Як зараз обчислювати строк позовної давності для визнання заборгованості безнадійною

Про що стаття? Одна з підстав для визнання заборгованості безнадійною – закінчення строку позовної давності (пп. «а» пп. 14.1.11 Податкового кодексу). Щоб визначити момент закінчення цього строку, потрібно користуватися нормами цивільного законодавства. Завдання ускладнюється тим, що на період воєнного стану строки позовної давності продовжуються. Крім того, досі діють «карантинні» норми, які також продовжують строки давності. Як на практиці пов'язати ці норми? Розглянемо на конкретних практичних ситуаціях.

Воєнний стан і карантин: що говорить закон?

Закон від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120) уніс зміни до Цивільного кодексу (далі – ЦК) щодо строків давності.

Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п. 19. Нова норма передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються строки, установлені:

• ст. 257–259 ЦК – це загальний і спеціальні строки позовної давності;
• ст. 362 ЦК – строк позовної давності за вимогами щодо продажу частки у спільний частковій власності;
• ст. 559 ЦК – строки для припинення поруки;
• ст. 681 ЦК – строки давності, які застосовуються до вимог щодо недоліків проданого товару;
• ст. 728 ЦК – строки давності, які застосовуються до вимог про розірвання договору дарування;
• ст. 786 ЦК – строки давності, які застосовуються до вимог, що випливають з договору оренди;
• ст. 1293 ЦК – строки позовної давності за вимогами про визнання неправомірними дій виконавця заповіту.

Воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022 до 25.04.2022 на підставі таких нормативних документів, як:

• Указ Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану»;
• Указ Президента від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»;
• Закон від 24.03.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»;
• Закон від 15.03.2022 № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Таким чином, на сьогодні строки позовної давності, передбачені ЦК, продовжуються на період воєнного стану.

Проте не слід забувати, що в цей самий період у нас діють ще й «карантинні» норми, установлені п. 12 розділу «Прикінцевих і перехідних положень» ЦК. Цей пункт передбачає, що під час дії карантину, установленого КМУ з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк дії карантину.

Карантин в Україні запроваджений з 12.03.2020 до 31.05.2022 на підставі, зокрема, постанов КМУ від 11.03.2022 № 211, від 09.12.2020 № 1236 і від 23.02.2022 № 229.

Як бачите, у питанні продовження строків позовної давності «воєнні» норми поступаються «карантинним» нормам. Тому зараз орієнтуємося на карантинні норми і відразу продовжуємо строки позовної давності для заборгованостей до кінця травня.

Практичні ситуації

Розглянемо, як на практиці слід обчислювати строки позовної давності виходячи з особливих правил карантинного і воєнного періоду.

Ситуація 1

Строк оплати за договором постачання настав до початку карантину

Підприємство відвантажило товар своєму контрагентові 01.01.2020. За умовами договору покупець зобов'язаний був оплатити цей товар не пізніше 11.02.2020. Проте оплата досі не надійшла. Коли цю заборгованість можна буде визнати безнадійною унаслідок закінчення строку позовної давності?

Для цієї ситуації діє загальний строк позовної давності – 3 роки (ст. 257 ЦК).

Строк позовної давності починаємо відлічувати з 12.02.2020 (дата, коли постачальник дізнався, що його права були порушені). Отже, у звичайних умовах (якби не було карантину і воєнного стану) строк позовної давності за цією заборгованістю мав закінчитися 12.02.2023. Проте до правил його обчислення «втрутилися» карантинні норми. Тому обчислювати строк позовної давності у нашій ситуації будемо інакше.

Із 12.02.2020 до початку карантину (12.03.2020) минув рівно місяць. А на період карантину, тобто з 12.03.2020 по 31.05.2022, перебіг строку давності призупинений.

Припустимо, що 31.05.2022 карантин закінчиться (і воєнний стан – теж!). Отже, строк позовної давності продовжимо відлічувати починаючи з 01.06.2022. У нас залишиться 2 роки 11 місяців. Тобто 3-річний строк позовної давності в нашому випадку закінчиться 30.04.2025.

Ситуація 2

Строк оплати в договорі постачання не зазначений

У договорі не зазначено строк для оплати покупцем товару. З якої дати у цьому випадку слід відлічувати строк позовної давності – з дати укладення договору, дати постачання товару чи з якоїсь іншої дати?

Ні, у цьому випадку всі ці дати ніякої ролі не відіграють. Тут потрібно керуватися нормою, установленою ч. 2 ст. 530 ЦК. А саме: якщо в договорі не зазначено конкретний строк виконання зобов'язання, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник зобов'язаний виконати вимогу в 7-денний строк з дня її пред'явлення.

Отже, 3-річний строк позовної давності потрібно буде відлічувати починаючи з 8-го дня після пред'явлення вимоги про оплату. І, звичайно, зважатимемо на «карантинні» та «воєнні» правила.

Наприклад, ви вручили покупцеві вимогу про оплату 11.04.2022. Семиденний строк на виконання зобов'язання починаємо відлічувати з 12.04.2022, цей строк закінчується 18.04.2022. Отже, у звичайних умовах перебіг строку позовної давності в 3 роки почався б з 19.04.2022. Проте оскільки на період карантину і воєнного стану строки позовної давності продовжуються, то відлічувати 3-річний строк ви почнете з 01.06.2022 (тобто з наступного дня після зняття карантину).

Ситуація 3

Строк позовної давності перервався

Замовник повинен був розрахуватися з нами за виконані роботи не пізніше 31.12.2021. Але в зазначений строк оплата не надійшла, а 01.04.2022 ми із замовником підписали акт звірки взаєморозрахунків. З якої дати ми тепер повинні обчислювати строк позовної давності за цією заборгованістю? Знаємо, що в деяких випадках перебіг позовної давності переривається, у нас такий випадок чи ні?

Згідно зі ст. 264 ЦК, строки позовної давності перериваються, якщо:

• боржник вчинив дії, які свідчать про визнання ним боргу або іншого свого обов'язку;
• кредитор подав до суду позовну заяву з вимогою виплатити частину заборгованості або позов до одного з декількох боржників.

У зазначених випадках строк позовної давності починає обчислюватися заново, а час, який минув до моменту його переривання, до нового строку не зараховується.

У ЦК прямо не зазначено, які саме дії боржника можуть свідчити про визнання ним свого боргу. У таких випадках слід керуватися роз'ясненнями ВГСУ (пп. 4.4.1 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»). Згідно із цим роз'ясненням, такими діями можуть бути:

• визнання боржником пред'явленої претензії;
• зміна договору, з якого випливає, що боржник визнає існування боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору;
• письмове прохання боржника відстрочити сплату боргу;
• підписання боржником (уповноваженою на це посадовою особою боржника) разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, за якою виник спір;
• письмове звернення боржника до кредитора з гарантією сплати боргу;
• часткова сплата боржником або за його згодою іншою особою основного боргу та/або суми санкцій.

Як бачите, підписання сторонами акта звірки взаєморозрахунків є підставою для переривання строку позовної давності. Отже, строк позовної давності потрібно було б обчислювати з дати підписання цього акта (у нашому випадку – з 01.04.2022). Проте на період дії воєнного стану і карантину строки позовної давності продовжуються. Тому строк позовної давності ми почнемо обчислювати з моменту закінчення цих подій. Так, якщо карантин закінчиться 31.05.2022 і воєнний стан теж буде припинено до цього моменту, то строк позовної давності почне перебіг заново з 01.06.2022.