Особливості перевірок СГ при ліквідації, реорганізації та банкрутстві

Більше за темою:

Ліквідація фермерського господарства шляхом банкрутства

Ліквідація у зв’язку з банкрутством: правові аспекти

Головне управління ДПС у м. Києві інформує, що перевірка суб’єктів господарювання, які перебувають у процесі ліквідації, реорганізації або банкрутства, має особливий характер, оскільки її основною метою є встановлення повноти та своєчасності сплати податків та зборів до моменту припинення діяльності.

Особливості контрольно-перевірочної роботи щодо суб’єктів господарювання, які знаходяться у процесі ліквідації, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах визначено Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Отримання контролюючими органами інформації про ліквідацію, реорганізацію або банкрутство підприємства є підставою для проведення позапланових контрольних заходів.

Документальна позапланова перевірка є основним видом контрольно-перевірочної роботи в таких випадках. Вона проводиться на підставі:

• початку процедури припинення юридичної особи (за винятком перетворення);
• відкриття провадження у справі про банкрутство або подання заяви про припинення діяльності.

Ця підстава визначена в пп. 78.1.7 ПКУ.

Мета перевірки – забезпечити повне та своєчасне погашення податкових зобов’язань до моменту остаточного припинення діяльності.

При проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних із ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані та отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 розд. ХІ Порядку № 1588).

Етапи процесу ліквідації підприємства:

1. Прийняття рішення власниками (учасниками, акціонерами) підприємства про добровільну ліквідацію компанії та фіксація такого рішення в протоколі загальних зборів учасників.

Здебільшого (у відповідності до установчих документів) рішення про добровільну ліквідацію підприємства приймається на зборах власниками (учасниками, акціонерами), які мають контрольний пакет корпоративних прав. Їм достатньо проголосувати про прийняття рішення щодо ліквідації підприємства (ч. 2 ст. 135 Господарського кодексу України).

2. Повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію (державного реєстратора, нотаріуса), про початок процедури ліквідації підприємства.

Учасники юридичної особи зобов’язані письмово повідомити про припинення юридичної особи орган, що здійснює державну реєстрацію. До Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР) вносяться відповідні відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення (ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ).

3. Виявлення кредиторів та повідомлення останніх про початок процедури ліквідації підприємства.

Проаналізувавши дані бухгалтерського обліку та інші документи компанії, необхідно самостійно виявити кредиторів і направити їм відповідні повідомлення з пропозицією направити свої вимоги (ч. 4 ст. 105, ч. 1 ст. 111 ЦКУ).

4. Продаж усіх активів компанії, задоволення вимог кредиторів, проведення розрахунків із власниками (учасниками, акціонерами) компанії відповідно до розміру їх корпоративних прав, оформлення ліквідаційного балансу підприємства.

До задоволення вимог кредиторів також входить здійснення всіх розрахунків зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також страхових внесків. У разі якщо після розрахунків із кредиторами ще залишаються будь-які активи, необхідно провести розрахунки з учасниками (власниками, акціонерами) підприємства.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи та забезпечує його подання до Центру обслуговування платників за місцем реєстрації такого платника (п. 11 ЦКУ).

5. Закриття банківських рахунків компанії, отримання банківських виписок, анулювання свідоцтв, дозволів, акредитації на митниці, виключення з реєстрів тощо.

Для оперативного та якісного проведення процедури припинення та зняття з обліку в контролюючих органах платнику податків необхідно вжити заходів щодо закриття розрахункових рахунків в банківських установах (за наявності – і рахунків у цінних паперах) та отримання виписки по рахунку за період, визначений ст. 102 ПКУ (з урахуванням зупинення перебігу строків давності відповідно до п. 52² та п. 69 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» ПКУ) анулювання свідоцтв, дозволів, акредитації на митниці, виключення з реєстрів тощо (ст. 111 ЦКУ).

Також необхідно вжити заходів щодо звільнення працівників (ст. 40, 49² КЗпП).

6. Проведення перевірки управліннями податкового аудиту у відповідних сферах податкового органу або прийняття керівником рішення про недоцільність проведення перевірок.

Документальні позапланові перевірки платників податків, щодо яких прийнято рішення про припинення юридичної особи або розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), проводяться відповідно до пп. 78.1.7 ПКУ.

Керівником податкового органу може бути прийнято рішення про зняття з обліку без проведення документальної перевірки у разі, якщо суб’єкт господарювання не звітує або звітує про відсутність операцій, немає відкритих розрахункових рахунків (не відкривались або закриті раніше ніж період визначений ст. 102 ПКУ, з урахуванням зупинення перебігу строків давності відповідно до п. 52² та п. 69 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» ПКУ, або виписка банку підтверджує відсутність руху коштів), немає податкового боргу, немає працівників (всіх звільнено), анульовано свідоцтва платника ПДВ, виключено з реєстрів та ін.

7. Отримання від податкового органу та управління Пенсійного фонду довідок про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також страхових внесків.

Після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків та його відокремлених підрозділів та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених грошових зобов’язань такого платника податків та його відокремлених підрозділів, у разі відсутності заперечень контролюючого органу щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи та встановлення факту відсутності заборгованості платника податків та його відокремлених підрозділів перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, Головне управління ДПС у м. Києві вносить відповідну інформацію про відсутність заборгованості до відомості за формою № 30-ОПП та в порядку інформаційного обміну між органами ДПС та ЄДР Міністерства юстиції направляє її реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (ст. 13 Закону від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», далі – Закон № 755).

8. Передача до відповідної архівної установи документів, які підлягають тривалому зберіганню, знищення печаток і штампів.

До відповідної архівної установи передаються документи, які підлягають тривалому зберіганню, у результаті чого отримується відповідна довідка. Наприклад, тривалому зберіганню підлягають відомості про виплату заробітної плати.

Норма щодо обов’язкового здавання печатки і штампів для знищення до органів внутрішніх справ втратила чинність, тому необхідно самостійно організувати їх знищення, склавши відповідний акт (наказ Мін’юсту від 14.03.2013 № 430/5).

9. Внесення до ЄДР відомостей про припинення юридичної особи.

Після завершення попередніх етапів процедури ліквідації компанії, необхідно внести запис до ЄДР про остаточну ліквідацію компанії як юридичної особи.

Кінцевим етапом процедури ліквідації підприємства є внесення державним реєстратором до ЄДР відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи шляхом ліквідації, про що ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) видається відповідне повідомлення (ст. 17 Закону № 755).

Реорганізація підприємства

На відміну від ліквідації, при реорганізації підприємство не припиняє існування повністю – воно продовжує діяльність у новій формі або через правонаступника.

Усі податкові зобов’язання, борги, штрафи та пеня переходять до правонаступника. Тому податковий орган повинен переконатися, що податкові ризики не приховуються «під реорганізацією».

Види реорганізації юридичної особи:

1. Злиття – об’єднання двох або більше юридичних осіб в одну нову. Усі попередні припиняються, а новостворений суб’єкт стає їх правонаступником.
2. Приєднання – одна юридична особа приєднується до іншої. Суб’єкт, що приєднується, припиняє існування, а всі права й обов’язки переходять до юридичної особи, до якої відбулося приєднання.
3. Поділ – припинення однієї юридичної особи з переданням її майна, прав та обов’язків кільком новоствореним особам.
4. Виділ – утворення нової юридичної особи з частини майна, прав та обов’язків існуючої. При цьому первісна юридична особа продовжує діяльність.
5. Перетворення – зміна організаційно-правової форми юридичної особи (наприклад, з ТОВ на АТ) без створення нової юридичної особи, але зі зміною її статусу.

Важливо знати:

• перед початком реорганізації необхідно повідомити кредиторів;
• обов’язковим є складання передавального акту (у разі злиття, приєднання, перетворення) або розподільчого балансу (у разі поділу, виділу);
• процедура вимагає внесення змін до ЄДР.

Банкрутство суб’єкта господарювання

Перевірка здійснюється у межах процедури, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства.

Податкова служба контролює:

• розмір податкового боргу;
• можливі зловживання, що передували банкрутству;
• операції боржника за попередні роки.

Податкові вимоги подаються ліквідатору або арбітражному керуючому.

Непогашені борги після завершення ліквідації підлягають списанню, крім випадків умисного ухилення від сплати податків або доведення до банкрутства.

Зняття з обліку

Податкова служба знімає підприємство з обліку лише після завершення перевірки, відсутності податкового боргу та виконання всіх податкових зобов’язань. Після цього державний реєстратор може внести до ЄДР запис про припинення юридичної особи.

ГУ ДПС у м. Києві