Бронювання військовозобов’язаних: загальний порядок

З оголошенням загальної мобілізації роботодавці почали задаватися питанням, чи можуть вони бронювати працівників під час воєнного стану. На початку березня поточного року уряд видав нові правила бронювання. Про те, кого та як бронювати, – у статті.

Термін «бронювання» віднедавна набув нового значення. Його актуальність є беззаперечною, адже в умовах правового режиму воєнного стану виникає потреба у бронюванні військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил України (далі – ЗСУ), інших військових формувань, населення (далі – підприємства), тобто в наданні відстрочки від призову у зв’язку з мобілізацією.

У ст. 24 Закону від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543) також передбачено, що з метою забезпечення функціонування різних установ, організацій і підприємств в особливий період бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час.

В умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 з 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, а згодом продовженого до 24 квітня (Указ Президента від 14.03.2022 № 133/2022), військовозобов’язані бронюються в порядку, визначеному постановою КМУ від 03.03.2022 № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» (далі – Постанова № 194).

Постанова № 194 з часу її ухвалення вже зазнала змін, проте на загальний порядок бронювання вони не вплинули, тому зупинятися на них далі не будемо. Зауважимо лише для загальної картини, що зміни, унесені до неї постановою КМУ від 07.03.2022 р. № 218, стосуються водіїв, що здійснюють перевезення для потреб війська, медичних вантажів і вантажів гуманітарної допомоги та військовозобов’язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, а рішення щодо їх бронювання приймає Міністерство інфраструктури України або обласна чи Київська міська військова адміністрація.

Як проводиться бронювання?

Процедура бронювання вимагає таких дій:

1) складаються Пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час (див. додаток до постанови КМУ від 03.03.2022 № 194 у редакції постанови КМУ від 07.03.2022 № 218, далі – Пропозиції, Додаток) та обґрунтування до них;

2) Пропозиції та обґрунтування узгоджуються з Міністерством оборони України;

3) Пропозиції надсилаються до органів державної влади, інших державних органів за відповідною сферою управління, галуззю національної економіки (форму відомостей про бронювання встановлено в додатку до Постанови № 194) для проведення аналізу та узагальнення;

4) орган державної влади або інший державний орган подає до Міністерства економіки узгоджені Пропозиції у друкованій та/або електронній формі;

5) Міністерство економіки:

• узагальнює подані Пропозиції;
• протягом одного робочого дня ухвалює відповідне рішення, в якому зазначається строк відстрочки заброньованому працівникові (не може бути більшим ніж шість місяців);
• надсилає копії рішення Міністерству оборони та органу держави, який подавав Пропозиції;

6) орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов’язаному витяг з наказу Мінекономіки як підтвердження надання заброньованому працівникові відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час.

Інформація про бронювання має надходити до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в одноденний строк. Відповідно до п. 6 Постанови № 194 Генеральний штаб ЗСУ передає їм витяги з наказів Міністерства економіки.

Увага! Підприємство не може самостійно звернутися до Міністерства економіки для бронювання працівників у воєнний час. Пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних подають до зазначеного міністерства лише органи державної влади, інші державні органи. А підприємства, які мають потребу забронювати працівників, надсилають Пропозиції щодо бронювання до органів державної влади, інших державних органів за відповідною сферою управління, галуззю національної економіки для аналізу та узагальнення. Про це наголошено в листі Мінекономіки від 08.03.2022 № 2714-20/9420-03.

Ким проводиться бронювання?

В умовах правового режиму воєнного стану військовозобов’язані бронюються за установами, організаціями та підприємствами, які задовольняють потреби ЗСУ, інших військових формувань та населення.

Відповідно до ст. 25 Закону № 3543 та Постанови № 194 бронювати можуть:

• органи державної влади;
• органи місцевого самоврядування;
• інші державні органи;
• підприємства, установи, організації, яким установлено мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно для забезпечення функціонування державних органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Дія Постанови № 194 також поширюється на уповноважені банки, що залучаються до роботи (операцій) в умовах особливого періоду. Зважаючи на вищенаведене, бронювання можливе в усіх сферах діяльності, галузях економіки, зокрема для банків, які працюють в умовах особливого періоду.

Які працівники (не) підлягають бронюванню?

Під бронювання також підпадають військовозобов’язані водії, які працюють для потреб ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, медичних вантажів і вантажів гуманітарної допомоги, та військовозобов’язані працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці.

Заброньовані військовозобов’язані працівники не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, а також прийняттю на службу у військовому резерві.

​Які підстави для анулювання броні?

Відповідно до п. 4 Постанови № 194 відстрочка від призову підлягає анулюванню в разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення;

3) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;

4) звільнення військовозобов’язаного з роботи.

На підставі п. 2–4 бронювання працівника анулюється таким чином:

• орган державної влади, інший державний орган надає обґрунтоване подання до Міністерства економіки України;
• в одноденний строк Міністерство економіки приймає рішення;
• копію цього рішення Міністерство економіки надсилає Міністерству оборони України, а також відповідним органам.

Зразок