Початок роботи після демобілізації

Запитання – відповідь

Працівника підприємства демобілізували 23 лютого 2024 року. Коли він має стати до роботи?

Як відомо, відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, під час мобілізації в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, зберігаються місце роботи та посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на момент призову.

Виходячи із формулювання цієї норми працівник повинен приступити до роботи наступного ж дня після своєї демобілізації. Адже гарантії щодо збереження місця роботи та посади надаються на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення: сьогодні звільнили зі служби, завтра – на роботу.

Але ж ми розуміємо, що так не має бути. Тому пошукаємо відповідь на вищенаведене запитання у «воєнному» законодавстві, а саме в Законі від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі – Закон № 2232) та Положенні про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженому Указом Президента від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі – Положення № 1153).

Частиною 11 ст. 26 Закону № 2232) та п. 242 Положення № 1153, передбачено, що особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у 5-денний строк прибути до відповідних територіальних центрів комплектування (далі – ТЦК) для взяття на військовий облік.

Це вказує на те, що відведені демобілізованим військовослужбовцям 5 днів для взяття на військовий облік включають, як мінімум, час перебування в дорозі.

Також ч. 2 ст. 21 Закону № 2232 встановлено, що громадяни для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, а також особи, які направляються ТЦК, органом СБУ, підрозділом Служби зовнішньої розвідки на медичний огляд (медичне обстеження), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

Отже, напрошується висновок, що працівник – якщо він не має бажання звільнитися з підприємства, звідки його було мобілізовано – повинен стати до роботи не пізніше ніж на 6-й день після своєї демобілізації. А протягом 5 днів після демобілізації він зобов’язаний прибути до ТЦК і стати на військовий облік. І за ці 5 днів роботодавець повинен виплатити працівникові середній заробіток на підставі ч. 2 ст. 21 Закону № 2232.

Наприклад, у ситуації, яку ми розглядаємо, демобілізований працівник має стати на облік в ТЦК не пізніше 27 лютого і приступити до роботи не пізніше 28 лютого 2024 року. А роботодавець зобов’язаний нарахувати та виплатити цьому працівникові середній заробіток за період з 23 по 27 лютого.

Так, у листі від 16.07.2015 № 302/06/186-15 Мінсоцполітики роз’яснювало, що працівники, звільнені з військової служби в запас (демобілізовані), які не продовжують військову службу, мають стати до роботи з урахуванням часу перевезення до місць проживання (перебування).

А в листі від 18.05.2016 № 565/13/84-16 Мінсоцполітики зазначало, що працівник повинен прибути на роботу після звільнення його з військової служби, взяття на військовий облік та у разі необхідності – проїзду до місця проживання (перебування). У цей період збереження та виплата середньої заробітної плати здійснюються роботодавцем відповідно до ст. 21 Закону № 2232.