На земельну ділянку орендодавця накладено арешт: що це означає для орендаря?
Податкова застава: порядок застосування та підстави для припинення
Обтяження майна – це обмеження чи заборона розпоряджатися або користуватися майном. У статті розповімо, як отримати інформацію про обтяження нерухомого та рухомого майна. Така інформація може стати в пригоді суб’єктам господарювання, наприклад, перед укладенням договору купівлі-продажу, міни, оренди приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів тощо.
Розглянемо докладніше, що означає це поняття, які види таких обтяжень існують та як дізнатися про їх накладення.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952) обтяження – це заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, установлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину. Для цілей цього Закону обтяженням вважається також:
Законом № 1952 передбачено такі види обтяжень речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості (п. 4 ч. 1 ст. 4):
Накладення обтяження на нерухоме майно здійснюється шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Реєстр прав) на підставі судового рішення, постанови виконавця, нотаріальної заборони (іпотека/договір) або заяви власника.
Державна реєстрація обтяжень речових прав на нерухоме майно проводиться держреєстратором незалежно від місцезнаходження нерухомого майна. За її результатами до Реєстру прав вноситься відповідний запис, а заявник отримує витяг із Реєстру прав.
За цю процедуру справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму (далі – ПМ), установленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому подаються документи для проведення держреєстрації прав, з округленням до найближчих 10 грн (ч. 4 ст. 4 Закону № 1952). Станом на 01.01.2026 ПМ становить 3 328 грн. Отже, розмір адмінзбору дорівнює 170 грн.
Отримати витяг із Реєстру прав можна в паперовому або електронному вигляді.
Інформація з Реєстру прав про зареєстровані речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав містить актуальні дані на дату та час її надання.
За бажанням особи інформація з Реєстру прав, крім зазначених вище відомостей, може додатково містити відомості про набуття, зміну та припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, а також про зміни, внесені до відповідних відомостей Реєстру прав та його невід’ємної архівної складової в хронологічному порядку.
Отримати такий витяг онлайн можна через портал «Дія». Для цього заявник повинен мати кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП).
Розглянемо покроково алгоритм дій заявника.
Крок 1. Зареєструйтеся чи авторизуйтеся в кабінеті громадянина на https://diia.gov.ua/ за допомогою КЕП.
Крок 2. Перевірте коректність особистих даних у профілі користувача, оновіть їх за потреби.
Крок 3. Оберіть послугу «Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Крок 4. Заповніть онлайн-форму із зазначенням критерію пошуку, за яким бажаєте отримати відомості з Реєстру прав.
Крок 5. Сплатіть адміністративний збір, який становить 0,0125 ПМ (40 грн).
Див. про це детальніше тут.
Витяг у паперовій формі можна отримати у держреєстратора, нотаріуса або у ЦНАПі. За видачу такого витягу слід сплатити адмінзбір у розмірі 0,025 ПМ (80 грн).
Докладно про це читайте тут.
Розглянемо докладніше, які види таких обтяжень існують та як отримати інформацію про обтяження рухомого майна.
Види обтяжень на рухоме майно передбачено в ст. 4 Закону від 18.11.2003 № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі – Закон № 1255).
Як визначено в ч. 1 ст. 3 Закону № 1255, обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних та юридичних осіб, з якими закон пов’язує виникнення прав та обов’язків щодо рухомого майна.
Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права та обов’язки, установлені законом та/або договором. У випадках, установлених законом, права та обов’язки, пов’язані з обтяженням, виникають у третіх осіб.
Предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення (наприклад, транспортні засоби), або рухоме майно, яке стане та/або може стати власністю боржника в майбутньому.
Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності, довірчої власності чи праві господарського відання (ч. 1 ст. 5 Закону № 1255).
У разі обмеження права розпорядження рухомим майном згодою іншої особи така ж згода необхідна для його обтяження.
Рухоме майно може бути предметом декількох обтяжень, якщо інше не встановлено законом або правочином, на підставі якого виникло попереднє зареєстроване обтяження. Договір, на підставі якого виникло приватне обтяження, не може забороняти встановлення публічного обтяження.
У ст. 21 Закону № 1255 наведено невичерпний перелік забезпечувальних обтяжень, до якого, зокрема, включено:
Отримати витяг про обтяження рухомого майна можна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі – ДРОРМ).
ДРОРМ ведеться державним підприємством «Інформаційний центр», що належить до сфери управління Мін’юсту та його філіям, державними нотаріальними конторами, банками, іншими фінансово-кредитними установами державної форми власності. Ці організації, уклавши договори з адміністратором цього Реєстру (тобто ДП «Інформаційний центр»), виконують такі функції (п. 6 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою КМУ від 05.07.2004 № 830, далі – Порядок № 830):
Витяг із ДРОРМ можна отримати онлайн через портал «Дія», сайт «Національні інформаційні системи» або через сервіси Опендатабот, VKURSI, YouControl. Пошук здійснюється за даними власника (ІПН/ЄДРПОУ) або реєстраційним номером майна (авто, обладнання).