адміністративне провадження № К/9901/1850/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
- головуючого – Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
- суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду у складі судді Осташа А. В. від 10 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Старунського Д. М., Багрія В. М., Рибачука А. І. від 19 жовтня 2017 року УСТАНОВИВ:
У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроіндустрія 11» (далі – позивач, платник податків) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі – відповідач, податковий орган), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 26.06.17 р. № 0012261204.
Позовна заява вмотивована тим, що позивач своєчасно провів реєстрацію виданої ним 09.08.16 р. податкової накладної, 24.08.16 р. отримав повідомлення про надходження звітності до поштової скриньки Державної фіскальної служби України. Квитанція № 1 про одержання звітності системою «Єдине вікно подання електронної звітності» Державної фіскальної служби України надійшла до нього тільки наступного дня – 25.08.16 р. Зазначає, що ним вжиті всі залежні від нього дії для реєстрації податкової накладної. В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в разі ненадходження до платника податків протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому викладені в акті перевірки від 12.06.17 р. висновки відповідача щодо порушення термінів реєстрації вказаної податкової накладної позивач вважає протиправними та просить скасувати прийняте на підставі цього акта перевірки податкове повідомлення-рішення.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 26.06.17 р. № 0012261204. Постанову вмотивовано тим, що платник податків не допустив порушення законодавства, своєчасно виконав усі залежні від нього дії, надіславши податкову накладну для реєстрації. Надходження її до центрального рівня Державної фіскальної служби України та формування відповідної квитанції № 1 за межами граничного терміну реєстрації податкової накладної не надає податковому органу підстав для висновків про порушення відповідних положень Податкового кодексу України.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року постанова суду першої інстанції залишена без змін із тих самих мотивів.
Відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано те, що реєстрація податкових накладних, ведення самого Єдиного реєстру податкових накладних, надіслання квитанцій про підтвердження реєстрації податкової накладної – організовані на рівні Державної фіскальної служби України. А тому доступ до відомостей про час надходження податкової накладної для реєстрації має тільки Державна фіскальна служба України. Відтак на момент проведення камеральної перевірки відповідач мав докази порушення позивачем термінів реєстрації податкової накладної, на підставі яких склав акт перевірки та відповідне податкове повідомлення-рішення.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, діючого на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають, вони прийняті з додержанням норм матеріального права.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно установили, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства за період з 01.08.16 р. по 31.08.16 р., результати якої відображені в акті перевірки від 12.06.16 р. № 3641/19-00-12-04.
Згідно з ним установлено порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної № 45 від 09.08.16 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як зазначено в акті перевірки, граничний термін реєстрації становив 24.08.16 р., накладна зареєстрована 25.08.16 р., кількість днів порушення термінів реєстрації – 1 день. З урахуванням цього відповідач дійшов висновку про порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.06.17 р. № 0012261204, яким визначено за затримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ – 171 482,33 грн., застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 17 148,23 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що 24.08.16 р. о 10:33:26 годин позивачем направлено до контролюючого органу на реєстрацію податкову накладну від 19.08.16 р., що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 24.08.16 р.
(звіт:19080039603853J1201008100000000510820161908 .XML).
Квитанція № 1, яка підтверджує доставлення та прийняття податкової накладної до центрального рівня Державної фіскальної служби України, датована 25.08.16 р., о 10:09:34.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, колегія суддів Верховного суду виходить з такого.
Згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, спричиняють накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно із цим Кодексом.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 29.12.10 р. № 1246, операційний день – частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідачем не представлено доказів про надіслання позивачу квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної № 45 саме протягом операційного дня 24.08.16 р. (з 0 до 23 год), а відтак така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Позивач не припустився протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов'язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності.
У межах розгляду даної справи суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, що відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень – без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 819/1189/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: І. А. Гончарова,
І. Я. Олендер
|
Коментарі до матеріалу