Типові порушення з боку роботодавців: аналіз Держпраці

Більше за темою:

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування

Інспектор праці взяв участь в інформаційному онлайн-заході, організованому Бериславською філією Херсонського обласного центру зайнятості за участі фахівців Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Головною темою зустрічі стало практичне застосування норм трудового законодавства в умовах воєнного стану, зокрема порядок надання відпусток, ведення кадрової документації та відповідальність роботодавців.

Порядок надання відпусток регулюється КЗпП, Законом від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» та Законом від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Основні тези заходу:

• тривалість: мінімальна щорічна основна відпустка становить 24 календарні дні. Роботодавець має право обмежити надання днів понад цей мінімум під час війни, проте повна відмова у наданні відпустки є порушенням;
• збереження прав: невикористані дні відпустки не анулюються. Вони підлягають перенесенню або грошовій компенсації у разі звільнення;
• критична інфраструктура: працівникам об’єктів критичної інфраструктури може бути відмовлено у більшості видів відпусток, окрім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до трьох років.

Окрему увагу приділили працівникам, які перебувають за кордоном або мають статус ВПО:

1. Така відпустка надається виключно за заявою працівника на строк до 90 календарних днів.
2. Цей період не оплачується та не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.
3. Важливо: примусове відправлення працівника у відпустку «за власний рахунок» без його добровільної згоди є незаконним.

Інспектор наголосив на обов’язковості складання графіка відпусток та ознайомлення з ним працівників під підпис. Щорічну відпустку можна ділити на частини, за умови, що основна безперервна частина становить не менше 14 календарних днів.

Серед типових порушень було виділено:

• відсутність затвердженого графіка відпусток;
• систематичне ненадання відпочинку протягом кількох років поспіль
• неналежне ведення особових картов типової форми № П-2, де мають фіксуватися всі види наданих відпусток.

Дотримання вимог трудового законодавства є запорукою стабільної роботи підприємств та надійного захисту прав працівників навіть у надскладних умовах воєнного часу.

Південне МУ Держпраці