Чи треба компенсувати невикористані відпустки за час перебування працівника у безоплатній відпустці

Більше за темою:

Чи можна відкликати працівників із відпусток під час воєнного стану?

Нормою ч. 1 ст. 83 КЗпП передбачено, що в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до п. 4 ч. п. 1 ст. 9 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ст. 6), зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному ст. 25 і 26 цього Закону.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 504 передбачено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 504 відпустка без збереження зарплати за згодою сторін на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру на прохання працівника може надаватися без обмеження строку, визначеного ч. 1 цієї статті.

Час перебування у відпустках, зазначених у ч. 1 і 3 ст. 26 Закону № 504, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбачену п. 4 ч. 1 ст. 9 цього Закону.

Держпраці