Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Скорочення строку попередження про наступне звільнення не звільняє роботодавця від виконання обов’язків – Верховний Суд

Роз’яснення
03.10.2024

Подання працівником заяви про скорочення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення може бути підставою для скорочення цього строку, проте не звільняє роботодавця від обов’язку дотримання ним гарантій при звільненні працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (зміни в організації виробництва і праці), зокрема – з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору запропонувати такому працівникові всі вакантні посади, які відповідають його кваліфікації.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду (далі – ВП ВС) у справі за позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач у цій справі працював на посаді провідного юрисконсульта в районній філії обласного центру зайнятості, яка у зв’язку з оптимізацією системи Державної служби зайнятості була припинена шляхом її ліквідації.

Роботодавець в установлений законом двомісячний строк повідомив позивача про зміни в організації праці та про можливе його наступне вивільнення, однак надав лише одну пропозицію зайняти вакантну посаду в іншій місцевості, від якої позивач відмовився у зв’язку з необхідністю зміни місця проживання.

Позивач подав заяву про скорочення строку попередження про наступне вивільнення, а роботодавець, не пропонуючи інших вакансій, задовольнив таку заяву та звільнив позивача з роботи у визначений у заяві строк. Після звільнення позивач дізнався про існування аналогічних посад юрисконсульта в новоствореній філії обласного центру зайнятості (за його місцем проживання), яких роботодавець йому не пропонував.

Суд першої інстанції відмовив позивачу в позові. Апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Задовольняючи касаційну скаргу позивача й направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, ВП ВС зауважила, що суд першої інстанції помилково виходив з відсутності в роботодавця-відповідача обов’язку працевлаштувати позивача у зв’язку з поданням останнім заяви про скорочення строку при вивільненні та не встановив дотримання відповідачем обов’язку з працевлаштування працівника, передбаченого ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 492 КЗпП.

Як зазначила ВП ВС, на прохання працівника роботодавець може скоротити строк попередження про наступне його звільнення (два місяці) і такого працівника може бути звільнено за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Водночас скорочення зазначеного строку не впливає на виниклі у зв’язку зі зміною в організації праці гарантії працівника при вивільненні та не звільняє роботодавця від виконання обов’язку з працевлаштування працівника.

Отже, роботодавець зобов’язаний запропонувати такому працівникові всі наявні вакансії, які відповідають його кваліфікації, що існували з моменту попередження працівника про наступне вивільнення до дня розірвання трудового договору з ним, з урахуванням при цьому положень ст. 42 КЗпП щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці.

Відмова працівника від зайняття запропонованих вакансій (у разі наявності пропозицій) чи відсутність відповідних вакансій свідчить про об’єктивну неможливість продовження трудових правовідносин та є передумовою для звільнення такого працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП у визначений ним строк.

Постанова ВП Верховного Суду від 28.08.2024 у справі № 641/1334/23 (провадження № 14-54цс24).

Верховний Суд


Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
16.12.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня З 1 січня змінюються правила працевлаштування осіб з інвалідністю Держстат оприлюднив звітність-2026: що та коли подаватимемо Закон про Держбюджет–2026 підписано Президентом До 1 лютого бронювання займатиме тільки 24 години Бронювання для бізнесу: 45-д...
12.11.2025
З 1 січня 2026 року діятиме нова система КВЕД: що зараз робити бізнесу
Нова система класифікації видів економічної діяльності – розбираємось разом! Більше за темою: Зарядка електромобілів: який це КВЕД і чи потрібна ліцензія? Види діяльності: на що впливає КВЕД? Із 1 січня 2027 року Україна переходить на нову класифікацію видів економічної діяльності – NA...
08.10.2025
Оновлено Довідник умовних кодів товарів
ДПС опублікувала оновленний Довідник умовних кодів товарів. ДПС опублікувало оновлений Довідник умовних кодів товарів. Умовний код товару Назва товару 00101 житловий будинок 00102 будівля 00103 ...
Нове
22.12.2025
Імпорт (експорт) контрольованих речовин і товарів, що їх містять: відповіді на поширені запитання
Розглянемо поширені запитання щодо імпорту (експорту) контрольованих речовин та товарів, що їх містять. Більше за темою: Імпорт та експорт нематеріальних активів: ПДВ-особливості Експорт та імпорт послуг: загальні правила обліку Нестача імпортного товару: як відобразити в обліку? 1. Як здійснюєть...
22.12.2025
Верховний Суд назвав характерні ознаки наявності трудових відносин
Спір полягав у кваліфікації відносин між підприємцем і шістьма особами, які виконували роботи: як трудових (позиція Держпраці) чи як цивільно-правових (позиція ФОП).  Більше за темою: Віддалена робота: як оформити відносини із найманими працівниками? Особливості звільнення працівників при спр...
22.12.2025
Виконання рішення суду немайнового характеру в Україні
Розглянемо, що належить до рішень немайнового характеру, як розпочинається виконавче провадження; що таке добровільне та примусове виконання, повторне невиконання та відповідальність; особливості виконання рішень про утримання від дій. Більше за темою: Є рішення суду, але до виконавчої служби не зв...
Кращі матеріали