Відповідальність в умовах війни: штрафи таки будуть

Читайте за темою:

• Як перевіряють аграрний бізнес під час воєнного стану
• Огляд Закону № 2260: чергові податкові новації (реєстрація ПН/РК, перевірки, штрафи)
• Відновлено реєстрацію ПН/РК: як розрахувати другий ліміт?

27.05.2022 набули чинності більшість положень Закону від 12.05.2022 № 2260-ІХ. Він передбачає часткове відновлення обов’язків платників податків, виконання яких було тимчасово призупинено на період дії воєнного часу, та знімає деякі обмеження в частині проведення податкових перевірок.

У статті докладно розповімо, в які строки потрібно зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування (з урахуванням позиції ДПС та Мінфіну), коли потрібно подати декларації та сплатити податки, а також яка відповідальність загрожує.

Умови та підстави для звільнення від відповідальності

Згідно зі змінами, унесеними до пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу (далі – ПК), критерієм для звільнення від відповідальності за податкові порушення під час воєнного стану є наявність або відсутність у платника податків можливості виконати свої податкові обов’язки.

Порядок підтвердження такої можливості/неможливості, а також перелік підтверджувальних документів мають затверджуватися Мінфіном, але поки що цього не виконано.

Залежно від категорії платників визначено період звільнення від відповідальності та період, відведений для виконання своїх податкових обов’язків (коли це буде можливим) (табл. 1).

Таблиця 1. Особливості звільнення платників податків від відповідальності у зв’язку з воєнним станом

У пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК для тих, хто має можливість виконувати свої податкові обов’язки, спеціальні строки прописані лише щодо «перенесення» виконання на липень тих із них, гранична дата щодо яких припала на період з 24.02.2022 до 27.05.2022 (дату набрання чинності Законом № 2260).

У зв’язку з цим найактуальнішими питаннями були:

В які строки треба зареєструвати ПН/РК за травень, щоб уникнути відповідальності?

За загальними правилами, гранична дата реєстрації:

• за першу половину травня (з 1-го до 15 травня) –– 31.05.2022;
• за другу половину травня (с 16-го до 31 травня) – 15.06.2022.

Отже, ці дати вже за межами 27.05.2022.

Але на сьогодні і Мінфін у повідомленні на сайті і ДПС у ЗІР стверджують:

«платники ПДВ зобов’язані до 15 липня 2022 року зареєструвати в ЄРПН ПН/РК, складені за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими протягом лютого – травня 2022 року».

Тобто дали «добро» на реєстрацію ПН/РК за весь травень не пізніше 14.07.2022, і штрафів за прострочення реєстрації не буде. Було б чудово, якби висновки Мінфіну були сформульовані в Узагальнюючій консультації. Це убезпечувало би платників ПДВ, зокрема, у разі, якщо свій підхід контролюючі органи змінять.

До речі, 10.06.2022 у ВРУ зареєстровано законопроєкт № 7458 «Про внесення змін до пункту 69 Підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України щодо уточнення порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», щоб усунути колізію щодо строків реєстрації травневих ПН/РК. Тож тим самим і законотворці визнають, що норму виписано неякісно.

Довідково: тривалий час ДПС напрацьовувала свою позицію і 08.06.2022 о 18:13 зробила висновок: реєстрація ПН/РК за першу половину травня – не пізніше 11.06.2022 (перенесли з 31.05.2022 на 11 «заморожених» днів, що минули з 16.05 до 27.05), а за другу – не пізніше 15.06.2022.

Та вже згодом, а саме зранку 10.06.2022 Мінфін висловив свою позицію, і роз’яснення податківців видалили з сайту ДПС, тож воно вже не актуальне. Зараз у ЗІР озвучено підхід, що відповідає мінфінівському, за яким реєстрація травневих ПН/РК – до 15.07.2022.

В які строки подати декларації?

Виходячи з вимог пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК, якщо є можливість, то податкову звітність, граничні строки подання якої припали на період з 24.02.2022 до 27.05.2022 (а це, наприклад, декларації з податку на прибуток за 2021 рік і за І квартал для тих, хто звітує поквартально, і місячні декларації з ПДВ за лютий, березень, квітень, декларації за іншими податками, якщо гранична дата потрапила в цей проміжок), треба подати не пізніше 19.07.2022. І відповідальності за прострочення тоді не буде.

Якщо ж можливості немає чи підприємство є платником ЄП за ставкою 2 %, то строки виконання обов’язків такі, як показано в табл. 1.

А до якої дати подати декларацію за травень 2022 (якщо є можливість): не пізніше 20.06.2022 чи все-таки не пізніше 19.07.2022?

Якщо виходити з норм ПК, то, оскільки гранична дата подання декларації за травень – 20.06.2022 вже за межею 27.05.2022, «перенесення» на липень не спрацьовує (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК). Тому й рекомендуємо дотримуватися саме цього терміну, тобто декларацію за травень 2022 р. слід подати не пізніше 20 червня (звісно, якщо є змога)

До речі, Мінфін, роз’яснюючи строки реєстрації ПН/РК за травень, щодо строку подання декларації за травень чіткого висновку не робить, а лише натякає про звітування до 20.07.2022. Податківці у ЗІР чіткіше говорять: за лютий-травень декларації – до 20.07.2022. Якщо ж заглянути в законопроєкт № 7458, то, можливо, і травень потрапить у «перенесення» на липень. Але поки що це лише проєкт…

Самостійне виправлення помилок без самоштрафу: які умови?

У разі самостійного виправлення платником податків помилок у податкових періодах до 25.07.2022 з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПК, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПК, та пені.

Податківці трактують це як можливість самостійно виправити помилки воєнного періоду, які призвели до заниження податкових зобов’язань, без нарахування самоштрафу, якщо уточнення буде не пізніше 24.07.2022 (актуальний коментар ГУ ДПС у Черкаській області на тему: «Зміни, передбачені Законом України від 12.05.2022 №2260»).

Водночас платники ПДВ тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого п. 50.1 ПК, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Чи рятує карантин та воєнний стан від відповідальності за порушення податкових правил?

Ні. Якщо за результатами проведення перевірок буде виявлено порушення, яке не вписується у вищезгадані звільнення, підприємству загрожує відповідальність, навіть попри карантин та воєнний стан.

Про це чітко зазначено в ПК:

Зауважимо: «карантинне» звільнення згідно з пп. 52¹ підрозд. 10 розд XX не зникло з ПК. До того ж, і карантин продовжено до 31.08.2022 (постанова КМУ від 27.05.2022 № 630). Однак на період воєнного стану п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК має пріоритет, а за ним у разі виявлення порушень під час дозволених перевірок відповідальність загрожує, і ні карантин, ні воєнний стан не рятують.

Від відповідальності рятує доведений зв'язок між форс-мажором і порушенням!

Якщо уважно прочитати пп. 112.8.9 ПК, до якого відсилає пп. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК, то серед обставин, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Однак треба буде довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором (воєнним станом) і неможливістю виконати свій податковий обов’язок. І підозрюємо, що загального листа ТПП від 28.02.2022 щодо визнання воєнного стану форс-мажором буде недостатньо. Найімовірніше, доведеться отримувати сертифікат ТПП на кожне зобов’язання. Цю позицію ми вже обґрунтовували (див. матеріал «Втрата посівів як форс-мажор війни: як провести обстеження та списати без ПДВ-наслідків», підрозділ «Якщо втрата посівів призвела до невиконання/неналежного виконання договірних зобов’язань»)

Як повідомляє ТПП у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов’язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, установленого Регламентом за кожним зобов’язанням окремо.

На разі від ДПС немає роз’яснень щодо застосування пп. 112.8.9 ПК у період воєнного стану.

Основні види відповідальності

Від 27.05.2022 можуть проводитись такі види податкових перевірок (пп. 69.2, пп. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПК):

1) усі камеральні (а під час таких перевірок перевіряється, зокрема, вся податкова звітність, строки реєстрації ПН/РК та строки сплати податків – ст. 76 ПК);

2) документальні позапланові перевірки, що проводяться:

• на звернення платника податків;
• з підстав, визначених пп. 78.1.7 (у разі реорганізації, крім перетворення) та 78.1.8 ПК (у разі декларування бюджетного відшкодування чи/та від’ємного значення з ПДВ на суму понад 100 тис. грн);
• у разі отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

3) фактичні перевірки (підстави для їх проведення – у п. 80.2 ПК та пп. 69.27 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Саме за порушення, виявлені в ході цих перевірок у період воєнного стану, може загрожувати відповідальність. Звісно ж, з урахуванням строків виконання податкових обов’язків, які залежать від того, була можливість їх виконати чи ні (див. табл. 1).

Нагадаємо основні види відповідальності (табл. 2 – 8).

Таблиця 2. Штраф за порушення строку реєстрації ПН/РК (п. 120¹.1 ПК)

Важливо: оскільки за результатами камеральних перевірок виявляють несвоєчасність реєстрації ПН/РК, виходить, що за виявленими порушеннями строків може загрожувати штраф (залежить від кількості днів прострочки). Звісно, якщо порушено саме строки, прописані в п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК в умовах воєнного стану.

Скажете: «А як же карантинне звільнення?». На жаль, мораторій з п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК не діє на порушення, виявлені в ході перевірок у період воєнного стану. Роз’яснень податківців стосовно цього ще немає. Адже щодо камеральних перевірок своєчасність/несвоєчасність залежить, зокрема, від того, має чи не має можливості платник податків виконувати свої податкові обов’язки, зокрема й щодо реєстрації ПН/РК. Як дізнаватимуться про можливість/неможливість, а головне – як підтверджувати неможливість, питання на разі відкрите, бо немає порядку від Мінфіну (а він має бути розроблений і затверджений за пп. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

До речі: у разі зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН згідно з п. 201.16 ПК штрафи, передбачені ст. 120¹ ПК, не застосовують на період зупинення цієї реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК. Тому, якщо заблоковану ПН/РК направили на реєстрацію вчасно, після розблокування штрафу не буде (за наявності достатньої суми реєстраційного ліміту на дату розблокування). Якщо ж платник ПДВ відправив ПН/РК на реєстрацію із запізненням, то період блокування не враховують під час визначення кількості днів прострочення реєстрації для розрахунку штрафу.

Таблиця 3. Штрафи за нереєстрацію ПН/РК у ЄРПН (п. 120¹.2 ПК)

Якщо платник ПДВ, який «заробив» 50%-вий штраф, не зареєструє ПН/РК протягом 10 к. дн. із дати отримання ППР, йому додатково нарахують ще один штраф у розмірі 50% суми ПДВ із незареєстрованої ПН/РК. Тоді загалом штраф становитиме 100% суми ПДВ за цією операцією.

Таблиця 4. Відповідальність за неподання податкових декларацій

Важливо: адмінштраф за «прострочення», але подання до 20.07.2022 декларацій, гранична дата подання яких припала на період з 24.02.2022 до 27.05.2022, не застосовується, бо фактично це своєчасне подання у строк, обумовлений ПК на період дії воєнного стану. Тож навіть якщо в електронному кабінеті автоматично цей штраф нараховується, його мають «списати» (а точніше сказати – видалити). Вочевидь, це відбудеться на 20.07.2022… Це стосується і фінвідповідальності для підприємства.

Додамо: для тих, хто не має змоги подати звітність і зможе підтвердити відсутність такої змоги, час на виконання обов’язків – пів року після закінчення воєнного стану. І, звісно ж, це вважатиметься своєчасно поданою звітністю. Тобто відповідальність не загрожуватиме.

Згідно з пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК подати декларацію за травень потрібно не пізніше 20 червня 2022 року. Тобто мають діяти вже загальні строки (бо вони – поза датою 27.05.2022, з якої Закон № 2260 набув чинності). Звісно, це актуально для тих, хто має змогу подавати декларації. ДПС наразі говорить про подання звітності за травень – до 20 липня 2022 (ЗІР).

Таблиця 5. Відповідальність за несвоєчасне подання об’єднаної звітності

Зауважимо: у частині ЄСВ діють окремі правила – п. 9²¹ розд. VIII Закону від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464, про них нижче). А ось для ПДФО та військового збору – згадані норми з ПК, звісно, під кутом зору можливості/неможливості виконати обов’язки з подання звітності за пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК та сплати податків у період воєнного стану.

Таблиця 6. Відповідальність за заниження податкових зобов’язань, виявлене контролерами

Від штрафів за порушення, виявлені податківцями в ході дозволених перевірок за пп. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК, карантинні послаблення не рятують. А ось щодо пені зі ст. 129 ПК вважаємо, що поки триває карантин, вона не нараховуватиметься. Адже відповідальність за податкові правопорушення – то штрафні санкції, а пеня – окрема категорія (п. 111.2 ПК). Та й у самому п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК звучить:

«При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються».

Тож мораторій на пеню за податкові порушення на період карантину поки не знято!

Таблиця 7. Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання

Таблиця 8. Штраф за ненарахування, неутримання, несплату податку в разі виплати доходу на користь іншого платника

Чи передбачено відповідальність за несвоєчасну виплату зарплати?

Так, але є умова. Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX (далі - Закон № 2136) роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Як саме доводити? На разі контролюючі органи не розтлумачили свого бачення. Найімовірніше, шукатимуть причинно-наслідковий зв'язок між невиплатою і воєнними діями.

Водночас це послаблення не звільняє роботодавця від обов’язку виплати заробітної плати (ч. 3 ст. 10 Закону № 2136, див. новину Управління держпраці у Полтавській області).

Чи передбачено відповідальність за несвоєчасну сплату/несплату ЄСВ?

Поки що не буде відповідальності протягом періоду воєнного стану та ще протягом 3 місяців після його скасування (п. 9²¹ розд. VIII Закон № 2464).

Діє мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану.

Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, розпочаті до 24 лютого 2022 року та не завершені, зупиняються до останнього календарного дня третього місяця із дня припинення (скасування) воєнного, надзвичайного стану (п. 9²³. розд. VIII Закону № 2464).

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері ЗЕД у період воєнного стану?

Так. У період воєнного стану в Україні не передбачено звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Про це зазначають і податківці у ЗІР 112.05.

Тож за порушення граничних строків розрахунків із ЗЕД може загрожувати відповідальність – 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) за курсом НБУ, установленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»). Звісно, лише за порушення строків, за якими здійснюється валютний нагляд.