Підсумки квітня та очікування травня 2023 року

Квітень не став місяцем кардинальних змін, зокрема, на економічному фронті. Але відсутність дефіциту електроенергії сприяла поступовому зростанню економічної активності в країні. Звісно, поки це досягається завдяки значним обсягам міжнародної фінансової допомоги наших партнерів. Але уряд працює над створенням сприятливого інвестиційного клімату в Україні, що, сподіваємось, приведе до покращення ситуації та перспективи подальшого розвитку.

Очікувано продовжили воєнний стан, мобілізацію та карантин. Тож низка «воєнних» та «карантинних» пільг поки зберігається. Хоча, попри намагання бізнесу запобігти їх скасуванню через можливі негативні наслідки, це питання все ж таки стоїть на порядку денному. Вочевидь, уже в травні воно вирішиться остаточно.

Підсумки квітня

Продовження воєнного стану до 18 серпня

2 травня 2023 року Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкти № 9259 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та № 9260 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації».

Отже, після опублікування підписаних Законів строк дії воєнного стану в Україні та загальної мобілізації буде продовжено на 90 діб – з 05:30 20 травня 2023 року до 18 серпня 2023 року.

Нагадаємо, що за Законом від 07.02.2023 № 2915-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан було продовжено до 20 травня 2023 року.

Продовження воєнного стану впливає на ведення бізнесу та трудові відносини із працівниками. Так, протягом воєнного стану діє мораторій на низку перевірок, застосовуються пільги зі сплати податків, звільнення від відповідальності за порушення, особливі правила трудових відносин тощо.

Також у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 71–73 КЗпП (святкові та неробочі дні). Тобто офіційних святкових та неробочих днів у травні в Україні знову не буде. Проте графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець, і чи працювати 1-го та 9 травня, він вирішує самостійно.

Продовження карантину через COVID-19

Постановою від 25.04.2023 № 383 продовжено до 30 червня дію карантину через COVID-19. Постанову опубліковано в «Урядовому курʼєрі» 27 квітня, тому норми діють з цієї дати.

Отже, працівники підприємств зможуть перебувати в карантинних відпустках без збереження зарплати до 30 червня 2023 року включно.

Також залишаються пільги для товарів для відновлення енергетичної інфраструктури, які було додано до «ковідного» Переліку, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2020 № 224. Нагадаємо, що товари з цього переліку звільнено від обкладення ПДВ та ввізного мита.

Відповідно до п. 2 зазначеної Постанови цей документ діє протягом строку, установленого п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК, тобто до кінця календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину, тобто до 30.06.2023. Але тут є нюанси, про які ви дізнаєтесь зі статті в Uteka «"Генераторна" пільга з ПДВ: діє чи ні?».

За цією темою читайте також статті:

• «Чи рятує карантин від штрафів у період війни»;
• «Податкові штрафи та карантинний мораторій: що буде після закінчення карантину?»
• «Дію карантину продовжили до 30.04.2023: на що це вплине?»

Електронне резидентство іноземців в Україні

З 1 квітня набув чинності Закон від 06.10.2022 №2654-IX, який запровадив електронне резидентство. Отже, тепер нерезиденти-фізособи мають змогу стати електронними резидентами в Україні.

Е-резидент може здійснювати підприємницьку діяльність як ФОП та сплачувати 5 % від доходу.

Що це за статус? Яка процедура отримання та які особливості сплати податків? Які наслідки співпраці українських резидентів з такими е-резидентами? Докладніше про це читайте у статті «Е-резидентство: практичний аспект».

Збільшення строку зберігання первинки

27 квітня в «Голосі України» опубліковано Закон від 20.03.2023 № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки». 

За Законом для всіх юросіб – як для платників податку на прибуток, так і для «єдинників», збільшено строк зберігання первинки та фінзвітності до 1 825 днів (5 років), а для ФОП строк зберігання залишився без змін – 1 095 днів (3 роки).

Звільнення від сплати податків та звітування біженців

3 травня Президент України підписав довгоочікуваний Закон від 11.04.2023 № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від cплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно». З 6 травня Закон набув чинності та нарешті врегулював питання звільнення від сплати податків за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях ведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ), які турбують платників уже понад рік. Адже, незважаючи на те що таке звільнення було запроваджене ще навесні минулого року на підставі Закону від 15.03.2022 № 2120-IX, фактично платники не могли скористатися цією пільгою, оскільки Кабмін не оприлюднив перелік відповідних територій. А Перелік, затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 (далі – Перелік № 309), ДПС і Мінфін не визнавали легітимним з метою визначення відповідних територій та звільнення від сплати податків.

Документом передбачено можливість застосування Переліку № 309 для визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф. Також урегульовано механізм адміністрування пільг зі сплати податків.

Крім того, позитивно вирішено питання щодо звільнення від подання звітності про майновий стан осіб, які отримували доходи у формі матеріальної допомоги від іноземних держав або іноземних благодійних організацій.

Це, звісно, добре, але строк подання декларації закінчився ще 1 травня. Тож більшість біженців уже вимушені були відзвітувати, не дочекавшись змін. Але, мабуть, краще пізно, ніж ніколи. Тим же біженцям, хто не подав декларацію до 1 травня, зараз нічого не загрожує. Податкові повідомлення-рішення, які були винесені платникам податків за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації у випадках, передбачених п. 179.2. ПК, вважаються скасованими (відкликаними) із дня набрання чинності Законом № 3050. Адже нові правила застосовуються до податкових (звітних) періодів 2022 та 2023 років.

Більш детально про ці зміни читайте в Uteka у статті «Нові умови застосування "воєнних" пільг зі сплати податків на землю, нерухомість та ЄП платниками четвертої групи».

Зміни щодо укладення колдоговорів

14.04.2023 у «Голосі України» опубліковано Закон від 23.02.2023 № 2937-IX «Про колективні угоди та договори». Але більшість його норм набуде чинності через шість місяців із дня припинення чи скасування воєнного стану.

Водночас Закон від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори та угоди», який зараз регламентує стосунки у сфері укладення колдоговорів, втратить чинність. Крім того, з цієї дати будуть унесені зміни до КЗпП і низки законодавчих актів для приведення їх норм у відповідність до вимог нового закону.

Основна мета Закону – підвищення ролі колективно-договірного регулювання трудових відносин, посилення захисту прав працівників і роботодавців та погодження інтересів сторін соціального діалогу.

Більш докладно читайте в Uteka у статті «Прийнято новий закон: що зміниться у сфері укладення колдоговорів».

Очікування та прогнози травня

Декларація з ПДВ за новою формою з 1 травня 2023 року

Нагадаємо, що наказом Мінфіну від 28.12.2022 № 463 затверджено нові форми: ПН/РК, податкової декларації з ПДВ, додатків 1 і 5 до неї та уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ.

Уперше декларація з ПДВ за новою формою подається з 1 травня 2023 року за квітень 2023 року. Також із 1 травня за новою формою складається УР незалежно від того, до декларації за який період він подається.

Докладніше про це читайте в Uteka у статті «Нова форма ПН, РК та декларації з ПДВ».

Оновлено форму об’єднаної звітності з ЄСВ, ПДФО і ВЗ

Наказом Мінфіну від 02.03.2023 р. № 113 унесено зміни до форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), а також додатків:

• 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;
• 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»;
• 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;
• 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

Крім того, затверджено зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Розрахунку.

Наказ офіційно опубліковано 5 травня в «Офіційному віснику України», тож він чинний уже з цієї дати. Зважаючи на положення п. 46.6 ПК, звітувати за новою формою Розрахунку потрібно буде за IІІ квартал 2023 року. Але слід дочекатися також коментарів ДПС з цього приводу.

Звітність поки що подається щоквартально. Водночас ще 6 вересня 2022 року ВРУ прийняла за основу законопроєкт № 6120 щодо зміни податкового періоду з квартального на місячний для подання єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

Нагадаємо, що об’єднання звітності (ПДФО і ЄСВ) з обранням квартального періоду призвело до чималих проблем (зокрема, через те що відомості про зарплату працівників несвоєчасно доходять до реєстру застрахованих осіб) як для державних структур, так і для бізнесу, і навіть ускладнило контроль за перебуванням на території нашої держави іноземних громадян. Дійшло до того, що в СБУ наголосили, що це «є однією із загроз національній безпеці та національним інтересам України з урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов». Але поки що це питання залишається невирішеним.

Нові правила надання відпусток

3 травня ВРУ прийняла законопроєкт від 27.12.2022 № 8313 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який передбачає внесення змін до КЗпП, Закону про відпустки тощо.

Законопроєкт передбачає:

• збільшення тривалості відпусток без збереження зарплати за сімейними обставинами та з інших причинз 15 до 30 календарних днів (далі – к. д.)на рік;
• забезпечення демобілізованих військовослужбовціввідпочинком тривалістю 60 робочих днів з виплатою двомісячного грошового забезпечення впродовж мобілізаційного періоду за кошти державного бюджету України;
• виплату грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки у строк до увільненняна час військової служби від займаної посади (виконання обов'язків) у разі призову працівника на військову службу під час мобілізації; 
• поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості, але з умовою, що основна безперервна її частина має, як і раніше, становити не менше 14 к. д. Такий поділ можливий не лише на прохання працівника, а й у разі такої потреби в роботодавця;
• установлення додаткової умови щодо надання відпустки при народженні дитини. Таку відпустку надаватимуть у строк не пізніше трьох місяців із дня народження дитини.

 Закон набуде чинності із дня, що настає за днем його опублікування.

Пільги платникам податку на прибуток – благодійникам

Комітет з податкової політики ВРУ рекомендує прийняти за основу та в цілому законопроєкт № 9177 щодо стимулювання надання благодійної допомоги на користь неприбуткових організацій.

Нагадаємо, що зараз можливість участі у благодійній діяльності для платників податку на прибуток обмежено розміром 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, адже в разі перевищення цієї межі платник повинен збільшувати свій фінансовий результат до оподаткування (пп. 140.5.9 ПК). Натомість законопроєктом пропонується на період воєнного стану надати можливість платникам податку на прибуток не збільшувати фінансовий результат до оподаткування в разі надання коштів або товарів, робіт, послуг неприбутковим організаціям, унесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, у розмірі, що не перевищує 10% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Захист українського бізнесу від тиску з боку правоохоронних органів

До ВРУ внесено законопроєкт від 17.04.2023 № 9211, яким передбачено зміни до Кримінального процесуального кодексу України з метою захисту українського бізнесу, зокрема високотехнологічних компаній, від необґрунтованого втручання і тиску з боку держави в особі правоохоронних органів.

Змінами, зокрема, передбачено таке: 

• заборону вилучення техніки без відповідної ухвали суду;
• у разі вилучення техніки власнику надається право на копіювання інформації.
• адвокати і власники майна можуть знімати обшук на відео;
• у суді слідчий повинен обґрунтувати, доказом якого злочину є техніка чи електронний пристрій;
• через 60 діб з дня арешту майна третьої особи прокурор має довести необхідність його продовження;
• прокурор повинен скасувати арешт майна одночасно з винесенням постанови слідчого про закриття кримінального провадження. Якщо цього не відбулося, то власник може подати скаргу на дії прокурора. 

Автори законопроєкту впевнені, що такі зміни стимулюватимуть розвиток цифрової економіки та в середньостроковій перспективі покращать інвестиційний клімат в Україні.

Не можна не погодитися, але поки що його вивчають у комітеті ВРУ.

Накопичувальна пенсія: новий законопроєкт

Накопичувальне пенсійне забезпечення вчергове намагаються втілити в життя. Цього разу законопроєкт від 17.04.2023 № 9212 подали депутати на чолі із Давидом Арахамія. Документ передбачає обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними 55 років та обов’язкову сплату роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників. Роботодавці сплачуватимуть відсоток від розміру заробітної плати працівників:

• 1% у 2023 р.,
• 1,5 % у 2024 р.,
• 2 % у 2025 р.

Розмір ЄСВ, який сплачується роботодавцем, залишається незмінним, а накопичувальний внесок включається до складу ЄСВ.

За бажанням працівника розмір його самостійних внесків може бути збільшено. Держава співфінансуватиме такі внески на паритетних засадах у межах 3% від розміру середньої зарплати за видами економічної діяльності в середньому по економіці.

Такі самі умови державного співфінансування пропонуються також для участі в системі для ФОП та самозайнятих осіб, яка є добровільною.

Законопроєктом пропонується встановити, що кошти накопичувальної системи є власністю учасників системи в розмірі, накопиченому на їхніх індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, а в разі смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходить до її спадкоємців.

Запропонована модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення передбачає акумулювання внесків в уповноваженому Пенсійному фонді, створеному державою, на період до 31.12.2025 р., після чого учасник системи може обрати для себе будь-який авторизований недержавний пенсійний фонд, куди сплачуватимуться внески на його користь та де формуватимуться пенсійні накопичення.

Також законопроєкт передбачає створення системи гарантування пенсійних накопичень в обов’язковій системі пенсійного забезпечення, що дозволить забезпечити сталість цієї системи та впевненість її учасників у збереженні власних накопичень.

Нова економічна модель України та допомога партнерів

Про розробку такої моделі заявив Денис Шмигаль на своїй сторінці в Telegram-каналі за результатами зустрічі представників Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського Союзу та Офісу реформ при Кабінеті Міністрів України.

За його словами, планується зосередити діяльність на 10 ключових напрямах і реформах:

• розроблення нової економічної моделі України як ресурсного центру Європи;
• реформа сектору цивільної безпеки;
• оновлена ветеранська політика;
• реформа енергетики, спрямована на енергонезалежність та модернізацію;
• відновлення;
• масштабна соціальна реформа;
• проєкти підтримки бізнесу;
• нові напрями в реформі освіти;
• реформа митниці;
• реформа державного управління.

До речі, у межах програми ЄС «Єдиний ринок» український бізнес отримає підтримку від Європейської Комісії в розмірі 7,5 млн євро. Зараз триває процес ратифікації відповідної угоди.

Нагадаємо, що програма Європейського Союзу «Єдиний ринок» – це програма фінансової підтримки ЄС з бюджетом 4,2 млрд євро, яка розрахована на 7 років (2021–2027 рр.).

У Мінекономіки розповіли, що в межах цієї програми для українського бізнесу полегшиться доступ до ринків ЄС, сприяння розвитку підприємництва, вивчення досвіду ведення бізнесу у країнах ЄС та модернізація промисловості.

Участь у програмі забезпечить можливість надання різних форм підтримки бізнесу та дозволить Україні брати участь у розширеному партнерстві, спрямованому на розробку нової європейської статистики з використанням багатьох джерел даних, передових методів аналізу даних, смартсистем і цифрових технологій.

Європейська комісія вже оголосила дві грантові пропозиції, спрямовані на підтримку українських підприємців «ReadyForEU»:

• ініціатива «Бізнес-Міст» з бюджетом 4,5 млн євро, у межах якої надаватиметься фінансова підтримка українським МСП (у т. ч. переміщеним компаніям, зареєстрованим в Україні, які нині працюють з ЄС), які постраждали від війни;
• ініціатива «Еразмус для молодих підприємців – Україна» з бюджетом 3 млн євро дозволить новим українським підприємцям отримати досвід ведення бізнесу в європейських країнах через діючу програму Еразмус для молодих підприємців. Цією можливістю зможуть скористатися до 430 нових українських підприємців.

Такі ініціативи в межах Програми ЄС «Єдиний ринок» допоможуть українським підприємцям знайти нових ділових партнерів у ЄС та вийти на нові ринки. Разом з тим, це ще одна можливість для європейських компаній зміцнити бізнес-зв’язки з Україною, інвестувати в українські бізнес-проєкти та долучитися до відбудови України.

Малий та середній бізнес України може отримати також допомогу від Німеччини. Уже відбулася презентація Програми з підтримки фінансування енергоефективних інвестицій малих та середніх підприємств «Додай енергії твоєму бізнесу». Фінансування Програми передбачено на суму 7 млн євро. 

Головна мета Програми – підтримка фінансування енергоефективних інвестицій бізнесу з метою зниження споживання енергії та викидів СО2, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності підприємств та захисту довкілля.

До Програми можуть долучитися мікро-, малі та середні підприємства, що:

• здійснюють свою діяльність понад один рік;
• мають позитивну кредитну історію;
• їхній інвестиційний проєкт у сфері енергоефективності має забезпечити мінімальне зниження СО2 на 20%.

Малі та середні підприємства України мають бути резидентами та разом зі своїми власниками або учасниками не перебувати під санкціями України, ЄС, Ради безпеки ООН та Німеччини.

 Для цього підприємство має звернутися до одного з банків-партнерів (Укргазбанку чи Банку Львів) та надати необхідний пакет документів, на підставі яких та відповідно до критеріїв прийнятності Програми банк приймає рішення щодо видачі кредиту.

Максимальна сума кредиту – до 500 тис. євро у гривневому еквіваленті. Максимальний строк інвестиційного кредиту – 5 років.

Ще одна позитивна новина – Нацбанк України покращив прогноз відновлення економіки у 2023 році з 0,3% до 2% з огляду на швидке відновлення енергосистеми.

Суттєвих дефіцитів електроенергії надалі не передбачається, за винятком локальних та ситуативних дефіцитів у другому півріччі. Водночас збільшення видатків бюджету на тлі значних обсягів міжнародної фінансової допомоги підтримає економічну активність та споживання.

Деокупація територій і повноцінне відкриття чорноморських портів дадуть змогу поступово збільшити промислове виробництво та наростити врожаї. 

Також очікується розширення внутрішнього попиту завдяки поверненню частини вимушених мігрантів. Так зазначає НБУ.

Тож очікуємо ще більше гарних новин, особливо від ЗСУ. Зі свого боку, ми, як завжди, будемо тримати вас у курсі подій та допомагати у щоденній роботі своїми консультаціями, спецпроєктами та вебінарами.

Зокрема, читайте у травні про:

• міжнародні платіжні системи: ризики та нові правила для ФОП-єдинника;
• придбання доступу до ПЗ та сервісів: облік та ПДВ;
• призупинення податкових строків, яке діє зараз;
• звільнення від cплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно;
• умови, оформлення, пільги щодо міжнародної технічної допомоги;
• податковий запит щодо періоду, який перевірявся;
• нові строки зберігання документів;
• зарядку электромобілів та облік станцій для них;
• витрати на доставку об'єкта оренди;
• документальне оформлення, оподаткування та облік після деокупації викрадених запасів, майна тощо;
• облік ветпрапаратів;
• державну реєстрацію прав користування з метою визначення МПЗ;
• перевірки підприємства військкоматами за новими правилами;
• особливості купівлі землі, яка перебуває в емфітевзисі;
• уточнення податків за минулий рік тощо.

А також ми вже готуємо:

• спецпроєкт «Основні засоби: практичні кейси»;
• спецпроєкт «РРО: працюємо без помилок».

Дивіться у травні вебінари за темами:

• «Облік та оподаткування сільгосппідприємств: практичні питання»;
• «Відмова від єдиного податку із ставкою 2 %».

Можливо, ви пропустили корисні статті:

• «Роботодавець може отримати компенсацію за працевлаштування безробітних!»;
• «Прийнято новий закон: що зміниться у сфері укладення колдоговорів»;
• «Е-резидентство: практичний аспект»;
• «Типові помилки у податковій звітності: топ-5 від ДПС»;
• «Подаємо клопотання про поновлення строку подання скарги на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК»;
• «Коли потрібен РРО та чи буде з 1 липня штраф за його відсутність?»;
• «Компенсація за пошкоджене та знищене через війну нерухоме майно: нові правила»;
• «Пеня за перевірками податківців та в разі самовиправлення: бути чи не бути»;
• «Доставка товару Новою поштою: чи оформляти окремо ще ТТН?»;
• «Підзвітні витрати: новації з 1 квітня»;
• «Собівартість послуг: практичний аспект»;
• «Військові облігації: облік та оподаткування у юросіб»;
• «Військові облігації у фізособи: чи буде ПДФО та чи декларувати дохід»;
• «Зберігання, використання та утилізація ветпрепаратів та відходів від них»;
• «Особливості цьогорічного уточнення МПЗ та ЄП платниками четвертої групи»;
• «Розбіжності у вазі зерна при експорті: облікові та податкові наслідки»;
• «Перевірки Держекоінспекції у воєнний час»;
• «Договір купівлі-продажу сільгосппродукції: ціна та порядок оплати, строк постачання й інші істотні умови»;
• «Оформляємо договір суборенди землі у воєнний час: які нюанси врахувати»;
• «Чи мають право юрособи набувати у власність сільгоспділянки до 2024 року?»;
• «Заповнюємо платіжні доручення по-новому»;
• «Дистанційна робота: трудовий договір з урахуванням норм воєнного стану»;
• «Штрафи за недотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю: чи правомірні дії Фонду?».

Спецвипуски та спецпроєкти:

• Спецвипуск «Відмова від єдиного податку із ставкою 2 %»;
• Спецвипуск «Виплата дивідендів у фермерському господарстві»;
• Спецвипуск «Квартальна звітність за І квартал 2023 року»;
• Спецвипуск «Звітність за І квартал 2023 року»;
• Спецпроєкт «Трудові відносини в період воєнного стану».

Вебінари:

• «Відрядження & підзвіт з 1 квітня»;
• «Особливості надання та оплати лікарняних – 2023: порядок оплати, нюанси розрахунку, отримання коштів від ПФУ, звітування щодо виплат».

Для того щоб ви вчасно розпланували свою роботу та нічого не забули, Uteka нагадує строки звітування та сплати податків у найкориснішій шпаргалці – Календарі бухгалтера на місяць. 

Календар бухгалтера на травень 2023 року

Усе буде Україна!

З повагою 
Олена Ткаченко,
шеф-редакторка ГК «Баланс», електронного порталу uteka.ua