Більше за темою:
Облік грантів та міжнародної технічної допомоги
Бюджетні гранти: як застосовувати різниці з податку на прибуток
У Раді готують до другого читання законопроєкти № 13414та № 13415, які передбачають компенсацію капітальних інвестицій у промисловість через податки. Ініціатива дозволить українським промисловим підприємствам повертати від 30 до 70 % коштів, вкладених у будівництво нових чи розширення існуючих заводів, та створення промислової інфраструктури.
Частково компенсувати капіталовкладення можна буде за рахунок податку на прибуток, імпортного ПДВ чи мита на обладнання, податку на майно чи землю. Податкові стимули, які передбачені законопроєктами № 13414 та № 13415, схожі до тих, які мають учасники індустріальних парків, але не ідентичні.
Головна відмінність в тому, що компенсацію інвестицій через податки зможуть отримати не тільки нові підприємства (як в індустріальних парках), а й діючі за свої інвестиції в модернізацію чи відбудову. Натомість перевагою індустріальних парків є підтримка з боку держави розбудови їхньої інфраструктури. Наприклад, від податкового стимулу у вигляді звільнення від сплати імпортного ПДВ, насамперед виграють підприємства, які будуються «з нуля».
Цей стимул дозволить уникнути певного касового розриву. В будь-якому разі підприємець самостійно вирішує, якими саме податками компенсувати свої інвестиції.
Для проєктів, на які поширюється компенсація інвестицій через податки, наразі встановлено ліміт у €50 млн, який присутній у директиві Єврокомісії і який став базою для відповідних законопроєктів. Втім до другого читання ці обмеження планують зняти.
Очевидно, що для багатьох галузей промисловості, металургії, деревообробки, агропереробки та інших, 50 мільйонів для інвестиційного проєкту – замало. І відновлення потребуватиме значно більших інвестицій.
Крім того, законопроєкти вимагають реалізувати інвестиційний проєкт, який підлягає компенсації через податки, за 3 роки. Практика показує, що за цей час можна втілити в життя досить масштабний проєкт. Втім, до другого читання розглядається можливість збільшити цей термін до 4-5 років.
Компенсації будуть здійснюватися, коли закони запрацюють. Наразі вони схвалені в першому читанні. Остаточне прийняття Верховною Радою очікується у 2026 році. Якщо станеться саме так, набудуть чинності вони, вочевидь, з 2027 року.
Слуга народу