Чи можна та як звільнити з ініціативи роботодавця працівника, який перебуває на лікарняному, під час воєнного стану?

Ситуація із практики

Працівник, який підлягає звільненню з ініціативи роботодавця під час воєнного стану, перебуває на лікарняному. Як оформити таке звільнення? Яку дату розірвання трудового договору зазначати в наказі, якщо спочатку був виданий один листок непрацездатності, а потім його продовжено?

Особливості трудових відносин та, зокрема, порядок звільнення під час воєнного стану визначаються Законом від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136).

Згідно з ч. 1 ст. 5 цього Закону у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця під час його тимчасової непрацездатності із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, що настає за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність.

Ця норма дещо ліберальніша, ніж частина третя ст. 40 КЗпП, згідно з якою не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності. Але, з практичного погляду, і в частині третій ст. 40 КЗпП і в ч. 1 ст. 5 Закону № 2136 передбачено випадки, коли звільнення під час тимчасової непрацездатності заборонено.

Із формулювання ч. 1 ст. 5 Закону № 2136 випливає, що звільнення відбувається в перший робочий день працівника. Але згідно з цією нормою ухвалити рішення про звільнення та видати відповідний наказ під час воєнного стану роботодавець може навіть у період перебування працівника на лікарняному. А за загальним правилом мирного часу, наказ про звільнення потрібно видавати в день, коли працівник вийде на роботу після хвороби.

Проте застосування на практиці ч. 1 ст. 5 Закону № 2136 може викликати труднощі: видати наказ про заплановане звільнення працівника можна, але ж із цим наказом працівник має ознайомитися під підпис. Якщо працівника попередили про заплановане звільнення, наприклад за п. 1 ст. 40 КЗпП, а потім він оформив лікарняний, то питань немає. Але ознайомити працівника з наказом, коли він хворіє, на практиці складно.

А ще складнішою буде ситуація, якщо звільнення заплановано та вже видано відповідний наказ, а працівникові продовжили листок непрацездатності. У такому разі роботодавець повинен видати новий наказ, скасувавши попередній та змінивши дату звільнення на перший робочий день працівника, що настає за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у продовженому листку непрацездатності. І знову ж, буде проблема з ознайомленням працівника з наказом.

Як варіант, у наказі можна зазначити: «…звільнити... першим робочим днем». Але тоді для розірвання трудового договору необхідно видати окремий наказ, оскільки в наказі про звільнення обов’язково має бути дата звільнення.

Тому вважаємо, що в такій ситуації видати наказ про припинення трудових відносин можливо, якщо законодавством передбачено строк попередження про звільнення, наприклад за скороченням чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП) або ж через невідповідність працівника займаній посаді протягом строку випробування (п. 11 ст. 40 КЗпП).

Отже, ч. 1 ст. 5 Закону № 2136 допускає під час воєнного стану звільнення з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності працівника, але датою звільнення обов’язково має бути перший робочий день, що настає за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у лікарняному листку.