Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Скорочення строку попередження про наступне звільнення не звільняє роботодавця від виконання обов’язків – Верховний Суд

Роз’яснення
03.10.2024

Подання працівником заяви про скорочення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення може бути підставою для скорочення цього строку, проте не звільняє роботодавця від обов’язку дотримання ним гарантій при звільненні працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (зміни в організації виробництва і праці), зокрема – з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору запропонувати такому працівникові всі вакантні посади, які відповідають його кваліфікації.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду (далі – ВП ВС) у справі за позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач у цій справі працював на посаді провідного юрисконсульта в районній філії обласного центру зайнятості, яка у зв’язку з оптимізацією системи Державної служби зайнятості була припинена шляхом її ліквідації.

Роботодавець в установлений законом двомісячний строк повідомив позивача про зміни в організації праці та про можливе його наступне вивільнення, однак надав лише одну пропозицію зайняти вакантну посаду в іншій місцевості, від якої позивач відмовився у зв’язку з необхідністю зміни місця проживання.

Позивач подав заяву про скорочення строку попередження про наступне вивільнення, а роботодавець, не пропонуючи інших вакансій, задовольнив таку заяву та звільнив позивача з роботи у визначений у заяві строк. Після звільнення позивач дізнався про існування аналогічних посад юрисконсульта в новоствореній філії обласного центру зайнятості (за його місцем проживання), яких роботодавець йому не пропонував.

Суд першої інстанції відмовив позивачу в позові. Апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Задовольняючи касаційну скаргу позивача й направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, ВП ВС зауважила, що суд першої інстанції помилково виходив з відсутності в роботодавця-відповідача обов’язку працевлаштувати позивача у зв’язку з поданням останнім заяви про скорочення строку при вивільненні та не встановив дотримання відповідачем обов’язку з працевлаштування працівника, передбаченого ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 492 КЗпП.

Як зазначила ВП ВС, на прохання працівника роботодавець може скоротити строк попередження про наступне його звільнення (два місяці) і такого працівника може бути звільнено за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Водночас скорочення зазначеного строку не впливає на виниклі у зв’язку зі зміною в організації праці гарантії працівника при вивільненні та не звільняє роботодавця від виконання обов’язку з працевлаштування працівника.

Отже, роботодавець зобов’язаний запропонувати такому працівникові всі наявні вакансії, які відповідають його кваліфікації, що існували з моменту попередження працівника про наступне вивільнення до дня розірвання трудового договору з ним, з урахуванням при цьому положень ст. 42 КЗпП щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці.

Відмова працівника від зайняття запропонованих вакансій (у разі наявності пропозицій) чи відсутність відповідних вакансій свідчить про об’єктивну неможливість продовження трудових правовідносин та є передумовою для звільнення такого працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП у визначений ним строк.

Постанова ВП Верховного Суду від 28.08.2024 у справі № 641/1334/23 (провадження № 14-54цс24).

Верховний Суд


Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
09.12.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня ПФУ та Держпраці затвердили річні плани перевірок на 2026 рік Базова військова служба та трудові гарантії: пропонують нові зміни Кінцевий термін подачі трудових книжок до ПФУ пропонують відтермінувати Закон про Державний бюджет на 2026 рік прийнято Бізнес зм...
12.11.2025
З 1 січня 2026 року діятиме нова система КВЕД: що зараз робити бізнесу
Нова система класифікації видів економічної діяльності – розбираємось разом! Більше за темою: Зарядка електромобілів: який це КВЕД і чи потрібна ліцензія? Види діяльності: на що впливає КВЕД? Із 1 січня 2027 року Україна переходить на нову класифікацію видів економічної діяльності – NA...
08.10.2025
Оновлено Довідник умовних кодів товарів
ДПС опублікувала оновленний Довідник умовних кодів товарів. ДПС опублікувало оновлений Довідник умовних кодів товарів. Умовний код товару Назва товару 00101 житловий будинок 00102 будівля 00103 ...
Нове
09.12.2025
Майно зниклої безвісти особи: хто має право на опіку
Розглянемо, яка фізособа може бути визнана судом безвісно відсутньою; підстави для вжиття нотаріусом заходів для встановлення опіки; заходи, які вживає нотаріус для встановлення опіки; хто може стати опікуном над майном; обов’язки опікуна над майном тощо. Більше за темою: Ракета пошкодила, ал...
09.12.2025
Дроблення бізнесу та практика БЕБ: на що звернути увагу
Дроблення бізнесу дозволило фігурантам справи уникнути переходу на загальну систему оподаткування та ухилятися від сплати ПДВ та вищих ставок ПДФО. Також встановлено, що частина заробітної плати працівникам виплачувалася неофіційно, готівкою, без утримання та сплати ПДФО, ЄСВ і військового збору. Бі...
09.12.2025
Обмеження щодо нарахування середнього заробітку після 19.07.2022: рішення суду
До правовідносин, які виникли до набрання чинності Законом від 01.07.2022 № 2352-ІХ, проте не припинилися або припинилися після набрання ним чинності (триваючі правовідносини), з 19 липня 2022 року слід застосовувати положення ст. 117 КЗпП в новій редакції та обмежувати нарахування середнього заробі...
Кращі матеріали