Переведення працівників до іншої місцевості під час воєнних дій

Більше за темою:

Що вважається зміною істотних умов праці

Звільнення працівників у зв’язку зі зміною істотних умов праці

Повномасштабна війна змусила тисячі компаній релокуватись у безпечні регіони. Разом із бізнесом часто постає питання переведення працівників в іншу місцевість. Розкладаємо по поличках.

Загальне правило переведення (ст. 32 КЗпП; ст. 3 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», далі – Закон № 2136)

Переведення працівника на роботу в іншу місцевість можливе лише за його згодою.

Інша місцевість – це інший населений пункт за адміністративно-територіальним поділом.

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст. 103 КЗпП, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Виняток у період воєнного стану (ст. 3 Закону № 2136)

Роботодавець може перевести працівника без його згоди, якщо одночасно виконуються умови:

• переведення необхідне для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей;робота не протипоказана за станом здоров’я;
• не відбувається переведення в місцевість активних бойових дій;
• оплата праці – не нижче середнього заробітку за попередньою роботою.

Переведення без згоди працівника може вважатися законним лише при дотриманні зазначених вище умов.

Гарантії та компенсації при переїзді (ст. 120 КЗпП)

Працівнику відшкодовуються:

• вартість проїзду працівника і членів сім’ї;
• витрати на перевезення майна;
• добові за час дороги;
• одноразова допомога працівнику і кожному члену сім’ї;
• зарплата за час зборів і облаштування (до 6 днів) + за час переїзду.

Ці виплати – це мінімальні державні гарантії (ст. 12 Закону від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці»).

Колективним і /або трудовим договором можуть передбачатися додаткові порівняно з чиним законодавством гарантії.

Якщо працівник відмовився від переїзду

Це законне право працівника.

Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці є підставою для звільнення працівника – п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

У такому разі працівнику виплачується:

• вихідна допомога – не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Ключовий меседж для роботодавців і працівників

Навіть в умовах воєнного стану:

• трудові гарантії зберігаються;
• переведення ≠ примус;
• компенсації при переїзді – це встановлені законом гарантії.

У період воєнного стану рішення роботодавця мають ґрунтуватися на нормах законодавства, на гуманному ставленні, повазі до гідності працівника, підтримці вразливих категорій та працівників із сімейними обов’язками. Турбота про людей – це стійкість суспільства в цілому і бізнесу вже сьогодні.

Схiдне МУ Держпрацi