Договір поставки: уникаємо згадок про ТТН
Ця стаття буде корисною для всіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), які придбавають ТМЦ та мають запитання щодо наявності товарно-транспортних накладних (далі – ТТН). Ми розглянемо судову практику та шляхи розв’язання певних проблем.
Судова практика щодо ТТН
Ця стаття стане в пригоді передусім тим СГ, які мають не зовсім надійних контрагентів-постачальників та яким уже відомо про проведення перевірок, як планових, так і позапланових, щодо саме цього підозрілого постачальника (див. також «Планова перевірка-2019: підстави, проблеми та їх розв’язання»).
Наші читачі знають, що податківці полюбляють визнавати господарські операції безтоварними/фіктивними, у тому числі в разі відсутності ТТН. На сьогодні судова практика була позитивною для платників податків, і ВСУ зазначав, що відсутність ТТН «…не є беззаперечним висновком, який би надавав підстави стверджувати про відсутність у платника податків права на формування своїх даних податкового обліку, зокрема податкового кредиту/валових витрат, оскільки зазначені документи є обов’язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договорами поставки» (див. тут «Як легко спростувати висновки органу ДФС про безтоварність господарських операцій, із допомогою Постанов ВС»).
Ось дві останні позитивні постанови ВСУ: від 15.05.19 р. у справі № 804/12339/13-а (№ К/9901/9553/18) та від 21.05.19 р. у справі № 803/1586/13-а (№ К/9901/26987/18).
Водночас 11.06.19 р. у справі № 826/13018/18 (№ К/9901/10085/19) ВСУ зайняв правову позицію, яка, можливо, і не переверне судову практику догори дриґом, але може значно зміцнити позицію органів ДФС у суді.
Так, у вказаній постанові ВСУ зазначив, що умовами укладених між позивачем (покупець) та його контрагентом (постачальник) договорів передбачено обов’язковість надання ТТН покупцю. Далі ВСУ вказав на те, що п. 6.1 цих договорів установлено, що залишок у вигляді 20 % вартості поставленої партії товару сплачується постачальнику протягом 5 банківських днів після подання постачальником покупцеві (Товариству) оригіналів документів на поставлену партію товарів, зокрема належним чином оформлених ТТН за формою № 1-ТН. Тобто учасники цивільно-правових угод самостійно визначили для себе перелік обов’язкових для підтвердження виконання договірних зобов’язань документів, до якого включено і ТТН. З огляду на оплату Товариством поставленого товару оригінали ТТН повинні бути в нього, як це передбачено умовами договору. Виходячи з наведеного, ВСУ погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що:
- відсутність належним чином оформлених та визнаних сторонами договорів обов’язкових первинних документів у вигляді ТТН дає підстави погодитися з доводами податкового органу про ненадання позивачем доказів здійснення транспортування товару та, як наслідок, нереальність господарських операцій;
- установлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з’ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п. 44.1 Податкового кодексу не дозволяють формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку – учасників відповідної операції.
Бачите, у цій справі сторони самі прописали в договорах, що ТТН є обов’язковою.
Як уникнути проблем
А зараз розкажемо, як навіть за наявності такої постанови ВСУ уникнути неприємностей. Багато чого залежить від господарської діяльності кожного СГ та стадії, на якій виникає проблема.
Так, СГ, які лише збираються укладати договір поставки, мають врахувати помилки інших платників податків та уникати в договорі положення про обов’язкове надання ТТН (хіба що ви на 100 % впевнені, що ваш постачальник таку ТТН надасть). А п. 6.1 договору можна трансформувати так: «Залишок у вигляді 20 % вартості поставленої партії товару сплачується постачальнику протягом 5 банківських днів після підписання сторонами видаткової накладної». Таке формулювання влаштує обидві сторони, засвідчить факт передачі ТМЦ та позбавить необхідності складання ТТН.
СГ, які вже уклали договір, де вказано на обов’язкову наявність ТТН (на всяк випадок перегляньте свої договори), можуть укласти додаткову угоду, у якій буде змінено відповідний пункт на вищенаведене формулювання.
СГ, які отримували або передавали зерно та продукти його переробки (на зберігання, переробку та в заставу) до 21.05.17 р. (на той час ще діяла Інструкція, затверджена наказом Мінагрополітики від 13.10.08 р. № 661, далі – Інструкція № 661), мають бути обережними та з’ясувати, чи є в них ТТН. Якщо немає, то потрібно перевірити наявність документів, передбачених п. 2.8 Інструкції № 661.
Так, у цьому пункті Інструкції № 661 визначено, що в разі доставки зерна без ТТН підприємство складає в присутності представника поклажодавця акт, у якому вказуються: найменування поклажодавця, номер автомашини, вид зерна, установлена маса вантажу і вид надходження. Акт є підставою для оприбуткування зерна. Акт підписується вагарем, представником поклажодавця та матеріально відповідальною особою підприємства.
Тим СГ, які вже очікують на перевірку, але раптом виявили, що ТТН немає (зіпсувалася під дощем, залили кавою, загубилася під час зміни офісу тощо), постачальник не бере слухавку та уникає будь-якого спілкування, можна порадити сформувати документ, який засвідчить факт знищення ТТН. Це може бути доповідна водія, який потрапив під дощ разом із ТТН, акт комісії про встановлення факту знищення ТТН, зрештою, заява до правоохоронних органів про те, що під час перевезення документів до аудиторів їх викрали з авто.
Якщо керівник забув такі документи, скажімо, у кафе, дорогою до аудитора або нового офісу, можна подати заяву до СМІ щодо втрати документів (див. тут «Якщо первинні документи втрачено»).
Далі треба написати лист постачальнику із викладенням вашої проблеми і проханням надати дублікат такого документа. Перший примірник слід надіслати постачальнику з описом та повідомленням про вручення, а другий підшити до видаткової накладної (пізніше прикріпити до нього чек та опис). Якщо лист повернеться або відповідь так і не надійде, СГ матиме докази того, що ТТН втрачено, він намагався відновити свій примірник ТТН, але це було поза межами його можливостей. У цьому випадку, навіть якщо справа дійде до суду, шанси виграти справу у СГ значно збільшаться.
Якщо ваші податкові накладні/розрахунки коригування (далі – ПН/РК) заблоковано, то перед тим, як надсилати документи до органу ДФС, уважно перевірте договір на включення пункту про ТТН та за наявності наведених вище недоліків усуньте їх перед поданням документів на розблокування (у вас 365 днів!). Справа в тім, що постановою КМУ передбачена необхідність подавати транспортні документи, а якщо ви їх не подасте під час адміністративного оскарження, розблокувати ПН/РК у суді стане значно складніше.
Висновки
Отже, судова практика щодо відсутності ТТН у СГ є позитивною для платників податків, хоча трапляються певні винятки. Але ми з вами тепер знаємо, що треба правильно оформлювати договори поставки, а також як захиститися в разі, коли договір несе певні ризики.
Коментарі до матеріалу