Застосування форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язань: дайджест Верховного Суду

Більше за темою:

Майно підприємства знищено внаслідок ракетного удару: з якої дати настав форс-мажор?

Коли можна визнати заборгованість безнадійною у зв’язку з форс-мажором?

Пропонуємо до вашої уваги дайджестсудової практики Верховного Суду щодо застосування форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язань (рішення, внесені до ЄДРСР, з 2018 року до травня 2025 року).

З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України та введенням воєнного стану суб’єкти господарювання зіштовхнулися з новими викликами й труднощами під час здійснення господарської діяльності.

Постійні обстріли українських міст, втрата і знищення майна, пошкодження об’єктів критичної інфраструктури, окупація територій, відключення електроенергії, ускладнення логістики несприятливо відобразилися на господарській діяльності суб’єктів господарювання та призвели до проблем із виконанням зобов’язань за договорами перед контрагентами.

Безсумнівно, такі обставини вплинули як на одну сторону договору (виконавця), так і на іншу, яка не отримала його належного виконання.

У зв’язку з цим впродовж останніх двох років особливої актуальності набуло питання щодо звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов’язань у зв’язку з існуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Про те, що є доказом існування форс-мажорних обставин, чим відрізняється форс-мажор від істотної зміни обставин, що вважається належним повідомленням про існування форс-мажору, чи є проведення бойових дій та воєнний стан форс-мажорною обставиною, а також інші правові висновки – у цьому дайджесті.

Окрему увагу Верховний Суд приділив вирішенню проблемних питань в окремих видах договірних зобов’язань (внесення змін до договору про закупівлю, зменшення розміру орендної плати за користування державним майном, припинення іпотеки в разі існування форс-мажору тощо), а також у різних видах правовідносин, зокрема в трудових правовідносинах – щодо звільнення від виплати заробітної плати роботодавця, виробничі потужності якого знаходяться на території проведення АТО, або ж у податкових правовідносинах – щодо звільнення від відповідальності платника податків у разі затримки реєстрації податкових накладних у зв’язку з проведенням бойових дій, зупинення нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин.

Дайджест відображає сформовані Великою Палатою Верховного Суду та касаційними судами (КАС, КГС і КЦС Верховного Суду) правові висновки, які комплексно демонструють підходи до вирішення питань, пов’язаних із застосуванням форс-мажорних обставин.

«Судова влада України»