Більше за темою:
Штрафи з ПДФО та військового збору: які порушення обходяться найдорожче
Штрафонебезпечні помилки з ПДФО та військового збору в Об’єднаному звіті
Порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету передбачено ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до пп. 168.4.1 якого ПДФО, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).
Відповідно до ч. 2 ст. 64 БКУ ПДФО (крім податку, визначеного абзацом п’ятим ч. 2 ст. 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Підпунктом 168.4.3 ПКУ передбачено, що суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) (пп. 168.4.4 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 63.3 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Порядок обліку платників податків і зборів у контролюючих органах регламентується наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок), зареєстрованим у Міністерстві юстиції 29.12.2011 за № 1562/20300.
Так, п. 7.1 розд. VII Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Ураховуючи викладене вище, ПДФО підлягає сплаті до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такої юридичної особи, незважаючи на відсутність у неї відокремлених структурних підрозділів.
ЗІР, категорія 103.07