Медогляди під забороною: запитань більше, ніж відповідей

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині

Умови та оплата праці в бюджетних установах (частина 8)

Хто повинен проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди? Чи варто примушувати працівників проходити їх в умовах карантину? Чи має право роботодавець прийняти на роботу працівника без медогляду? Хто фінансує проходження медоглядів працівниками бюджетних установ? Про все це, а також про те, як проходити медогляд в умовах карантину, розповімо в консультації.

Види медоглядів та їх періодичність

За сталою практикою, медогляд – це комплекс медичних втручань, що проводяться з метою виявлення патологічних станів, захворювань і факторів ризику їх розвитку.

Обов’язковим медоглядам, які мають на меті дати всебічну оцінку стану здоров’я обстежених осіб, підлягають діти, підлітки, ветерани війни і праці, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та деякі інші категорії населення.

Крім того, періодично обстежують працівників певних професій, осіб, що перебувають під впливом так званих факторів ризику тощо. Перелік професій, працівники яких підлягають обов’язковому медогляду, строк і порядок його проведення встановлюються МОЗ за погодженням із Мінсоцполітики.

Існують такі види медоглядів:

• попередній – проводиться перед прийняттям на роботу;
• періодичний – проводиться через певний проміжок часу, протягом трудової діяльності працівників;
• позачерговий – ініціатором проведення такого медогляду може виступати як сам працівник, так і роботодавець, але за вагомими підставами.

Відповідно до ст. 159 КЗпП працівник зобов’язаний проходити в установленому порядку попередні та періодичні медогляди.

Зі свого боку ст. 169 КЗпП зобов’язує власника або уповноважений ним орган за свої кошти організувати проведення:

• попереднього медогляду (у разі прийняття на роботу);
• періодичних медоглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі;
• щорічного обов’язкового медогляду осіб віком до 21 року.

Галузі діяльності, що зобов’язані направляти працівників на профогляди

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медоглядам, та порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок затверджено постановою КМУ від 23.05.01 р. № 559 (далі – Постанова № 559, Перелік № 559).

Перелік № 559 містить окремі професії працівників виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, а саме:

• харчова та переробна промисловість (з окремими винятками);
• підприємства продовольчої торгівлі, у тому числі дрібнороздрібної, а також ті, що розташовані на території ринків;
• ринки;
• підприємства громадського харчування;
• навчальні заклади, крім вишів III–IV рівнів акредитації;
• виші III–IV рівнів акредитації;
• притулки для неповнолітніх;
• оздоровчі заклади для дітей із цілорічним та сезонним перебуванням;
• лікувально-профілактичні заклади для дорослих (санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, будинки-інтернати);
• пологові будинки (відділення), дитячі лікарні (відділення), відділення патології новонароджених, недоношених;
• пральні, приймальні пункти білизни, хімчистки;
• перукарні, косметичні та масажні кабінети, кабінети татуажу, салони пірсингу та візажу;
• лазні, сауни;
• готелі;
• гуртожитки;
• спортивно-оздоровчі комплекси;
• заклади культури (театри, цирки, клуби, будинки культури тощо);
• розважальні заклади;
• підприємства фармацевтичної промисловості;
• аптеки та їх структурні підрозділи;
• підприємства та об’єкти водопостачання і каналізації;
• метрополітен;
• транспортно-дорожній комплекс;
• рибне господарство;
• суб’єкти господарювання, що займаються розведенням, вирощуванням і реалізацією тварин;
• приватні послуги вдома.

Отже, до Переліку № 559 серед іншого включено організації та професії, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, зокрема:

• навчальні заклади, крім ВНЗ III–IV рівнів акредитації (керівники, їхні заступники, педпрацівники, медперсонал, працівники харчоблоків, спеціалісти, які беруть участь у навчально-виховному процесі, технічний персонал, учні перед проходженням виробничої практики на об’єктах, працівники яких підлягають обов’язковому профогляду);
• виші III–IV рівнів акредитації (студенти перед початком проходження виробничої практики на об’єктах, працівники яких підлягають обов’язковому профогляду);
• притулки для неповнолітніх (адміністрація, викладачі, вчителі, вихователі, медперсонал, працівники харчоблоків, інший педагогічний і технічний персонал);
• оздоровчі заклади для дітей із цілорічним та сезонним перебуванням (адміністративно-господарський персонал, педагогічний та медичний персонал, працівники харчоблоків, обслуговуючий персонал);
• лікувально-профілактичні заклади для дорослих (адміністрація, вихователі, помічники вихователів, медперсонал (лікарі, середній та молодший медперсонал), технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень, працівники харчоблоків, їдалень та роздавальних пунктів, працівники дитячих молочних кухонь);
• пологові будинки (відділення), дитячі лікарні (відділення), відділення патології новонароджених, недоношених (адміністрація, медпрацівники (лікарі, середній та молодший медперсонал), працівники харчоблоків, їдалень та роздавальних пунктів, технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень) тощо.

Медогляд в умовах карантину

Постановою КМУ від 10.05.20 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Постанова № 392) передбачено, що на період дії карантину тимчасово дозволяється залучення до роботи без проходження попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медоглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, робота яких пов’язана із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, визначених Переліком № 559.

На час карантину ЗОЗ забороняється проведення планових заходів із госпіталізації, крім (пп. 12 п. 3 Постанови № 392):

• планової госпіталізації у регіонах, у яких заповненість ліжок у ЗОЗ, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить менш як 50 %. Дозвіл на проведення такої госпіталізації в регіоні встановлюється рішенням регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабміну (за посиланням http://covid19.gov.ua);
• надання медичної допомоги внаслідок ускладненого перебігу вагітності та пологів;
• надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим;
• надання медичної допомоги у спеціалізованих відділеннях ЗОЗ пацієнтам з онкологічними захворюваннями;
• надання паліативної медичної допомоги у стаціонарних умовах;
• проведення інших невідкладних і термінових заходів із госпіталізації, якщо внаслідок їх перенесення (відтермінування) існує значний ризик для життя або здоров’я.

Фінансування медоглядів працівників бюджетних установ

Проходження медоглядів працівниками бюджетних установ фінансує орган місцевого самоврядування (далі – ОМС). А от яким чином – на це запитання однозначної відповіді немає.

Обов’язкові медогляди проводяться за кошти роботодавців, тобто підприємств, установ, організацій або фізосіб-підприємців, які використовують працю найманих працівників. Витрати ЗОЗ, пов’язані з проведенням обов’язкових медоглядів працівників бюджетних установ та організацій, покриваються за кошти, передбачені кошторисом на утримання відповідного ЗОЗ (п. 2 Порядку, затвердженого Постановою № 559).

Проте ЗОЗ були реорганізовані в КНП та тепер не фінансуються з бюджету за загальною системою. Вони є лише отримувачами бюджетних коштів за програмами, затвердженими ОМС на виконання цільових заходів, та отримують кошти від НЗСУ.

Зауважимо, що ОМС є власником усіх бюджетних закладів, КНП та КП на підпорядкованій йому території, працівники яких повинні пройти обов’язкові медогляди в лікарні (це працівники освіти, культури, працівники лікарень, інші). Тобто на конкретній території власник реорганізованого ЗОЗ, який проводить медогляд, одночасно є власником іншого бюджетного закладу, працівники якого проходять такий огляд.

Варіантів виходу із цієї ситуації є декілька:

• бюджетна установа, яка планує провести обов’язковий медогляд своїх працівників, має спланувати такі видатки заздалегідь і включити їх до бюджетного запиту, щоб отримати необхідні асигнування;
• ЗОЗ, як і раніше, збирає інформацію щодо кількості працівників бюджетних установ, які будуть направлені для проходження медоглядів, доводить до відома ОМС суму коштів, необхідну для їх проведення, і отримує кошти як одержувач.

З огляду на застарілі норми Постанови № 559 ОМС бажано розробити та прийняти Порядок, де буде чітко прописано, хто та яким чином компенсує витрати ЗОЗ на проведення обов’язкових медоглядів бюджетників.

Висновки

В умовах сьогодення медогляди не скасовано, їх просто перенесено на невизначений час до поліпшення епідеміологічної ситуації в країні. Звичайно, ЗОЗ та бюджетним установам слід переглянути та погодити графіки проходження обов’язкових медоглядів та розставити пріоритети у разі зняття карантинних обмежень.