Зайнятість осіб з інвалідністю: Комітет підтримав законопроєкт про механізм розумного пристосування

Більше за темою:

Чи є відповідальність за несплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю

Яким документом підтверджується наявність інвалідності у працівника?

Виконуємо норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році: три ситуації 

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо удосконалення механізму забезпечення розумного пристосування (реєстр. № 14389).

Законопроєктом передбачається, зокрема:

• зобов’язання роботодавця на всіх етапах трудових відносин, а також протягом усього строку дії трудового договору або контракту здійснювати заходи розумного пристосування за заявою особи з інвалідністю з урахуванням індивідуальної програми реабілітації;
• відмова у розумному пристосуванні працівнику допускається лише у разі, якщо здійснення відповідних заходів створює непропорційний або невиправданий тягар, з урахуванням таких факторів:

а) обсяг ресурсів, необхідних для здійснення заходів розумного пристосування, у тому числі фінансових, матеріальних, людських та організаційних;

б) вартість і масштаб запропонованих заходів;

в) можливість отримання зовнішньої підтримки, компенсацій або дотацій, у тому числі за рахунок державного або місцевих бюджетів, Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття чи грантових програм;

г) наявність заборгованості перед роботодавцем з виплат компенсації витрат на заходи розумного пристосування або надання дотацій на їх реалізацію;

ґ) очікувана користь від заходів для особи з інвалідністю, а також вплив їх реалізації на трудовий колектив, організацію виробництва чи надання послуг;

• обов’язок доведення непропорційності або невиправданості тягаря покладається на роботодавця;
• потреба у розумному пристосуванні може бути підтверджена індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю та за потребою, додатковими документами у разі їх наявності;
• особа з інвалідністю має пріоритетне право на визначення переліку та форм заходів розумного пристосування, яких вона потребує;
• фінансове забезпечення заходів розумного пристосування здійснюється за рахунок власних коштів, коштів місцевих бюджетів, державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, коштів, передбачених у рамках програм сприяння зайнятості населення в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України;
• компенсація витрат на заходи розумного пристосування або дотація на їх реалізацію надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції або державною установою, що реалізує заходи соціального захисту та забезпечення соціальним послугами осіб з інвалідністю;
• право на отримання компенсації витрат на заходи розумного пристосування або дотації на їх реалізацію мають не лише роботодавці, а й особа з інвалідністю, яка зареєстрована як фізособа-підприємець або провадить незалежну професійну діяльність, незалежно від дати державної реєстрації їхньої підприємницької діяльності або дати взяття на облік як осіб, що провадять незалежну професійну діяльність.

Приклад розумного пристосування (ситуація): особа з порушенням зору працевлаштовується та для виконання посадових обов’язків потребує спеціального обладнання наприклад, планшета з програмою екранного доступу, збільшення тексту або синтезу мовлення.

1. Ініціювання. Працівник подає звернення до роботодавця про необхідність розумного пристосування. Проводиться оцінка індивідуальних потреб з урахуванням функціонального стану та характеру роботи.

2. Прийняття рішення та фінансування. Уповноважений орган ухвалює рішення про надання розумного пристосування. Закупівля здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів визначених Законом, а обладнання передається в користування особі.

3. Експлуатація. Спеціальне обладнання використовується виключно для забезпечення доступності праці. Воно може обліковуватися як державне майно, передане в тимчасове користування.

4. Припинення трудових відносин. У разі звільнення працівника, передбачається врегульований порядок повернення обладнання державі або уповноваженому органу. Після технічної перевірки воно може бути:

• передане іншій особі, яка потребує аналогічного пристосування;
• замінене або модернізоване у разі невідповідності технічним вимогам;
• списане відповідно до встановленої процедури, якщо втратило функціональність.

Такий механізм забезпечує безперервність підтримки, раціональне використання бюджетних коштів та прозорий обіг розумного пристосування.

Комітет соцполітики Верховної Ради