Роботодавець сплатив ЄСВ менше мінімального страхового внеску: чи доплачує такий внесок ФОП за себе

Більше за темою:

Штрафи за ненарахування, несплату ЄСВ та помилки у звітності

Штрафонебезпечні помилки з ЄСВ в Об’єднаному звіті

Чи можуть ФОП та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, сплачувати за себе єдиний внесок за місяці, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізособи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)), а згідно з п. 5 – особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Єдиний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Для фізосіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)), єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Крім того, платниками єдиного внеску є роботодавці, перелік яких встановлений п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців:

• зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону від 04.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
• зазначених в абзаці сьомому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, – сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Водночас ч. 6 ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що особи, зазначені у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Зважаючи на положення ч. 6 ст. 4 Закону № 2464, якщо роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, було сплачено страховий внесок за особу, яка визначена у п. 4 або 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, у розмірі не менше мінімального страхового внеску, то такі особи звільняються від сплати за себе єдиного внеску, а законодавчі підстави для самостійної сплати такими особами єдиного внеску відсутні.

Водночас особи, зазначені у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464, виключно за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску.

ЗІР, категорія 201.04