Компенсація за пошкоджене та знищене через війну нерухоме майно: нові правила
Про що стаття? У лютому цього року Верховною Радою прийнятий закон, що передбачає порядок надання компенсації за нерухоме майно, пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії РФ проти України. Ми розглянемо, які правила встановлює новий закон, кого він стосується та що потрібно зробити для отримання компенсації.
Про який закон ідеться?
Це Закон від 23.02.2023 № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Закон № 2923).
Закон набуває чинності з 22.05.2023 (опублікований у «Голосі України» від 22.03.2023 № 58).
Яких об’єктів стосується Закон № 2923?
Закон № 2923 визначає механізм надання компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терактів, диверсій, завданих збройною агресією РФ проти України з дня набуття чинності Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Тобто йдеться про об’єкти нерухомості, які були пошкоджені або знищені починаючи з 24.02.2022.
Проте! Дія Закону № 2923 не поширюється на об’єкти, які станом на 24.02.2022 перебували на тимчасово окупованій РФ території України, визначеній відповідно до Закону від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». |
Як бачимо, у Законі № 2923 ідеться про пошкодження чи знищення об’єктів нерухомості у період воєнного стану. Тому виникає запитання:
А чи можна буде також розраховувати на отримання компенсації, якщо майно пошкоджене або знищене вже після закінчення воєнного стану внаслідок подій, які безпосередньо пов’язані з війною (замінування, розмінування тощо).
Так, можна. Це прямо передбачено ч. 2 ст. 15 Закону № 2923. Для таких випадків установлено спеціальний строк подання заяви про надання компенсації – заяву слід подати протягом 3 років з дати припинення або скасування воєнного стану (ч. 2 ст. 15 Закону № 2923).
Які особи можуть отримати компенсацію?
Закон № 2923 визначає коло осіб, які мають право розраховувати на отримання компенсації у разі пошкодження або знищення нерухомого майна. Отримувачами компенсації можуть виступати особи, визначені у ст. 2 Закону № 2923, а саме:
1. Фізособи – громадяни України, які є:
а) власниками пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна;
б) замовниками будівництва;
в) власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об’єкта, на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об’єкт відповідно до Закону від 15.08.2022 № 2518-IX «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2518);
г) особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримане право на виконання будівельних робіт до набуття чинності Законом № 2518 (тобто до 10.10.2022);
ґ) членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий чи дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього;
д) спадкоємцями перелічених вище осіб, визначених пп. «а»–«г» цього пункту.
2. Юридичні чи фізичні особи щодо отримання компенсації за пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку, тобто:
- об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
- управителі багатоквартирних будинків;
- житлово-будівельні (житлові) кооперативи, які здійснюють утримання відповідних будинків;
- особи, уповноважені співвласниками багатоквартирних будинків згідно із Законом від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (у разі якщо співвласники самостійно здійснюють утримання багатоквартирного будинку та у цьому будинку не створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, не призначено управителя, відсутній житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснює його утримання).
Зверніть увагу! Закон № 2923 передбачає, що КМУ у порядку надання компенсації за пошкоджене/знищене майно можуть визначатись додаткові категорії осіб, яким може надаватися компенсація за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна. |
Хто не має права отримати компенсацію?
Не можуть бути отримувачами компенсації (ч. 3 ст. 2 Закону № 2923):
1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції»;
2) особи, які мають судимість за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених розд. І «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України;
3) спадкоємці перелічених вище осіб щодо пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна, які належали за життя таким спадкодавцям.
У якому вигляді та розмірі надається компенсація?
Порядок надання компенсації буде різним у разі знищення майна та його пошкодження. Розглянемо обидва випадки.
Компенсація за знищене нерухоме майно (ст. 8 Закону № 2923)
Компенсація за знищене нерухоме майно передбачає два способи:
1) надання коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації зі спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім’я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення цих рахунків визначається НБУ;
2) фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у т. ч. фінансування придбання такого приміщення/будинку, яке буде збудоване у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката.
Чи можна вибирати спосіб отримання компенсації?
Це залежить від об’єкта нерухомості, який було знищено.
Так, компенсацію за знищену квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, або складову частину об’єкта будівництва (квартиру, інше житлове приміщення у будівлі), яка після прийняття в експлуатацію є самостійним об’єктом нерухомого майна, можна отримати лише іншим способом.
А компенсацію за знищений будинок садибного типу, садовий чи дачний будинок, об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки) можна отримати на вибір отримувача одним із двох вищезазначених способів.
Як визначається розмір компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна?
Розмір такої компенсації визначається за кожним її отримувачем та кожним знищеним об’єктом нерухомого майна окремо – виходячи із загальної площі знищеного об’єкта та вартості 1 м2 його площі.
Вартість 1 м2 площі знищеного об’єкта нерухомості визначається в порядку, установленому КМУ. Наразі діє Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 № 326. Проте не виключаємо, що на виконання норм Закону № 2923 буде затверджено спеціальний порядок.
Що таке житловий сертифікат?
Житловий сертифікат на придбання об’єкта житлової нерухомості – це електронний документ, який підтверджує гарантії держави щодо забезпечення фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у т. ч. фінансування придбання такого приміщення/будинку, яке буде збудоване у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) в обсязі, що дорівнює грошовій сумі, зазначеній у такому документі (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2923).
Чи можна отримати житловий сертифікат, а потім продати його чи передати іншій особі?
Ні. Житловий сертифікат не можна продати або передати третім особам – використати його може лише власник цього сертифіката або спадкоємець власника сертифіката (ч. 9 ст. 8 Закону № 2923).
Зверніть увагу! Отримувач компенсації самостійно здійснює пошук та вибір квартири чи іншого об’єкта нерухомості замість знищеного (ч. 14 ст. 8 Закону № 2923). |
Компенсація за пошкоджені об’єкти нерухомості (ст. 10 Закону № 2923)
Компенсація за пошкоджені об’єкти нерухомості надається шляхом виконання робіт, пов’язаних із будівництвом, на пошкодженому об’єкті з метою його відновлення (у т. ч. розробка проєктної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/ або надання будівельної продукції для виконання таких робіт.
Порядок надання компенсації за ушкоджений об’єкт нерухомого майна визначається КМУ. Уважаємо, що такий документ має з’явитися найближчим часом (до дати набуття чинності Законом № 2923).
Як подати заяву на отримання компенсації?
Перш ніж ми перейдемо до розгляду питання про подання заяви для отримання компенсації, звернемо вашу увагу на важливий нюанс.
Справа в тому, що у Законі № 2923 зафіксовано лише порядок подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна (ст. 4). А ось процедуру надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомості не описано. Уважаємо, тут треба буде орієнтуватися на документ, який незабаром затвердить КМУ. Але поки що такого документа немає, тому далі ми розглядатимемо порядок подання заяви для отримання компенсації саме за знищені об’єкти нерухомості (далі – заява).
Куди подається заява?
Заяву слід подати до Комісії з питань надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна (далі – Комісія).
Відповідно до ст. 3 Закону № 2923, такі комісії утворюються у населених пунктах виконавчими органами сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради (далі – виконавчий орган ради), військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією населеного пункту. Ці самі органи затверджують положення про роботу Комісії.
У разі потреби до складу Комісії можуть залучатися (за погодженням) представники держорганів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експерти, оцінювачі, суб’єкти оціночної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури, представники міжнародних організацій та інші особи.
Майте на увазі! Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна подається за кожним знищеним об’єктом нерухомого майна окремо. |
У який строк потрібно подати заяву до Комісії, якщо об’єкт нерухомості був знищений у період дії воєнного стану?
Заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня її припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об’єкт нерухомого майна (ч. 1 ст. 4 Закону № 2923).
Яким чином подається заява?
Заяву може бути подано до Комісії:
- в електронній формі – засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг («Портал Дія»);
- у паперовій формі – через центр надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП), орган соціального захисту населення чи нотаріуса.
Закон № 2923 передбачає, що ЦНАП та органи соціального захисту населення мають забезпечувати роботу виїзних пунктів приймання таких заяв.
Де слід подавати заяву – за місцем проживання отримувача компенсації чи за місцем розташування знищеного об’єкта нерухомості?
Це не має значення. Подання заяви про надання компенсації здійснюється незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача компенсації або місця розташування знищеного об’єкта нерухомого майна.
Тобто подати заяву ви можете там, де вам зручно.
Які документи слід додати до заяви?
Перелік документів, що подаються разом із заявою, наведено у ч. 7 ст. 4 Закону № 2923. Які саме документи із цього переліку треба подати – залежить від конкретної ситуації (див. таблицю).
№ п/п |
Ситуація |
Документ, який слід |
1 |
2 |
3 |
1 |
Отримувачем компенсації за знищений об’єкт нерухомості є власник квартири, іншого житлового приміщення у будівлі, власник будинку садибного типу, садового чи дачного будинку |
Копія документа, що підтверджує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на об’єкт зареєстроване у Державному реєстрі прав на нерухоме майно* (далі – Держреєстр)) |
2 |
Отримувачем компенсації є замовник будівництва щодо об’єктів будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), у яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних отворів), за якими отримане право на виконання будівельних робіт |
Копія документа, що підтверджує право на виконання будівельних робіт (за наявності), якщо у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт щодо об’єкта* |
3 |
Отримувачем компенсації є особа, що відрізняється від замовника будівництва, стосовно: – об’єктів будівництва (будинків садибного типу, садових та дачних будинків), у яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних отворів), за якими отримане право на виконання будівельних робіт; – складових частин об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови, що на момент знищення на об’єкті будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних) отворів), щодо яких отримане право на виконання будівельних робіт |
1. Копія договору або іншого документа, що підтверджує придбання неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, та документ, який відповідно до законодавства підтверджує сплату коштів за такий об’єкт. Ці документи додаються у разі подання заяви особами, які є: – власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти житлової нерухомості; – особами, які сплатили часткову ціну такого об’єкта, на ім’я яких у Держреєстрі зареєстровано обтяження речових прав на такий об’єкт відповідно до Закону № 2518. 2. Копія договору або іншого документа, що підтверджує інвестування/фінансування будівництва об’єкта, та документ, що підтверджує відповідно до законодавства сплату коштів за такий об’єкт. Ці документи додаються у разі подання заяви особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримане право на виконання будівельних робіт до набуття чинності Законом № 2518 |
4 |
Отримувачем компенсації є член житлово-будівельного (житлового) кооперативу, який викупив об’єкт нерухомого майна, але не оформив право власності на нього. |
Копія документа, який підтверджує що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу та викупив такий об’єкт, сплативши його повну вартість |
5 |
Отримувачем компенсації є спадкоємець особи, яка мала право на компенсацію |
Копія свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна. Увага! Заява про надання компенсації може бути подана спадкоємцем до отримання свідоцтва про право на спадщину (ч. 10 ст. 4 Закону № 2923). У такому разі свідоцтво про право на спадщину подається додатково після отримання. Зазначте це у своїй заяві! |
6 |
Отримувач компенсації має пріоритетне право на отримання компенсації. |
Копія документа (документів), що підтверджує пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2923 пріоритетне право на отримання компенсації мають: – учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, особи, визначені ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 101 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; – особи, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом від 03.03.2022 № 2105-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», яким не надано статусу учасника бойових дій; – багатодітні сім’ї; – особи з інвалідністю І та ІІ груп |
7 |
Є фото- та відеодокази |
Матеріали фото- та відеофіксації об’єкта нерухомого майна до/після знищення |
8 |
Заява подається представником отримувача компенсації. |
Документ, що підтверджує повноваження представника (наприклад, нотаріально посвідчена довіреність, видана отримувачем компенсації) (ч. 13 ст. 4 Закону № 2923) |
9 |
Заява подається особисто |
Заявник пред’являє документ, що засвідчує його особу відповідно до Закону від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу або її спеціальний статус». Як правило, це паспорт |
* У разі якщо документи та/або інформація містяться в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності, такі документи та/або інформація не подаються. При цьому у заяві про надання компенсації зазначаються відомості з таких документів та/або інформація, необхідна для отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна. У цьому випадку документи та/або інформацію Комісія отримує самостійно, без участі отримувача компенсації, на підставі відомостей, зазначених у заяві (ч. 14 ст. 4 Закону № 2923). |
Майте на увазі! Документи (їх копії), що додаються до заяви, повинні бути засвідчені особистим підписом заявника або його електронним підписом, заснованим на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. |
Чи можна подати заяву, якщо необхідні документи втрачено через воєнні дії?
Так можна. Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону № 2923, заява може бути подана і за відсутності документів, визначених ч. 7 ст. 4 Закону № 2923, якщо документи втрачені чи потрібно встановити факти, що мають юридичне значення. У цьому випадку отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з проханням сприяти отриманню відповідних документів. Необхідні для отримання компенсації документи потрібно буде відновити, у тому числі в судовому порядку.
Як можна відновити документи, втрачені під час війни?
Відновлювати документи, скоріше за все, доведеться через суд.
Випадки, коли документи втрачено через ведення бойових дій на території України, далеко не поодинокі. З огляду на ситуацію, що склалася, відповідні зміни були внесені до Закону від 02.06.2011 № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон № 3460). І тепер з дати набуття чинності Законом № 2923, тобто з 22.05.2023, право на безоплатну правову допомогу матимуть громадяни України у справах про втрату (знищення) документів, отримання (видачу) документів, установлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, якщо така необхідність виникла внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, викликаних збройною агресією РФ проти України (у т. ч. з метою отримання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок цього), п. 16 ч. 1 ст. 14 Закону № 3460.
На замітку! Для відновлення документів можна буде скористатися безплатною правовою допомогою. |
Також зазначимо, що при поданні заяви до суду у справах про відновлення втрачених через війну документів заявників буде звільнено від сплати судового збору (п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону від 0 8.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції, яка діятиме з 22.05.2023).
У який строк буде розглянуто заяву?
Комісія має розглянути подану заяву протягом 30 календарних днів (далі – к. д.) з дня її подання (ч. 3 ст. 6 Закону № 2923).
За рішенням Комісії строк розгляду заяви може бути продовжено на 30 к. д., якщо знищений об’єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі ведення воєнних (бойових) дій, або на тимчасово окупованій території у зоні оточення (блокування).
Також строк розгляду заяви становитиме понад 30 к. д. у двох випадках, а саме:
- якщо заяву подав спадкоємець, який ще не отримав свідоцтва про право на спадщину. Рішення за такою заявою буде винесено після отримання такого свідоцтва;
- якщо заяву подано без підтвердних документів унаслідок їх втрати. Рішення буде винесено після відновлення документів та/або отримання відповідного судового рішення.
Крім того, рішення про надання/відмову у наданні компенсації підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом 5 к. д. з дня прийняття Комісією такого рішення.
Копія рішення про надання/відмову у наданні компенсації має бути завантажена посадовою особою виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-громадянської адміністрації населеного пункту до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (далі – Реєстр) протягом 5 робочих днів з дня його прийняття.
Цей Реєстр наразі ведеться відповідно до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, викликаних воєнною агресією Російської Федерації, затвердженого постановою КМУ від 26.03.2022 № 380 (далі – Порядок № 380).
На замітку! Інформація з Реєстру може бути надана зацікавленій особі (у нашому випадку – отримувачеві компенсації) на її запит (п. 34 Порядку № 380). |
Що робити, якщо повідомлення про пошкодження чи знищення майна подано до набуття чинності Законом № 2923?
Як ми вже зазначили вище, Закон № 2923 набуде чинності з 22.05.2023. Однак механізм подання інформації особами, які постраждали від пошкодження або знищення нерухомого майна через війну, було запроваджено ще 2022 року. Цей механізм регулюється Порядком № 380.
Тому багато постраждалих уже встигли подати інформаційні повідомлення про знищення нерухомого майна відповідно до Порядку № 380. Таким особам слід знати, що подані ними інформаційні повідомлення прирівнюються до заяв про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомості відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону № 2923. Тобто їм не потрібно подавати ще й заяву про надання компенсації – усі подані ними дані вже є у Реєстрі знищеного майна.
Однак таким особам потрібно буде подати:
- додаткові відомості, наявність яких передбачає Закон № 2923 та яких не було в інформаційному повідомленні;
- необхідні підтвердні документи згідно з переліком з ч. 7 ст. 4 Закону № 2923.
На замітку! Порядок подання додаткових відомостей та документів – такий самий, як і при поданні заяви: або в електронній формі через «Портал Дія», або у паперовій формі через ЦНАП, орган соцзахисту чи нотаріуса. |
Коментарі до матеріалу