Вартість порушень трудового законодавства у 2026 році

Більше за темою:

Перевірки Держпраці: порядок проведення в період воєнного стану

Перевірки Держпраці під час воєнного стану: правила та нововведення

12 грудня 2025 року офіційно оприлюднено Закон про Держбюджет на 2026 рік. Для роботодавців і працівників цей документ має не лише фінансове, а й пряме юридичне значення, адже саме від розміру мінімальної заробітної плати залежить вартість кожного порушення трудового законодавства.

У 2026 році держава зробила принциповий вибір: мінімальна зарплата встановлена одразу на весь рік, без поетапного підвищення. Це означає прогнозованість – але й фіксацію штрафних ризиків.

Мінімальна заробітна плата у 2026 році

З 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата становить:

• 8 647 грн – у місячному розмірі;
• 52 грн – у погодинному розмірі.

Важливо: оскільки МЗП не змінюється протягом року, усі штрафи за ст. 265 КЗпП застосовуються в однаковому розмірі протягом усього 2026 року.

Чому мінімальна зарплата – це не лише про оплату праці

Мінімальна зарплата – це базова розрахункова величина для:

• штрафів Держпраці;
• фінансової відповідальності роботодавця;
• оцінки «ціни» кожного кадрового рішення.

Навіть один неправильно оформлений працівник може коштувати бізнесу більше, ніж місячний фонд оплати праці.

Ключові штрафи за порушення трудового законодавства у 2026 році

1. Неоформлені працівники та зарплата «в конвертах»

Розмір штрафу:

• 10 МЗП (86 470 грн) – за перше порушення;
• 30 МЗП (259 410 грн) – за кожного працівника при повторному порушенні протягом двох років.

Для роботодавців – платників єдиного податку першої – третьої груп за перше порушення застосовується лише попередження.

Приклади:

• Працівника допустили до роботи без трудового договору – штраф 86 470 грн.
• Повторно виявлено двох неоформлених працівників – штраф понад 500 тис. грн.
• Трудові відносини маскуються договорами ЦПХ – ризик перекваліфікації та максимальних санкцій.

2. Недопущення або перешкоджання перевірці Держпраці

Розмір штрафу:

• 3 МЗП (25 941 грн) – за створення перешкод перевірці;
• 16 МЗП (138 352 грн) – за недопуск до перевірки щодо неоформлених працівників.

Приклад:

• Відмова допустити інспектора «через відсутність керівника» – штраф може бути вищим, ніж за саме порушення.

3. Порушення строків виплати заробітної плати

Розмір штрафу: 3 МЗП (25 941 грн).

Приклади:

• Затримка зарплати навіть на кілька днів – підстава для штрафу.
• Фінансові труднощі не визнаються поважною причиною.
• Систематичні затримки – високий ризик перевірок і судових спорів.

4. Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці

Розмір штрафу: 2 МЗП (17 294 грн) за кожного працівника.

Приклади:

• Неправильна оплата нічних або святкових годин.
• Відсутність доплат за надурочну роботу.
• Помилки у розрахунках множаться на кількість працівників.

5. Порушення гарантій працівників, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законами від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», від 12.12.1991 № 1975-XII «Про альтернативну (невійськову) службу», від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Розмір штрафу: 4 МЗП (34 588 грн) за кожного працівника.

Для роботодавців – платників єдиного податку першої – третьої груп за перше порушення застосовується попередження.

Ці порушення перебувають під особливою увагою контролюючих органів з огляду на воєнний стан.

6. Інші порушення трудового законодавства

Розмір штрафу:

• 1 МЗП (8 647 грн) – за кожне порушення;
• 2 МЗП (17 294 грн) – за повторне протягом року.

7. Порушення правил застосування трудових договорів з нефіксованим робочим часом

Закон дозволяє такі договори, але встановлює чіткі межі.

Порушенням вважається:

• перевищення допустимої кількості таких договорів (ст. 21¹ КЗпП);
• ведення недостовірного обліку фактично відпрацьованого часу.

Розмір штрафу: 3 МЗП (25 941 грн) за кожного працівника.

Приклади:

• Масове використання договорів з нефіксованим часом – штрафи на сотні тисяч гривень.
• Працівник фактично працює повний день, але табель цього не відображає.
• Договори використовуються для маскування повної зайнятості.

Воєнний стан: коли штрафів можна уникнути

Якщо роботодавець повністю та в установлений строк виконує припис про усунення порушень, штрафи за ст. 265 КЗпП не застосовуються.

Але це не стосується неоформлених працівників, недопусків та повторних порушень.

Отже:

• У 2026 році кожне порушення має чітку грошову «ціну».
• Штрафи легко накопичуються й швидко досягають критичних сум.
• Воєнний стан не скасовує відповідальність, але дає шанс її уникнути – за умови своєчасних дій.
• Кадрова дисципліна значно дешевша, ніж штрафи та суди.

Головний висновок: у 2026 році трудове законодавство – це не формальність, а зона підвищених фінансових ризиків, які роботодавцю варто прораховувати заздалегідь.

Інспекція з питань праці та зайнятості населення