Орган Держпраці не може оштрафувати на підставі ч. 2 ст. 265 КЗпП за порушення, які були припинені до 01.01.15 р.

Сторони спору

Позивач – ТОВ; відповідач – орган Держпраці.

Обставини справи

За результатами планової перевірки на предмет дотримання ТОВ законодавства про працю і загальнообов’язкове державне соціальне страхування органом Держпраці був складений акт від 22.03.17 р., у якому зафіксовано порушення. А саме: директор ТОВ у період із серпня по грудень 2013 року допустив до роботи продавця-консультанта без укладення з ним трудового договору в письмовій формі. Трудова книжка в цей період не велася. Органом Держпраці були винесені: постанова від 03.05.17 р. № 1 про накладення штрафу в розмірі 96 000 грн згідно з абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП і постанова від 03.05.17 р. № 2 про накладення штрафу в розмірі 3 200 грн згідно з абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП. ТОВ не погодилося з рішенням органу Держпраці і звернулося до суду. Суд першої та апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги. Тоді орган Держпраці подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

Позиція позивача (ТОВ)

Оскільки фінвідповідальність за порушення законодавства про працю встановлена з 01.01.15 р., штрафні санкції можуть бути застосовані за правопорушення, вчинені після набуття чинності змін, унесених до ст. 265 КЗпП, або за правопорушення, які були допущені раніше, але є триваючими. У цьому спорі порушення, зафіксовані в акті перевірки ТОВ, є триваючими, оскільки на момент їх виявлення вони не були усунені позивачем. Навіть на момент подання касаційної скарги в трудовій книжці фізособи відсутні відповідні записи про трудові відносини з позивачем протягом вересня – грудня 2013 року.

На чиєму боці суд

Верховний Суд відмовив відповідачеві (органу Держпраці) у задоволенні касаційної скарги, залишивши в силі рішення апеляційного суду (Ухвала Верховного Суду від 14.08.20 р., ЄДРСР, реєстр. № 90985363).

Аргументи суду

1. Штрафи, установлені ч. 2 ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 Господарського кодексу.
2. Згідно із ч. 1 ст. 58 Конституції, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Тому до цих правовідносин підлягає застосуванню норма ст. 265 КЗпП у редакції, яка діяла під час виконання фізособою роботи в ТОВ на посаді продавця-консультанта, а саме із серпня по грудень 2013 року.
3. Судом установлено, що в період із серпня по грудень 2013 року фізособа працювала в ТОВ на посаді продавця-консультанта без укладення з нею трудового договору в письмовій формі. Формою укладення трудового договору є видання наказу про прийняття на роботу і внесення запису до трудової книжки працівника. Допуск фізособи до роботи без оформлення з нею трудового договору виключає можливість для роботодавця вносити записи до трудової книжки такого працівника.
4. Оскільки фінансова відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена з 01.01.15 р., штрафні санкції можуть бути застосовані за правопорушення, вчинені після набуття чинності змін, унесених до ст. 265 КЗпП, або правопорушення, вчинені раніше, які є триваючими.
5. Фізособа була допущена до роботи без укладення трудового договору в письмовій формі в період із вересня по грудень 2013 року. Тобто в грудні 2013 року це порушення було припинене і до моменту перевірки ТОВ у березні 2017 року не продовжувалося. Отже, це правопорушення не є триваючим.

Висновок

Допуск співробітника до роботи без укладення трудового договору перестає бути триваючим порушенням після припинення роботи цього співробітника у роботодавця або укладення з ним трудового договору. А якщо таке порушення було допущене до 2015 року, орган Держпраці не має права накладати на роботодавця штраф згідно із ч. 2 ст. 265 КЗпП.