Більше за темою:
Діюче підприємство починає формувати резерв відпусткових: які наслідки
Виїзд заброньованих працівників за кордон у відпустку: чи можливо?
Відповідно до ст. 11 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) щорічна відпустка на вимогу працівника має бути перенесена на інший період у разі:
1) порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (ч. 10 ст. 10 Закону № 504);
2) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки (ч. 1 ст. 21 Закону № 504).
Щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена в разі:
1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
2) виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
3) настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 504 додатковими відпустками у зв’язку з навчанням є відпустки, передбачені ст. 13, 14 і 15 цього Закону:
Якщо це відпустка у зв’язку з навчанням (ст. 13, 14, 15 Закону № 504), яка збіглася зі щорічною відпусткою, а щорічна відпустка вже розпочалася, то вона має бути продовжена після закінчення відпустки у зв’язку з навчанням. Чому доцільним є саме продовження щорічної відпустки, а не перенесення? Бо мається на увазі ситуація, коли щорічна основна відпустка вже розпочалася.
«Але з аналізу сталої практики застосування законодавства про працю можна зробити висновок, що якщо працівник і роботодавець домовляться про перенесення невикористаної частини відпустки на інший термін, то це не буде вважатися порушенням законодавства про працю, але має бути перенесена на інший період або продовжена за наявності належно оформлених документів», – керівник Центру правової допомоги ФПУ Вікторія Ліпчанська.
ФПСУ