ДПС відповідає на запитання щодо практичних ситуацій: лист від 16.04.2026

Більше за темою:

ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 03.04.2026

ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 31.03.2026

ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 24.03.2026

На запит Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики ДПС у листі від 16.04.2026 № 417/2/99-00-24-01-02-02 надала відповіді щодо застосування окремих норм податкового законодавства України.

Ситуації, які розглядалися, та питання, на які надано відповіді: 

Ситуація 1. Платник єдиного податку (третя група) отримав аванс за договором оренди № 1. Після завершення дії цього договору було укладено новий договір оренди № 2 з тим самим орендарем. 

Питання. Чи має право платник єдиного податку (третя група) зарахувати аванс, отриманий за договором № 1, у рахунок оплати за договором № 2 без порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування? 

Ситуація 2. Платник єдиного податку (третя група) здійснив експорт товару нерезиденту на суму 2 000 євро. Оплата за товар не надійшла, і заборгованість була списана у зв’язку із закінченням строку позовної давності. 

Питання 1. Чи виникають у платника єдиного податку податкові наслідки у зв’язку зі списанням такої заборгованості? 

Питання 2. Чи впливає зазначена операція на право перебування платника на спрощеній системі оподаткування? 

Ситуація 3. Нерезидент затримував оплату за експортований товар, у зв’язку з чим ТОВ-резидент звернулося до суду з метою зупинення нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД. 18.03.2026 ТОВ отримало судове рішення на свою користь, однак оплата від нерезидента станом на цю дату не надійшла. 

Питання 1. На яку дату вважаються завершеними розрахунки для цілей валютного нагляду в такій ситуації? 

Питання 2. Чи відновлюється нарахування пені за порушення строків розрахунків у ЗЕД після дати набрання чинності судовим рішенням (18.03.2026) до моменту фактичного надходження коштів? 

Ситуація 4. Фізична особа – резидент України сплатила орендну плату за користування нерухомим майном безпосередньо фізособі-нерезиденту, без залучення податкового агента, як це передбачено пп. 170.1.3 ПКУ. 

Питання 1. Яка відповідальність може бути застосована до фізичної особи – орендаря у такій ситуації? 

Питання 2. Чи покладається на фізичну особу – орендаря обов’язок щодо утримання та сплати податків з доходу нерезидента, чи такий обов’язок має виконувати сам нерезидент? 

Ситуація 5. ТОВ планує надати благодійну допомогу фізичній особі – волонтеру. 

Питання. Яким чином ТОВ може підтвердити для цілей застосування пп. «б» пп. 165.1.54 ПКУ факт включення волонтера до Реєстру волонтерів, з урахуванням того, що дані такого Реєстру є обмеженими у доступі? 

Ситуація 6. За результатами документальної перевірки платник отримав податкове повідомлення-рішення (ППР) форми «ПН» із застосуванням штрафу за несвоєчасне складання та нереєстрацію зведеної податкової накладної за п. 198.5 ПКУ (за вересень 2025 року) на суму 3 400 грн. Водночас сума занижених податкових зобов’язань врахована в іншому ППР – форми «В4», яким зменшено від’ємне значення у декларації з ПДВ. 

Питання 1. Чи зобов’язаний платник складати та реєструвати зведену податкову накладну за п. 198.5 ПКУ за результатами перевірки, та якою датою вона має бути складена? 

Питання 2. Чи допускається нереєстрація такої податкової накладної у разі відсутності достатнього реєстраційного ліміту, та яка відповідальність може наставати у такому випадку? 

Питання 3. Чи має право підприємство відобразити у складі витрат 2026 року суму зменшення від’ємного значення за ППР форми «В4» або на підставі зареєстрованої зведеної податкової накладної (у разі її складання після отримання ППР форми «ПН»)? 

Ситуація 7. Фізична особа – платник податків декларує інвестиційний прибуток, отриманий від операцій з купівлі-продажу акцій польської компанії. Брокер, через якого здійснювались операції, зареєстрований у Республіці Польща, звіт брокера складено польською мовою. Для підтвердження показників декларації планується додати до неї відповідний брокерський звіт. Крім того, платник має намір отримати довідку про сплату ПДФО в Республіці Польща для застосування положень міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. 

Питання 1. Чи є достатнім для цілей підтвердження показників податкової декларації подання звіту брокера з перекладом українською мовою, виконаним платником самостійно (без нотаріального засвідчення або офіційного перекладу)? 

Питання 2. Чи підлягає обов’язковій легалізації (апостилюванню або іншій формі засвідчення) довідка про сплату податку, видана компетентним органом Республіки Польща, для її використання в Україні, з урахуванням міжнародних договорів між Україною та Польщею?