Більше за темою:
Статтею 119 КЗпП визначено, що гарантії, передбачені ч. 2–3 цієї статті, не поширюються на осіб, які визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень) під час особливого періоду і вирок стосовно яких набрав законної сили.
Частинами 1 та 3 ст. 3 Кримінального кодексу визначено, що кримінальна відповідальність встановлюється цим Кодексом, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК.
Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.
Таким чином, до моменту вироку суду, який набрав законної сили, в роботодавця відсутні правові підстави не дотримуватися вимог ч. 3 ст. 119 КЗпП щодо такого працівника.
Держпраці