Мінфін роз’яснив правила фінмоніторингу для рієлторів, бухгалтерів і податкових консультантів

Більше за темою:

Як проводяться перевірки суб&;єктів первинного фінмоніторингу, підконтрольних Мінфіну

Фінмоніторинг від НБУ: як банки виявляють схеми ухилення від сплати податків?

Підприємець надає бухгалтерські послуги: чи має він реєструватися у Держфінмоніторингу?

Міністерство фінансів послідовно роз’яснює вимоги фінансового моніторингу для суб’єктів господарювання: рієлторів, бухгалтерів і податкових консультантів – щоб ринок чітко розумів свої обов’язки та без помилок працював із оновленими цифровими інструментами взаємодії з Держфінмоніторингом.

13 квітня Мінфін спільно з Держфінмоніторингом провів інформаційно-роз’яснювальний онлайн-захід щодо оновленого механізму обміну інформацією через Е-кабінет системи фінансового моніторингу. У заході взяли участь понад 800 представників рієлторської спільноти, бухгалтерського ринку та податкового консультування.

Фокус саме на цих категоріях не випадковий. Йдеться про професійні сфери, в яких учасники ринку частіше потребують чітких практичних роз’яснень. Водночас саме рієлтори, бухгалтери і податкові консультанти часто першими виявляють ризикові сигнали – як побудована угода, звідки кошти, чи немає суперечностей у документах, чи не виглядає поведінка клієнта нетиповою. Саме тому їхня роль важлива у системі фінансового моніторингу, адже вони можуть вчасно помітити нетипові ознаки та допомогти запобігти спробам відмивання коштів.

Мінфін наголошує: фінмоніторинг для цих категорій – це не про тотальний контроль і не про нові бар’єри для роботи. Насправді, це про базові, давно запроваджені правила:

• стати на облік у Держфінмоніторингу;
• знати свого клієнта (KYC, Know Your Customer), застосовуючи ризик-орієнтований підхід;
• та повідомляти лише про підозрілі операції у випадках, прямо визначених законом.

Мінфін застосував системний підхід, впроваджуючи послідовні кроки: спочатку регулятор визначив правила для піднаглядних суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги у межах трудових правовідносин відповідно до Закону від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»), потім дав час на їх впровадження, запустив зручні електронні сервіси для взаємодії з міністерством та Держфінмоніторингом і лише після цього надіслав листи з роз’ясненням щодо актуалізації процедур взяття на облік.

Такий підхід показує просту логіку дій держави: спочатку пояснити, дати інструменти і відповісти на запитання, а вже потім очікувати належного виконання правил.

Таким чином, Мінфін зараз дає добросовісним учасникам ринку можливість у робочому порядку врегулювати питання взяття на облік у Держфінмоніторингу, зосереджуючись насамперед на приведенні діяльності у відповідність до вимог, а не на каральному підході.

Для ринку це головний сигнал: держава не ускладнює роботу, а вибудовує зрозумілі правила і допомагає бізнесу працювати без порушень та ризику штрафів.

«Ми проводимо роз’яснювальні заходи, щоб допомогти бізнесу коректно виконувати вимоги законодавства. Завдання Мінфіну – не створювати додаткове навантаження, а забезпечити зрозумілі правила і допомогти суб’єктам фінансового моніторингу уникати помилок у роботі. Для тих, хто ще не завершив процедуру взяття на облік у Держфінмоніторингу, зараз є можливість врегулювати це питання у робочому порядку – через Е-кабінет. На цьому етапі для нас важливо, щоб суб’єкти правильно увійшли в систему і привели свою діяльність у відповідність до вимог», – зазначив директор Департаменту забезпечення координаційно-моніторингової роботи Мінфіну Юрій Конюшенко.

Мінфін і надалі продовжуватиме роз’яснювальну роботу для єдиного розуміння ринком вимог фінансового моніторингу і правильного застосування їх на практиці.

Мінфін