Чи може роботодавець визначати місцезнаходження працівників під час простою

Більше за темою:

Простій: запровадження, оформлення та оплата

Оформлення тимчасового переведення в разі простою

Попередження працівників про скорочення та запровадження простою

Роботодавець має законне право визначати місцезнаходження працівників під час простою, закріплюючи відповідні умови у наказі про запровадження простою. 

Відповідно до ст. 34 КЗпП простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. 

Законодавство не містить прямої вимоги щодо обов’язкового перебування працівника на робочому місці під час простою. Водночас роботодавець як організатор трудового процесу має право визначати порядок перебування працівників у період простою та закріплювати його у відповідному наказі. 

Так, якщо наказом про простій передбачено обов’язкове перебування працівників на робочому місці, вони повинні дотримуватися встановленого режиму роботи та правил внутрішнього трудового розпорядку. При цьому безпосереднє виконання трудових обов’язків під час простою не здійснюється. 

Якщо ж роботодавець не вимагає присутності працівників на робочому місці, вони можуть самостійно визначати своє місцезнаходження, у тому числі перебувати в іншому населеному пункті України або за її межами. 

Разом із тим працівник повинен мати можливість своєчасно повернутися до виконання роботи після припинення простою та відновлення діяльності підприємства. 

Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). 

Південно-Східне МУ Держпраці