Строки давності для списання безнадійної заборгованості: обчислюємо правильно

Чим допоможе ця стаття: як визначено пп. «а» пп. 14.1.11 Податкового кодексу (далі – ПК), безнадійна заборгованість – це, зокрема, заборгованість за зобов’язаннями, відносно яких минув строк позовної давності. Нагадаємо, на час дії карантину строки загальної та спеціальної позовної давності, передбачені Цивільним і Господарським кодексом (далі – ЦК, ГК), продовжуються. У консультації ми детально розглянемо, як правильно обчислити строки позовної давності для списання безнадійної заборгованості.

Запитання – відповіді

Що таке позовна давність?

Під час обчислення строків давності необхідно керуватися гл. 19 ЦК. Згідно зі ст. 256 ЦК позовна давність – це встановлений законом строк, протягом якого юридичні та фізичні особи мають право звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу.

Випадки, на які не поширюється позовна давність, можуть бути встановлені спеціальним законодавством. Так, строки давності не застосовуються в трудових правовідносинах до вимог із зарплати (ст. 233 КЗпП).

Які існують види строків позовної давності?

Законодавством передбачено два види строків позовної давності:

• загальний, який становить 3 роки (ст. 257 ЦК);
• спеціальні, установлені різними нормами ЦК та іншими законодавчими актами (див. таблицю).

Найбільш часто використовувані спеціальні строки позовної давності

Яких правил треба дотримуватися під час обчислення строку позовної давності?

Згідно із ч. 1 ст. 261 ГК строк позовної давності обчислюється із дня, коли сторона дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Наприклад, 01.12.2021 два підприємства уклали договір позики на 12 місяців. Строк позики обчислюється із дня видачі коштів позичальникові, що підтверджується розпискою позичальника в отриманні грошей. Гроші були видані та оформлені розпискою 03.12.2021. У цьому випадку строк позовної давності розпочне перебіг із 04.12.2022.

Порядок визначення закінчення цього строку встановлено ст. 254 ЦК. Так, строк позовної давності, установлений:

• у роках – закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Припустимо, за договором 3-річний строк розпочався 01.09.2018, тоді він минув 01.09.2021 (однак зараз діє карантин, і у зв’язку із цим строки давності продовжуються, див. далі);
• у місяцях – закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Наприклад, якщо перебіг 6-місячного строку починається 9 грудня, то закінчується 9 червня.

Як бути, якщо в договорі не зазначено строк оплати? З якого моменту в цьому випадку слід обчислювати строк позовної давності?

У даному випадку потрібно керуватися нормами ч. 2 ст. 530 ЦК: якщо в договорі не зазначено конкретний строк виконання зобов’язання, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник зобов’язаний виконати вимогу в 7-денний строк із дня його пред’явлення.

Тобто строк позовної давності потрібно буде обчислювати починаючи із дня, що настає за цими 7 днями (тобто з 8-го дня).

Чи продовжуються строки позовної давності на період карантину?

Так, продовжуються. Законом від 30.03.2020 № 540-IX визначено, що на час дії карантину (на сьогодні його продовжено до 31 березня 2022 року (постанова КМУ від 15.12.2021 № 1336) строки загальної та спеціальної позовної давності, передбачені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК і ст. 269, 322 ГК, продовжуються.

А це означає, що продовження строків позовної давності відсуває й строк визнання заборгованості безнадійною. Якщо строк позовної давності (3 роки) у частині дебіторської/кредиторської заборгованості повинен був минути в період карантину, то він продовжується. На цьому акцентує увагу й ДПС (див., наприклад, ІПК ДПС від 07.06.2021 № 2293/ІПК/99-00-21-02-02-06).

Наприклад, строк позовної давності розпочав перебіг 20.12.2018. Якби не карантин, він минув би 20.12.2021. Однак період із 12.03.2020 по 31.03.2022 у строк позовної давності не входить. Покажемо, як його розрахувати в даній ситуації:

• з 20.12.2018 по 11.03.2020 (включно) – 1 рік 2 місяці 20 днів;
• з 12.03.2020 по 31.03.2022 оголошено карантин (2 роки 20 днів). До строку позовної давності цей період не входить;

якщо карантин скасують із 01.04.2022, то строк позовної давності закінчиться 10.01.2024 (з 01.04.2022 відраховуємо решту – 1 рік 9 місяців 10 днів).

З якого моменту слід обчислювати строк позовної давності: з моменту виконання роботи/надання послуги чи з моменту, який зазначено як строк оплати за договором?

За загальним правилом, визначеним у ч. 1 ст. 261 ЦК, перебіг строку позовної давності починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав. У даній ситуації такий строк слід обчислювати з моменту, зазначеного в договорі як строк оплати. Якщо, наприклад, останній день оплати припадає на 20.02.2020, то строк позовної давності слід обчислювати з 21.02.2020. При цьому не забувайте, що період карантину з 12.03.2020 до 31.03.2022 у цей строк не потрапляє.

Зазначимо, що в цього правила є кілька винятків. Так, ст. 261 ЦК передбачено, що перебіг строку позовної давності починається:

• за вимогами про визнання недійсним правочину, учиненого під впливом насильства, – із дня припинення насильства (ч. 2);
• вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину – із дня, коли розпочалося його виконання (ч. 3);
• зобов’язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, – із дня, коли в кредитора виникає право висунути вимогу про виконання зобов’язання (ч. 5);
• регресними зобов’язаннями – із дня виконання основного зобов’язання (ч. 6).

Чи можуть сторони договору змінити строк позовної давності?

Так, у них є таке право. Це встановлено ст. 259 ЦК. Але зменшити строк позовної давності не вийде, змінити його можна тільки в бік збільшення.

Угода про зміну строку позовної давності повинна бути оформлена в письмовій формі й підписана сторонами договору. Оформити таку угоду можна шляхом включення до договору відповідного пункту. Якщо ж договір між сторонами вже укладено і в ньому не було умови про зміну строку позовної давності, це можна зробити пізніше, підписавши додаткову угоду до діючого договору.

Умова про збільшення строку позовної давності в договорі може бути сформульована так:

«10.1. Сторони дійшли згоди, що строк позовної давності щодо зобов’язань сторін за цим договором становить чотири роки».

У яких випадках строки позовної давності перериваються та як їх тоді визначити?

Перелік випадків переривання строку позовної давності наведено в ст. 264 ЦК. Підставами для переривання строку є такі події:

1. Боржник учинив дії, які свідчать про визнання ним боргу або іншого свого обов’язку.
2. Кредитор подав до суду позовну заяву з вимогою виплатити частину заборгованості або позов до одного з декількох боржників.

Якщо перебіг строку був перерваний однією із цих подій, то строк починає обчислюватися заново, а час, який минув до моменту його переривання, у новий строк не зараховується.

Наприклад, строк оплати за договором минув 01.02.2020, але оплата не була зроблена. Пред’явлену кредитором претензію боржник визнав 10.03.2020 (дата відповіді на претензію). У такому випадку трирічний строк позовної давності за цією заборгованістю тепер потрібно обчислювати не з 01.02.2020, а з 10.03.2020.

Які дії боржника можуть свідчити про визнання ним боргу або іншого свого обов’язку та служити підставою для переривання строку позовної давності?

У ЦК та інших нормативно-правових актах такі дії не зазначено. Але для цих цілей можна скористатися роз’ясненнями ВГСУ, наведеними в пп. 4.4.1 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10. Згідно із цим підпунктом такими діями можуть бути:

• визнання боржником пред’явленої претензії;
• письмове звернення боржника до кредитора з гарантією сплати боргу;
• письмове прохання боржника відстрочити сплату боргу;
• зміна договору, з якого випливає, що боржник визнає існування боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору;
• підписання боржником (уповноваженою на це посадовою особою боржника) разом із кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, за якою виник спір;
• часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або суми санкцій та ін.

Чи є складений акт звірки підставою для переривання строків позовної давності?

Так, у цьому випадку строки позовної давності перериваються. Однак урахуйте, що акт звірки отримає статус документа, що підтверджує наявність заборгованості, тільки після його підписання представниками обох сторін. І тут важливу роль відіграють дати. Підписуючи акт звірки, указуйте в ньому дату. З дати підписання акта звірки обома сторонами новий 3-річний строк позовної давності розпочинає обчислюватися заново.

Час, який минув до дати підписання акта звірки, у новий строк позовної давності не зараховується. Цей факт підтверджує й ДПС у м. Києві в листі від 08.04.2016 № 8482/10/26-15-12-05-11.

У яких випадках строки позовної давності припиняють?

Підстави, за яких перебіг строку позовної давності призупиняється, містяться в ст. 263 ЦК, а саме:

• пред’явленню позову перешкоджали обставини непереборної сили, наприклад природні або соціальні явища (повінь, страйки і т. п.);
• закон передбачає відстрочення виконання зобов’язання (мораторій), наприклад у разі порушення справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, що виникли до дня його введення;
• призупинено (на конкретний час або до прийняття нового акта) дію закону або іншого нормативно-правового акта, яким регулюються відповідні відносини;
• позивач або відповідач перебуває в складі Збройних сил України або в інших створених за законом військових формуваннях, які переведені на воєнний стан.

Із дня припинення вищезгаданих обставин перебіг строку позовної давності триває з урахуванням часу, який минув до його призупинення. У цьому й полягає основна відмінність переривання строку позовної давності від його призупинення. Якщо в першому випадку такий строк потрібно обчислювати заново, то в другому – увесь час до призупинення включається в строк позовної давності.

Наприклад, строк позовної давності почав перебіг із 01.06.2019, але з 01.11.2019 по 31.12.2019 відносно боржника діяли обставини непереборної сили (форс-мажор), підтверджені довідкою Торгово-промислової палати. До початку виникнення форс-мажору строк позовної давності становив 4 місяці. Після закінчення форс-мажору (з 01.01.2020) цей строк розпочинає перебіг знову з урахуванням 4 місяців (з 01.06.2019 по 30.10.2019). При цьому період із 01.11.2019 по 31.12.2019 (2 місяці) у рахунок не йде. Також у строк позовної давності не включається період карантину (з 12.03.2020 по 31.03.2022).