Інструкція про порядок ведення трудових книжок досі містить вимогу засвідчення певних записів печаткою підприємства або відділу кадрів, що є дуже звичним. Однак із 31 жовтня 2014 року встановлено добровільність використання печаток суб’єктами господарювання приватного права. То ж якщо роботодавець не має печатки, із зазначеної дати її використання не є обов’язковим.
Видача вкладиша до трудової книжки передбачено розд. 3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 № 58 (далі – Інструкція № 58). Коли в трудовій книжці заповнені всі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем (п. 3.1 Інструкції № 58).
Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться роботодавцем за місцем роботи працівника в такому самому порядку, що і трудова книжка. Про кожний виданий вкладиш на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки зверху ставиться штамп з написом «Видано вкладиш» і вказуються його серія та номер.
Такий штамп, серія і номер проставляються і в разі видачі кожного наступного вкладиша до трудової книжки.
Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то роботодавець цього дня має надіслати йому поштове повідомлення про необхідність отримати трудову книжку.
Трудові книжки (їх дублікати), що не були одержані працівниками під час звільнення, зберігаються протягом 2 років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають у трудових відносинах. Після цього строку незатребувані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а після закінчення зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.
Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника, тому треба отримати таку згоду від працівника викладену в заяві.
Якщо працівник працює у відокремленому підрозділі, який до того ж розташований на значній відстані від підприємства, де зберігається вся кадрова документація, доречно заздалегідь домовитися з працівником про умову пересилання трудової книжки поштою з метою зазначення її у заяві про звільнення.
Трудову книжку пересилають листом з оцінкою вартості вкладення і повідомленням про вручення адресатові. Пересилання таких листів оформлюють розрахунковим документом поштового відділення, що підтверджує прийняття і вміст відправлення. Зазначені листи вручають адресатові під розписку у відділенні поштового зв’язку.
Після отримання повідомлення про те, що трудову книжку вручено колишньому працівникові (причому на повідомленні буде проставлено дату, коли саме вручено відправлення), інспектор відділу кадрів може зробити відповідні відмітки про направлення трудової книжки звільненому працівникові поштою в особовій картці працівника (типова форма № П-2) та у книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.
Інструкцією № 58 передбачено, що в разі одержання трудової книжки у зв’язку із звільненням працівник розписується в особовій картці та у книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них. Тобто трудова книжка може бути отримана працівником особисто або за його письмовою згодою надіслана поштою. Інших видів видачі трудової книжки (наприклад, отримання трудової книжки іншими особами за дорученням працівника) законодавством не передбачено.
В Інструкції № 58 не зазначено, яким оператором поштового зв’язку потрібно здійснити це пересилання, але обов’язковою умовою визначено наявність згоди працівника. Отже, роботодавець залишає за собою право обирати оператора поштового зв’язку, яким може здійснити пересилання трудової книжки, а працівник дає або не дає згоду на зазначені умови.
ФПУ