Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП-єдинники за періоди, в яких не отримували дохід (прибуток)

Больше по теме:

Підприємець на загальній системі не провадить діяльність: чи потрібно йому сплачувати ЄСВ?

Чи може підприємець, який також є найманим працівником, сплачувати ЄСВ за себе?

Підприємець перебуває у відпустці за свій рахунок: чи потрібно йому платити ЄСВ за себе?

Чи може підприємець-єдинник сплачувати ЄСВ за себе в розмірі більшому, ніж мінімальний страховий внесок?

Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, за періоди, в яких не отримували дохід (прибуток)?

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізособи-підприємці, в тому числі фізособи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 для фізосіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 % бази нарахування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464).

Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, фізособи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (ч. 4 ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з ч. 6 ст. 4 Закону № 2464, зокрема, фізособи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Крім того, відповідно до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464:

• під час особливого періоду, визначеного Законом від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543), зокрема, фізособи-підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями (п. 9² розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);
• під час дії особливого періоду, визначеного Законом № 3543, зокрема, фіособи-підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями (п. 9¹⁸ розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);
• тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема, фізособи-підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону № 2464 (п. 9³ розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);
• платники єдиного внеску, зокрема, фізособи-підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом від 26.01.2022 № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення (абзац перший п. 9⁸ розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

ЗІР, категорія 201.04