, які зараз не мають можливості реєструвати в ЄРПН ПН/РК. Їм не загрожує штраф за несвоєчасну реєстрацію за умови, що вони зареєструють ПН/РК протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану. Платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно зареєструвати ПН/РК для своєї філії, звільняється від відповідальності до закінчення воєнного стану.

Група 2 – платники ПДВ, у яких відновилася можливість реєструвати ПН/РК в ЄРПН. Вони повинні здійснити таку реєстрацію протягом 60 календарних днів (далі – к. д.) (цей строк треба відлічувати з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому така можливість відновилася).

Група 3 – платники ЄП за ставкою 2 %. Це платники, ПДВ-реєстрація яких призупинена, але не анульована (п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПК). Вони звільняються від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, оформлених до переходу на ЄП, за умови, що здійснять реєстрацію протягом 60 к. д. з дня повернення на сплату ПДВ.

Група 4 – платники ПДВ, які мають можливість реєструвати ПН/РК в ЄРПН. Вони звільняються від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, граничний строк реєстрації яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 і по день набуття чинності Закону № 2260 (тобто по 27.05.2022). За умови, що такі ПН/РК будуть зареєстровані до 15.07.2022. Тобто слід уважати, що в разі реєстрації ПН/РК після цієї дати до платників ПДВ можуть застосувати штраф, установлений п. 120¹.1 ПК.

Звідси випливає, що платників ПДВ цієї групи не штрафуватимуть за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, які були оформлені в період з 01.02.2022 по 30.04.2022, за умови, що ці ПН/РК будуть зареєстровані до 15.07.2022 (тобто не пізніше 14.07.2022. Хоча, можливо, податківці роз’яснять, що останнім днем без штрафів є 15.07.2022, у них завжди виникає плутанина з поняттями прийменників «по» і «до» в контексті визначення дати).

Що стосується ПН/РК за травень (тобто оформлених починаючи з 01.05.2022), виходить що їх треба зареєструвати в загальному порядку в строки, передбачені п. 201.10 ПК. Адже граничний строк виконання зобов’язань стосовно ПН/РК, оформлених у період з 01.05.2022 по 15.05.2022 (включно), це 31.05.2022, а Закон 2260 набув чинності 27.05.2022. Ті ПН/РК, які були оформлені в період з 16.05.2022 по 31.05.2022 (включно), повинні бути зареєстровані не пізніше 15.06.2022. На практиці у багатьох платників ПДВ на даний момент ліміт реєстрації від’ємний, а оскільки декларація за травень ще не подавалася, зареєструвати травневі ПН/РК за рахунок другого ліміту неможливо. Сподіваємося, що податкова дасть роз’яснення з цього приводу та дозволить реєструвати і травневі ПН/РК до 15.07.2022. На цю думку наштовхує норма п. 32² підрозд. 2 розд. ХХ ПК та роз'яснення податкової від 27.05.2022.

Ліміт реєстрації та показники формули в СЕА: чи відбудеться реєстрація ПН за рахунок «другого ліміту»?

Оскільки реєстрація ПН/РК в ЄРПН була призупинена, на момент набуття чинності Законом № 2260 у багатьох платників ПДВ ліміт реєстрації в системі електронного адміністрування (далі – СЕА) – або недостатній для реєстрації ПН/РК, або ж узагалі від’ємний.

Така ситуація виникла у тих платників, які подавали декларації з ПДВ і відображали в них податкові зобов’язання на підставі первинних документів. У цьому випадку після подання такої декларації формується показник ∑Перевищ, який відноситься до тієї частини формули, яка зменшує ліміт реєстрації. Нагадаємо, що цей показник формується як додатна різниця між сумою в рядку 9 декларації за звітний період і показником формули ∑НаклВид. Оскільки ПН/РК не реєструвалися, сума ПДВ з рядка 9 декларації в повному обсязі збільшувала показник ∑Перевищ.

Після відновлення роботи ЄРПН у формулі відбудеться перерахунок таких показників:

• ∑НаклОтр збільшуватиметься у міру реєстрації ПН/РК вашими постачальниками. І відповідно збільшення цього показника збільшуватиме ліміт реєстрації;
• ∑НаклВид збільшуватиметься у міру того, як ви реєструватимете ПН/РК, при цьому зменшуватиметься показник ∑Перевищ.

Чи можна зареєструвати ПН без поповнення електронного рахунка грошима?

У разі перерахування грошей на електронний рахунок в СЕА з розрахункового рахунка підприємства ліміт реєстрації збільшується за рахунок збільшення показника формули ∑ПопРах. Але в обставинах, що склалися, у підприємства може не бути грошей, які можна вивести з обороту і «кинути» на електронний рахунок для збільшення ліміту реєстрації.

Що робити? Є запасний варіант, передбачений п. 200¹.9 ПК: реєстрація ПН/РК за рахунок так званого другого ліміту, який розраховується за формулою:

∑Перевищ – ∑податкових зобов’язань до сплати (ряд. 18 декларації)
за період починаючи з 01.07.2015 + ∑ПопРах за період починаючи з 01.07.2015.

По-перше, це можливо, якщо податкові зобов’язання, відображені в декларації звітного періоду на підставі незареєстрованих ПН та РК на збільшення, були також відображені в таблицях 1.1 та 1.2 додатка 1 до цієї декларації.

Якщо ж ви не подавали разом з декларацією додаток 1 або ж не заповнювали у ньому таблиці 1.1 та 1.2, тоді слід це зробити до початку реєстрації ПН і додатних РК в ЄРПН. Якщо йдеться про минулі звітні періоди, за якими вже минув строк для подання декларації, треба подати до декларацій за такі періоди:

• уточнюючий розрахунок (далі – УР), до граф 4 та 5 якого переписати показники декларації, до якої він подається. Адже у цьому випадку сумові показники звітності не змінюються. При цьому графа 6 УР буде порожньою. УР слід подати, оскільки не можна подати додаток без декларації або УР;
• додаток 1 з позначкою «Уточнюючий», до таблиць 1.1. та 1.2 якого додати незареєстровані ПН і додатні РК.

По-друге, для реєстрації ПН за рахунок «другого ліміту» повинні бути сплачені вже задекларовані податкові зобов’язання (в т. ч. і за деклараціями за звітні періоди починаючи з лютого 2022 року) (п. 200¹.9 ПК; ЗІР, категорія 101.17).

Податковий кредит можна і далі відображати на підставі первинки

До набуття чинності Законом № 2260 (тобто до 27.05.2022) підставою для відображення податкового кредиту з ПДВ на період воєнного стану були первинні документи, складені відповідно до Закону від 16.07.1999 № 996-XIV (наприклад, видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), виписки банку тощо).

Починаючи з 27.05.2022 на підставі первинних документів, як і раніше, можна відображати податковий кредит за періоди лютий, березень, квітень, травень.

Також нагадаємо, що як у загальному випадку (тобто в довоєнний час), так і починаючи з 24.02.2022 підставою для відображення податкового кредиту є:

• зареєстровані ПН (тобто складені до 24.02.2022), на підставі яких можна відображати податковий кредит або протягом 365 к. д. з дати оформлення (якщо така ПН оформлена починаючи з 01.01.2022) (п. 198.6 ПК), або протягом 365 к. д. починаючи з 01.01.2022, але не пізніше 1 095 к. д. з дати оформлення (якщо ПН була оформлена до 01.01.2022) (п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). Тобто якщо у платника ПДВ є такі ПН, на їх підставі можна відображати податковий кредит і у період починаючи з лютого 2022 року;
• «замінники» ПН – касові чеки (на суму не більше 240 грн з урахуванням ПДВ на день), транспортні квитки, готельні рахунки, рахунки на послуги зв’язку (п. 201.11 ПК);
• митні декларації, оформлені у звітному періоді (п. 198.6 ПК).

У декларації за який звітний період можна відображати податковий кредит на підставі первинних документів?

Це можна робити тільки в декларації за той звітний період, за який були складені такі первинні документи. Адже нормами ПК передбачена можливість переносити податковий кредит на інші звітні періоди тільки на підставі зареєстрованих в ЄРПН ПН та РК (п. 198.6 ПК).

Тому якщо податковий кредит не був відображений на підставі первинних документів у тому періоді, за який вони були складені, потрібно подати УР – і вже на його підставі відобразити податковий кредит.

Починаючи з лютого і до набуття чинності Законом № 2260 податковий кредит на підставі первинних документів не відображався. Чи можна його відобразити після реєстрації ПН у тому звітному періоді, у якому вони були зареєстровані? Чи потрібно подавати УР?

Уважаємо, що коли податковий кредит не відображався у звітних деклараціях на підставі первинних документів, то можна відобразити його суму в декларації за той звітний період, у якому будуть зареєстровані ПН, або ж у декларації за будь-який подальший період протягом 365 к. д. з дати оформлення таких ПН. Такий порядок відповідає п. 198.6 ПК, і ніяких особливостей стосовно ПН за воєнний період не передбачено.

У нашого постачальника не буде можливості зареєструвати ПН до 15.07.2022. Чи потрібно нам у цьому випадку коригувати податковий кредит, відображений на підставі первинних документів, до того моменту, поки у нього не з’явиться можливість реєструвати ПН?

Уважаємо, що коригувати податковий кредит у цьому випадку не потрібно – за умови, що постачальник зареєструє ПН протягом 6 місяців після закінчення воєнного стану. Такий висновок можна зробити з п. 32² підрозд. 2 розд. XX, п. 69.1¹ підрозд. 10 розд. XX ПК. Разом з тим цей момент потребує уточнення, оскільки зараз немає порядку визначення і підтвердження відсутності можливості або відновлення можливості реєструвати ПН/РК у ЄРПН. Чекаємо роз’яснень від Мінфіну і податкової.

Наш постачальник перейшов на ЄП за ставкою 2 % з 1 квітня 2022 року. Чи потрібно нам коригувати податковий кредит, відображений на підставі первинних документів за лютий – березень, якщо до 15.07.2022 постачальник не зареєструє ПН?

Уважаємо, що не потрібно, і це теж випливає з п. 32² підрозд. 2 розд. XX, п. 69.1¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК. Проте цей момент, на наш погляд, також потребує роз’яснень від податкової.

Почнемо з того, що взагалі незрозуміло, чому платники ЄП за ставкою 2 % не можуть зареєструвати ПН, оформлені до моменту їх переходу на сплату ЄП. Адже їх ПДВ-реєстрація після переходу на цю систему оподаткування не анулюється, а призупиняється (п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПК). Тобто за ними зберігається їх ІПН, ліміт реєстрації, електронний рахунок у СЕА. Чому ж у цьому випадку їх покупець повинен страждати через недоотриману суму ліміту реєстрації і взагалі ставити собі запитання, чи не втратить він податковий кредит на невизначений час? Адже, згідно з п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК, платник ЄП за ставкою 2 % зможе зареєструвати ПН найраніше починаючи з 1 вересня цього року (за умови, що не продовжать режим воєнного стану). Ну або ще раніше, якщо він добровільно відмовиться від ЄП за ставкою 2 %.

Сподіваємося, що із цього питання теж з’явиться роз’яснення від ДПС.

Подання УР і штрафи: є нюанси!

Уточнення податкового кредиту після реєстрації ПН/РК

Згідно з п. 69.1¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК, платники ПДВ повинні забезпечити реєстрацію ПН/РК в ЄРПН у такі строки (для зручності скористаємося позначеними вище групами платників цього податку):

• платники групи 1 – протягом 6 місяців після закінчення або скасування воєнного стану (стосовно філій – після закінчення або скасування воєнного стану);
• платники групи 2 – протягом 60 к. д. після закінчення місяця, у якому в них відновилася можливість реєструвати ПН/РК;
• платники групи 3 – протягом 60 к. д. після повернення на сплату ПДВ;
• платники групи 4 – до 15.07.2022 (стосовно ПН/РК, оформлених у період з 01.02.2022 по 30.04.2022, за травневими ПН/РК – поки що питання залишається).

Після цього платники повинні уточнити суму податкового кредиту, яка була задекларована на підставі первинних документів. Тобто привести податковий кредит у відповідність з даними, які сформувалися після реєстрації ПН/РК.

А якщо ваш постачальник не зареєструє у вищезгадані строки ПН/РК, тоді доведеться подати УР до декларації відповідного періоду і зняти податковий кредит. Відобразити такий податковий кредит можна буде в періоді реєстрації ПН/РК (у цьому випадку йдеться про відображення РК на збільшення податкового кредиту для покупця і від’ємного РК – для постачальника) або в будь-якому наступному після реєстрації періоді в межах 365 к. д. з дати оформлення ПН/РК.

Виправлення помилок – без 3%-вого штрафу та пені

До 25.07.2022 у разі виправлення помилок, які призвели до заниження податкових зобов’язань у період воєнного стану, платники ПДВ звільняються від штрафу в розмірі 3 % від суми заниженого податкового зобов’язання і пені (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Тобто треба розуміти, що уточнити без штрафів можна показники декларацій за лютий – червень 2022 року.

Коли не можна подати УР

Тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, платники ПДВ не мають права подати УР до декларацій за періоди до лютого 2022 року, якщо виправлення помилок у таких деклараціях призводить до зменшення податкових зобов’язань та/або декларування бюджетного відшкодування (далі – БВ) (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Іншими словами, уточнити довоєнні періоди (до лютого 2022 року) можна, але тільки в тому випадку, якщо виправлення помилки приводить до збільшення податкових зобов’язань. І, звичайно, зі сплатою штрафу (3 % від суми заниження).

Знову дозволені камеральні перевірки декларацій та УР

Відновлюються камеральні перевірки декларацій з ПДВ та УР до них. Строки таких перевірок залежать від звітних періодів, які перевіряються. Так, камеральна перевірка декларацій та УР до них (п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК):

• за лютий, березень, квітень, травень 2022 року – починається з 21.07.2022 і закінчується не пізніше 20.09.2022;
• червень, липень 2022 року – починається 21.08.2022 і закінчується не пізніше 20.10.2022.

А що буде з УР, які були подані до декларацій за звітні періоди до лютого 2022 року?

Такі УР перевіряються у строк, визначений для періоду, у якому такий УР був поданий. Наприклад, якщо УР до декларації за грудень 2021 року був поданий у травні 2022 року, його камеральна перевірка відбудеться в період з 21.07.2022 по 20.09.2022.

Камеральні перевірки БВ

Камеральні перевірки сум БВ до 21.07.2022 не проводяться. Із 21.07.2022 почнуться камеральні перевірки декларацій за лютий – липень. При цьому норми п. 200.10–200.12 ПК (стосовно строків проведення перевірки) застосовуватимуться з урахуванням строків, наведених у п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК (п. 69.1¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК). Тобто камеральні перевірки сум БВ, відображених у деклараціях:

• за лютий – травень – проводяться у період з 21.07.2022 по 20.09.2022;
• за червень – липень – проводяться у період з 21.08.2022 по 20.10.2022.

Перевірка сум БВ здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв на повернення сум БВ. Тобто чекати отримання БВ за деклараціями за лютий – травень 2022 року раніше серпня не варто.

Нагадаємо, що йдеться про знищені в ході війни товари, у разі списання яких не нараховуються компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПК на підставі п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПК.

Документальні перевірки сум БВ

Документальні планові перевірки сум БВ на підставі пп. 78.1.8 ПК (у разі декларування до БВ суми більше 100 000 грн), які були розпочаті, але не закінчені до 24.02.2022, відновлюються. Вони повинні бути закінчені протягом 60 к. д. з дня набуття чинності Закону № 2260 (тобто з 27.05.2022).

Співавтор
Олена Кантерман