Верховній Раді пропонують прийняти зміни до КЗпП щодо електронного документообігу при працевлаштуванні

Більше за темою:

Чи створювати паперові кадрові документи, якщо впроваджено електронний документообіг

Законопроєкт № 14141 передбачає внесення змін до ст. 24 КЗпП шляхом доповнення її положенням, згідно з яким пропонується передбачити, що при укладенні трудового договору у вигляді електронного документа, ідентифікація (посвідчення) особи працівника здійснюється шляхом підписання трудового договору кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом, а сторони можуть домовитися про створення, пересилання і зберігання даних такої особи та документів з питань трудових відносин між роботодавцем та працівником за їх згодою з дотриманням вимог Законів від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Метою є створення правових умов для укладення трудових договорів у електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису без необхідності фізичного подання документів, що посвідчують особу.

Одночасно передбачається покращення інвестиційного клімату через зниження адміністративних бар’єрів і приведення національного законодавства у відповідність до стандартів ЄС у сфері цифрових послуг.

Впровадження електронного працевлаштування матиме особливо позитивний ефект в умовах воєнного стану, коли значна частина економічно активного населення перебуває за межами постійного місця проживання.

Усунення вимоги фізичної присутності для подання документів, що посвідчують особу, забезпечить реалізацію конституційного права на працю для всіх категорій громадян та сприятиме відновленню економічної активності на звільнених територіях.

Також, пропонується вилучити з ч. 2 ст. 233 КЗпП положення щодо тримісячного строку для звернення з позовами про виплату сум при звільненні, а також встановити, що в разі невиплати заробітної плати та інших виплат, належних працівникові, він має право звернутися до суду в річний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, незалежно від факту їх нарахування, з позовом про стягнення невиплачених сум з роботодавця, його правонаступника чи іншого суб’єкта, на якого законом покладено обов’язок здійснити такі виплати.

Верховна Рада