Як працюватиме Закон про публічні закупівлі: серія роз’яснень Комітету

Більше за темою:

Поставка товарів державному замовнику через тендер: етапи процедури

Які затрати здійснює учасник тендеру в системі ProZorrо

Комітет з питань економічного розвитку запускає серію роз’яснень щодо ключової новели нового Закону від 27.05.2026 № 4888-IX «Про публічні закупівлі», який набере чинності через 9 місяців.

Раніше всі пороги були в гривнях. І кожного разу, коли гривня слабшала або ціни зростали, дрібні закупівлі автоматично «перестрибували» у складніші процедури – без жодного змістовного рішення, просто через інфляцію. Тепер пороги прив’язані до євро. Це означає стабільні правила, які не залежать від курсових коливань і не змінюються самі по собі.

Важливо: ці пороги розраховуються за офіційним курсом євро, що діє станом на 1 січня року, в якому оголошується закупівля або укладається договір без використання електронної системи закупівель Prozorro.

Крім того, такий підхід наближає українську систему публічних закупівель до європейських стандартів.

Три категорії замовників – три різні матриці порогів

Перш ніж розбирати цифри, треба зрозуміти, хто є хто. Закон ділить усіх замовників на три категорії, і для кожної – свої пороги.

Перша категорія – органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їхні об’єднання. Простіше кажучи: міністерства, обласні та районні державні адміністрації, міські, селищні та сільські ради, виконавчі комітети місцевих рад – усі, хто входить до системи публічної влади.

Друга категорія – юридичні особи та їхні об’єднання, створені для забезпечення некомерційних потреб держави або територіальної громади, які мають фінансовий, корпоративний або управлінський зв’язок із державою чи громадою. Це, наприклад, комунальні підприємства – комунальне підприємство з обслуговування доріг, комунальна лікарня, підприємство з благоустрою міста, державні університети, комунальні навчальні заклади, державні наукові установи, комунальні підприємства, що виконують соціальні функції тощо. Вони не працюють заради прибутку і фінансово пов’язані з державою або громадою.

Третя категорія – юридичні особи, які працюють у стратегічних секторах економіки на підставі спеціальних або виключних прав, наданих державою поза конкурсом. Це компанії, що займаються постачанням і видобутком природного газу, виробництвом і постачанням теплової енергії споживачам, виробництвом і постачанням електричної енергії споживачам, виробництвом і постачанням питної води, послугами поштового зв’язку, видобутком нафти і газу та іншою подібною діяльністю. Наприклад, Нафтогаз, Укрпошта, обласні теплопостачальні компанії. Для цієї категорії пороги вищі – бо ці компанії діють в ринковому середовищі і мають більше гнучкості.

Матриця порогів – розбираємо рівень за рівнем

Рівень перший – мікрозакупівлі, позазакупівельна зона. Це стосується всіх трьох категорій замовників.

Якщо вартість товарів або послуг менша ніж 2 тисячі євро, а вартість робіт – менша ніж 5 тисяч євро, замовник може купувати без використання електронної системи закупівель Prozorro. І навіть не публікувати звіт. Або може скористатися електронною системою в особливому спрощеному порядку. Або придбати через маркетплейс. Тобто повна свобода дій для дрібниць.

Що таке особливий спрощений порядок? Це закупівля через Prozorro зі скороченими строками, меншою кількістю документів і спрощеними вимогами до процедури та звітування. Тобто електронна система використовується, але без повного набору формальностей.

Що таке маркетплейс? Це спрощений формат динамічної закупівлі в межах електронної системи, де замовник обирає серед постачальників, які вже пройшли попередній відбір. Технічні вимоги визначаються заздалегідь, тому немає потреби щоразу проводити повноцінний тендер. Пропозиції подають лише допущені постачальники, а система автоматично визначає найкращу з них без окремого аукціону.

Рівень другий – середні закупівлі, ще позазакупівельна зона, але вже з вимогами. Тут пороги різняться залежно від категорії замовника і типу предмета закупівлі.

Для товарів:

• замовники першої та другої категорій – від 2 до 10 тис. євро;
• замовники третьої категорії – від 2 до 20 тис. євро.

Основний спосіб – маркетплейс. Якщо потрібного товару в маркетплейсі немає або закупівля не відбулася – можна укласти прямий договір, але зі звітом. Або скористатися електронною системою в особливому порядку.

Для послуг:

• замовники першої та другої категорій – від 2 до 10 тис. євро;
• замовники третьої категорії – від 2 до 20 тис. євро.

Тут більша гнучкість – маркетплейс або прямий договір зі звітом, або електронна система в особливому порядку. Послуги складніше стандартизувати під каталог, тому й варіантів більше.

Для робіт:

• замовники першої та другої категорій – від 5 до 40 тис. євро;
• замовники третьої категорії – від 5 до 110 тис. євро.

Ті самі варіанти: маркетплейс, або прямий договір зі звітом, або електронна система в особливому порядку.

Рівень третій – повноцінні закупівельні процедури. Тут уже обов’язкова електронна система закупівель і конкурентні процедури: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог, інноваційне партнерство тощо.

Для замовників першої та другої категорій:

• товари та послуги – від 10 до 140 тис. євро;
• роботи – від 40 тис. до 5 млн 404 тис. євро.

Для замовників третьої категорії:

• товари та послуги – від 20 до 140 тис. євро;
• роботи – від 110 тис. до 5 млн 404 тис. євро.

Рівень четвертий – європейські пороги.

Товари та послуги від 140 тис. євро і роботи від 5 млн 404 тис. євро – для всіх категорій замовників.

Тут найсуворіші правила: обов’язкова електронна система закупівель, повноцінні конкурентні процедури. Закупівля через маркетплейс не допускається. Це вже рівень великих державних контрактів, де все відбувається за стандартами Євросоюзу.

Комітет з питань економічного розвитку Верховної Ради