Нові правила ринку сек’юритизації: Закон прийнято

Більше за темою:

Перевірки Держпродспоживслужби: підстави, порядок проведення та відповідальність

Відповідальність за порушення у сфері використання РРО

Парламентарі 16 вересня 2026 року прийняли Закон «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям» (реєстр. № 15172). Він має створити умови для довгострокового та доступного кредитування економіки. Наприклад, механізми сек’юритизації, як планується, будуть активно використовуватися, для реалізації Державної програми будівництва доступного житла.

Доопрацьована редакція суттєво посилює правила роботи майбутнього ринку сек’юритизаційних схем. Насамперед, запроваджено єдиний уніфікованих перелік заборон щодо допуску до участі у правовідносинах, пов’язаних із сек’юритизацією. Зокрема, встановлена неможливість зазначеної участі для осіб, пов’язаних із державою-агресором, юридичних осіб, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях, підсанкційних осіб, організацій із непрозорими структурами власності, компаній із високоризикових юрисдикцій тощо. Еквівалентні обмеження встановлюються щодо майна та інших активів, що можуть бути основою сек’юритизації.

Окремий акцент під час доопрацювання до другого читання був зроблений на захисту прав споживачів фінансових послуг. Так, зокрема, передбачено, що відступлення права вимоги не може погіршувати умови реструктуризації для боржника за кредитом, що передається у сек’юритизацію. При цьому зміна управителя фінансовими активами не повинна переривати обслуговування кредиту або взагалі якимось чином обмежувати права боржника.

Водночас чіткіше визначено, які фінансові активи можуть входити до сек’юритизаційного пулу. Запроваджується поняття «непрацюючого фінансового активу» та встановлюються умови, за яких такі активи можуть бути включені до пулу.

Посилюються також вимоги до учасників ринку: до спеціальних платформ фінансування (тобто специфічних установ, які здійснюватимуть сек’юритизацію), оригінаторів (тобто первинних кредиторів за кредитами, що передаються у сек’юритизацію), інституційних інвесторів у сек’юритизаційні цінні папери та облігації з покриттям. Наприклад, запропоновано додатковий контроль за ризиками, стрес-тестування, вимоги щодо інформації про походження та якість активів тощо.

Крім того, чіткіше структуровано систему державного регулювання та нагляду в сфері сек’юритизації та облігацій з покриттям, зокрема через більш чітке розмежування повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Національного банку України.

Таким чином, проголосований документ передбачає чітку модель функціонування системи сек’юритизації та облігацій з покриттям, де одночасно будуть застосовуватися посилені вимоги до учасників цієї системи, контроль за якістю активів у ній та гарантії захисту інвесторів та споживачів фінансових послуг.

Верховна Рада