Слово шеф-редактора ГК «Баланс», Uteka від 1 жовтня 2022 року

 Вересень видався напруженим, але результативним. І не тільки для наших захисників, а й для парламентарів. Розглянемо, як це відіб’ється на економіці, бізнесі та соціальному становищі громадян України в найближчому майбутньому та яких змін слід чекати у жовтні на законодавчому рівні.

Підсумки вересня

Уряд схвалив проєкт Закону про Держбюджет на 2023 рік

Цього року уряд працює напружено і за графіком. Уже 13 вересня схвалено проєкт Закону про Держбюджет на 2023 рік та передано його на розгляд Верховній Раді України. Законопроєкт зареєстрований у ВРУ за № 8000. Звісно, для набрання чинності він ще має пройти читання в ВРУ, унесення поправок, підпис Президента та опублікування. Але в цілому можна орієнтуватися на прийняті показники.

Міністр фінансів України Сергій Марченко наголосив, що «Державний бюджет 2023 року ‒ це бюджет воюючої країни, яка вже більше півроку зазнає колосальних збитків через повномасштабне воєнне вторгнення рф на територію України. Тому Урядом закладено збільшене фінансування сектору безпеки і оборони на рівні 17,8% ВВП, що у тричі більше, ніж було закладено у Держбюджеті-2022».

Незважаючи на складні умови воєнного стану, у проєкті Держбюджету збережено рівень соціальних стандартів: мінімальна заробітна плата з 1 січня 2023 року становитиме 6 700 грн на місяць, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць – 2 589 грн, а для працездатних осіб – 2 684 грн.

Нагадаємо, що розмір мінімальної зарплати збільшується до 6 700 грн уже з 1 жовтня 2022 року згідно із Законом про Держбюджет на 2022 рік. Тобто тепер він становитиме на 200 грн більше, ніж на 1 січня 2022 року (6 500 грн). У погодинному розмірі мінзарплата збільшиться до 40,46 грн з 39,26 грн.

Скасування нульової ставки акцизу на пальне

Як ми і прогнозували в попередньому огляді, законодавці повернули акциз на пальне. 21 вересня на черговому засіданні ВРУ відповідний законопроєкт №7668-д було прийнято у другому читанні, а 28 вересня Президент України підписав Закон від 21.09.2022 № 2618-IX «Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану».

Отже, акцизи повертають у розмірі:

• бензин та дизель – 100€/1000 літрів;
• біопаливо – 100€/1000 літрів;
• газ – 52 €/1000 літрів.

ПДВ для всього палива залишається на рівні 7 %.

Пільгу передбачено лише для палива на потреби Міноборони на період воєнного та надзвичайного стану. Для військових акциз буде 0€/1000 літрів.

Закон набув чинності через день після опублікування, тобто з 30 вересня акцизи повертаються (Закон було опубліковано в «Голосі України» 29.09.2022)

Нагадаємо, що на думку уряду, повернення акцизів на дизель та бензин матиме мінімальний вплив на роздрібну вартість. Але цю думку не поділяє бізнес, зокрема аграрії.

Зверніть увагу! У жовтні в Uteka ми розповімо про декларування змін роздрібних цін на пальне та розглянемо практичні питання щодо його зберігання.

Якщо ви є імпортером пального чи займаєтеся його оптовим чи роздрібним продажем, варто послухати запис нашого вебінару «Операції з пальним – особливості воєнного часу» з Іриною Губіною.

Початок малої приватизації

З 1 вересня стартувала мала приватизація. 19 вересня відбувся перший аукціон з початку війни. Про те, у чому особливості малої приватизації в період воєнного стану, як можна взяти в ній участь та де можна переглянути об’єкти для приватизації, детально читайте в Uteka у статті  «Мала приватизація: що це таке та як узяти участь».

Підтвердження неможливості виконання податкового обов’язку

Нагадаємо, що відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225, документи, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов’язок, потрібно було подати до 30.09.2022.

Таке підтвердження викликало чимало запитань та непорозумінь у платників податку, зокрема і через обмежений строк подання внаслідок тяганини із затвердженням Порядку. Тому Uteka приділила цьому питанню неабияку увагу. Отже, про процедуру підтвердження докладно розповіла Ольга Богданова на вебінарі «Порядок підтвердження (не)можливості виконання податкового обов’язку», до того ж надала відповіді на всі проблемні запитання. Ви можете переглянути його в запису та отримати зразки заяв.

Подробиці також можна дізнатися з наших публікацій «Як платникові податків підтвердити свою неможливість виконати податкові обов’язки через війну: затверджено наказ Мінфіну!», «Повідомлення ДПС про неможливість виконувати податкові обов’язки та зразки заяв»

Примусове вилучення майна під час війни

27.09.2022 р. Президент підписав Закон від 06.09.2022 № 2561-IX щодо оптимізації деяких питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану. Текст Закону зазнав певних змін після розгляду законопроєкту № 7605. Закон набув чинності 29.09.2022 і(з дня, що настає за днем його опублікування в «Голосі України» від 28.09.2022 №198).

Законом передбачено, що примусове відчуження або вилучення рухомого майна:

• здійснюється для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу;
• відбувається на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України за пропозицією, погодженою обласною військовою адміністрацією;
• якщо існує загроза тимчасової окупації адміністративно-територіальної одиниці України, межі якої розташовані на відстані не більше 30 км від району ведення воєнних (бойових) дій або від тимчасово окупованої території;
• компенсація за відчужене майно здійснюється за кошти держбюджету.

Витрати волонтерської діяльності звільнили від оподаткування

Із 3 вересня набули чинності зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування волонтерської діяльності та неприбуткових установ в умовах війни, затверджені Законом від 15.08.2022 р. № 2520-IX. Вони застосовуються до звітних періодів, починаючи з 1 січня 2022 року.

Отже, якщо неприбуткова організація відшкодовує волонтерам витрати, пов'язані з наданням волонтерської допомоги, вони не підлягають оподаткуванню. Звісно, якщо з волонтером укладено договір та витрати підтверджено документально. Детальніше читайте в Uteka.

Транспортний безвіз

16 вересня Указом № 654/2022 Президент затвердив Угоду між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом від 29 червня 2022 року.

Угода надає змогу українським перевізникам виконувати двосторонні та транзитні перевезення без дозволів. Тобто цей крок дозволяє уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску, спрощує визнання водійських документів. Відтепер Україна та ЄС звільняють власників посвідчень водіїв, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне посвідчення водія.

Строк дії Угоди – один рік з можливістю пролонгації, вона набуває чинності із дня підписання. На постійній основі вона запрацює після завершення всіх ратифікаційних процедур.

До речі, Мінінфраструктури, Держприкордонслужба та Держмитслужба презентували проєкт «Електронна черга перетину кордону» на прикордонних автомобільних пунктах пропуску. Проєкт реалізують за участі Мінцифри, а електронну чергу на кордоні обіцяють запустити вже в жовтні 2022 року.

Система дозволятиме перевізникам попередньо записатись і приїхати на пункт пропуску у призначений час. Електронна черга для вантажівок буде інтегрована з базами даних Митниці та Прикордонної Служби та буде абсолютно безоплатною. Згодом планується запустити також і спеціальний застосунок.

А ми нагадуємо, що 7 жовтня 2022 року ви можете взяти участь у вебінарі від Uteka «Автомобіль та автоперевезення: документальне оформлення, особливості обліку та оподаткування, актуальні питання в період воєнного стану».

Оновлені валютні обмеження на час війни

Національний банк продовжує робити кроки для стабілізації національної банківської системи та валютного курсу. Цього разу НБУ оновив та уточнив валютні обмеження. Зокрема, з 6 вересня для здійснення розрахунків в інвалюті підприємство має спочатку використовувати наявну в нього інвалюту, а далі за потреби купувати її на валютному ринку України. Відповідні зміни внесено постановою Правління НБУ від 02.09.2022 №197.

Про валютні правила під час війни ми також писали у статтях «Експорт в умовах воєнного стану: спеціальні правила», «Імпорт та валютний контроль в умовах воєнного стану: спеціальні правила», «Експорт сільгосппродукції: ліцензування, укладання ЗЕД-договору, митне оформлення та розрахунки».

Спрощено порядок подання інформації про кінцевих бенефіціарів

27 вересня 2022 року Президент підписав Закон від 06.09.2022 №2571-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» (законопроєкт №6320).

29 вересня Закон було опубліковано в «Голосі України». Оскільки Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування (крім абзацу другого пп. 3 п. 7 розд. І цього Закону), нові правила почнуть діяти з 29 грудня 2022 року. До цього часу діють ще «старі» вимоги. 

Закон забезпечує повну прозорість кінцевих власників (бенефіціарів) юридичних осіб. Це означає контроль за відмиванням грошей за стандартами FATF. Але головне, що він запроваджує спрощену процедуру подання інформації, в тому числі електронним шляхом, скорочує перелік юридичних осіб, які подають відомості, та скасовує вимоги нотаріального засвідчення копій документів. Отже, ці нововведення значно спрощують надання інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу.

Нагадаємо, що граничний строк подання інформації про бенефіціарів приходився на 11 липня 2022 р. Але через війну цей обовʼязок можна виконати протягом місяця після її закінчення. З 12 липня до закінчення війни не штрафуватимуть за неподання цієї інформації. Докладніше про це читайте у статтях «Інформація про бенефіціарів: коли закінчується строк її подання та чи будуть штрафи?», «Кінцеві бенефіціарні власники ФГ: як визначити та подати відомості до ЄДР у воєнний час».

Очікування та прогнози жовтня

Звісно, найцікавіше дізнатися, що чекає нас попереду. Більшість нововведень, що пропонуються, цілком логічні та очікувані. Але є й проєкти, які потребують детального вивчення.

Збільшення мінзарплати з 1 жовтня до 6 700 грн

Зі збільшенням мінзарплати з 6 500 грн до 6 700 грн збільшиться і низка показників, які від неї залежать. Так, мінімальний страховий внесок з ЄСВ, який потрібно сплачувати за працівників, становитиме 1 474 грн (6 700 грн х 22 %) замість 1 430 грн.

Для ФОП-єдинників та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, ЄСВ у розрахунку на місяць становитиме також 1 474 грн.

Зверніть увагу! Ставки єдиного податку для спрощенців першої та другої груп не змінюються, Адже вони визначаються від мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на 1 січня поточного року.

А ось максимальна база для нарахування ЄСВ зросте до 100 500 грн замість 97 500 грн (15 МЗП).

Збільшення мінзарплати також вплине на неоподатковуваний ПДФО розмір низки виплат, як то: плата за навчання, подарунки, сума прощеного боргу, розмір добових тощо.

Мінімальний розмір декретних також збільшиться з 26 904,78 грн у січні – вересні до 27 733,86 грн у жовтні – грудні.

На жаль, зростуть і фінансові штрафи за порушення трудового законодавства. З 1 жовтня за неоформлених працівників та зарплату в «конвертах» фінансовий штраф становитиме 67 000 грн за кожного працівника.

З гарного: зі збільшенням мінзарплати з 1 жовтня також буде проведено перерахунок пенсій.

Добровільний військовий облік для жінок

Усі ми пам’ятаємо, як сколихнула суспільство інформація про обов’язковий військовий облік для жінок за Переліком, затвердженим наказом Міноборони від 11.10.2021 № 313.

У відповідь Міноборони доповіло про скорочення цього Переліку і розробило та передало до ВРУ пропозиції змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII щодо добровільності постановки на військовий облік жінок.

На сьогодні в державі немає гострої потреби суттєво збільшувати кількість жінок на військовому обліку. Однак для Збройних Сил залишається потреба в спеціальностях та фахівцях медицини, радіотехніки, харчових технологій.

У разі прийняття змін до згаданого Закону Генштаб розробить зміни до Переліку військово-облікових спеціальностей для жінок і скоротить його до оптимальної потреби. Водночас ідеться про добровільну постановку на військовий облік.

До того ж, Генштаб ЗСУ обіцяє, що організація взяття жінок на військовий облік в Україні розпочнеться не раніше ніж через місяць після завершення особливого періоду в державі.

Як бачимо, Міноборони виконує обіцянки та почало роботу на законодавчому полі.

Що з єВідрядженнями під час війни

Нагадаємо, що 19 серпня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка дозволяла підприємцям з 1 вересня виїжджати за кордон у робочі відрядження. Механізм «єВідрядження» мав бути цифровізований через портал «Дія».

Як ми вже писали в попередньому огляді, на жаль, відповідну постанову не підписано, тому виїзд військовозобов'язаних у відрядження за кордон відклали.

Але, оскільки це питання є вагомим для бізнесу, 21 вересня відбулась нарада під головуванням заступника Міністра економіки України Ігоря Фоменка з бізнес асоціаціями з обговорення питань запуску програми «єВідрядження» та проблемних питань бронювання військовозобов’язаних працівників. 

За результатами обговорень учасники наради домовились:

• врахувати порушені проблемні питання ФРУ на рівні постанови після прийняття в цілому проєкту Закону № 7687;
• провести узгоджувальну нараду з Міністерством оборони України, Генеральним Штабом ЗСУ з метою врегулювання проблемних питань взаємодії підприємств з ТЦК і СП;
• удосконалити критерії відповідності компаній програмі Є-відрядження для виїзду за кордон, а саме строк відрядження, розмір середньої зарплати, розмір депозиту з відкриттям рахунку-ескроу як способу забезпечення повернення відрядженого.

Тобто дискусії на разі продовжуються. Тому залишається надія, що критерії підкоригують та нададуть можливість чоловікам для бізнес-поїздок.

Цікаво, що 13 вересня 2022 у ВРУ зареєстровано проєкт Закону №8029 «Про внесення змін до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» щодо порядку виїзду громадян за кордон в особливий період на умовах гарантованої фінансової підтримки Збройних Сил України», яким пропонується викласти в новій редакції ст. 1 та 2 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Основна мета - дозволити військовозобов’язаним громадянам в умовах воєнного стану виїжджати за кордон (зокрема, на роботу) на умовах гарантованої підтримки ЗСУ. Але вважаємо, що доля цього законопроєкту сумна, особливо зважаючи на нинішні обставини.

Бронювання військовозобовʼязаних

20 вересня 2022 року ВРУ прийняла у першому читанні законопроєкт №7687 щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Законопроєкт спрямований на вдосконалення системи бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації. Зокрема, ним визначаються умови, за яких військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, підлягають бронюванню.

При цьому такі військовозобов’язані не підлягатимуть прийняттю на службу у військовому резерві. Порядок та критерії бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час будуть визначатися КМУ.

Про правила бронювання, встановлені зараз для аграріїв, читайте в Uteka у статті «Бронювання працівників агросектору: оновлені правила – осінь 2022».

Закон «Про працю» замість КЗпП

Мінекономіки вкотре намагається замінити Кодекс законів про працю на новий Закон «Про працю». Такі спроби ми спостерігаємо не один рік. І незмінно з цим не згодні СПО об'єднань профспілок. І ось чергова спроба – 23.09.2022 р. на сайті Мінекономіки розмістили проєкт Закону України «Про працю». Його мета – дерадянізація законодавства про працю, створення рівних правил на ринку праці й балансування інтересів працівників і роботодавців, спрощення входу-виходу з трудових відносин у поєднанні з ефективними механізмами захисту від раптової втрати роботи тощо. Отже, у всіх зацікавлених осіб є час до 22 жовтня, щоб подати свої зауваження і пропозиції до нього.

У разі прийняття цей Закон набере чинності через шість місяців з дня, що настає за днем його опублікування. Положення Закону застосовуватимуться до трудових відносин, що виникли після дня набрання ним чинності.

Реформа аудиторської діяльності

Законотворці повернулися до питання регулювання аудиторської діяльності. 20 вересня ВРУ в цілому прийняла відповідний законопроєкт №6245-д, до розробки якого були залучені професійні організації. Зміни, які імплементують положення Директиви Європейського Парламенту та Ради (ЄС), уточнюють вимоги до аудиторів і аудиторських фірм щодо ділової репутації, інформації, яка наводиться в аудиторських звітах, повноваження ОСНАДУ щодо формування Ради нагляду та Інспекції із забезпечення якості, а також зменшується вартість проведення іспитів і підвищення кваліфікації.

Сподіваємося, що ці зміни позитивно вплинуть на аудиторську спільноту в Україні та підвищать її статус. Закон направлено на підпис Президента.

Зміни до Методрекомендацій з бухобліку, НП(С)БО 9 «Запаси»

Мінфін має намір унести відразу низку змін до Методрекомендацій з бухобліку основних засобів, біологічних активів, запасів, нематеріальних активів, щодо облікової політики. На сайті Мінфіну оприлюднено проєкт змін, які здебільшого пов’язані із відповідними НП(С)БО.

Зокрема, пропонується внести зміни до:

• Методрекомендацій з бухобліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 №561;
• Методрекомендацій з бухобліку біологічних активів, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2006 № 1315;
• Методрекомендацій з бухобліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2;
• Методрекомендацій з бухобліку нематеріальних активів, затверджених наказом Мінфіну від 16.11.2009 № 1327;
• Методрекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013. № 635.

Також 7 вересня 2022 року на сайті Мінфіну оприлюднено проєкт змін до НП(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.1999 №246. Його приведуть у відповідність до вимог МСФЗ для малих та середніх підприємств щодо відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій, пов’язаних із запасами.

Щомісячна звітність з ПДФО та ЄСВ

Про недоліки подання єдиної квартальної звітності з ПДФО та ЄСВ почали говорити ще минулого року. Наприклад, надходження до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соцстрахування відомостей про заробітну плату працівників, сплату ЄСВ, страховий стаж застрахованих осіб із затримкою від одного до трьох місяців та несвоєчасне включення звітних періодів для розрахунку розмірів виплат за соціальним страхуванням у випадку тимчасової непрацездатності, безробіття, нещасного випадку на виробництві, а також пенсії. З цього часу йдуть розмови про зміну податкового періоду із кварталу на місяць.

6 вересня 2022 р. ВРУ прийняла за основу проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (законопроєкт № 6120). Відповідні зміни будуть унесені до статей 51, 170, 172–174 та 176 ПКУ. 

З якого періоду потрібно буде вперше подавати місячну звітність, поки невідомо. Про це дізнаємося після оприлюднення Закону.

Чи планується податкова реформа з 2023 року

Останнім часом ми бачимо, що нові проєкти реформ стали з’являтися рідше. Чи означає це, що цього року ми не отримаємо таких «подарунків під ялинку», як зміни до Податкового кодексу. Бути впевненими в цьому не доводиться. Але, за словами Прем‘єр-міністра України Дениса Шмигаля, проєкт Держбюджету на 2023 рік базується на тій податковій базі, що є, та Кабінет Міністрів найближчим часом не планує вносити зміни до Податкового кодексу.

Він зауважив: «З точки зору ПДВ, податку на прибуток, ПДФО, ЄСВ, ми не плануємо ніяких змін». Також Прем‘єр-міністр зауважив, що в уряду є плани, як зробити Україну більш привабливою для інвесторів, однак це перспектива декількох років, яка буде вже після завершення війни.

Що ж, час покаже. Але ми на це дуже сподіваємося. Та, як завжди, будемо тримати вас у курсі подій та допомагати у щоденній роботі своїми консультаціями, спецпроєктами та вебінарами.

Зокрема, читайте в жовтні про:

• квартальну звітність з податку на прибуток;
• автоматичне нарахування штрафів та їх автоматичне списання;
• оподаткування додаткового блага фізосіб (негрошова допомога, подарунки, медичне страхування, оренда житла, прощення боргу);
• декларування змін роздрібних цін на паливо (хто зобов’язаний надати декларацію та в які строки, відповідальність за неподання);
• практичні питання щодо зберігання палива;
• проведення інвентаризації в разі, якщо МВО на службі в ЗСУ чи за кордоном.

А також ми вже готуємо:

• спецпроєкт «Автоперевезення та транспортне експедирування: оформлення, облік, оподаткування»;
• спецвипуск «Інвентаризація-2022 у період воєнного стану».

Дивіться в жовтні вебінари за темами:

• «Автомобіль та автоперевезення: документальне оформлення, особливості обліку та оподаткування, актуальні питання в період воєнного стану».
• «Трудові відносини та перевірки Держпраці під час воєнного стану».
• «Звітуємо якнайкраще – що чекає, особливості та новації».

Можливо, ви пропустили:

• Спецвипуск «Електронний документообіг»;
• Спецвипуск «Діяльність під час воєнного стану: путівник директора та бухгалтера»;
• Спецпроєкт «Автомобіль на підприємстві: облік в умовах воєнного стану»;
• Вебінар «Порядок підтвердження (не)можливості виконання податкового обов’язку»;
• Вебінар «Експорт сільгосппродукції: ліцензування, укладання ЗЕД-договору, митне оформлення та розрахунки».
• онлайн-мітап «Як отримати пільгове фінансування на ЗЗР/МКД та насіння. Осінь 2022»;
• онлайн-мітап «Кредитування Приват-Банком аграріїв. Осінь 2022».

Для того щоб ви вчасно розпланували свою роботу та нічого не забули, Uteka нагадує строки для звітування та сплати податків у найкориснішій шпаргалці – Календар бухгалтера на місяць. 

Календар бухгалтера на жовтень 2022 року
 
Все буде Україна!

З повагою, 
Олена Ткаченко,
шеф-редакторка ГК Баланс, електронного порталу uteka.ua