Підстави для нарахування середнього заробітку працівнику, який призваний на строкову службу

На строкову військову службу призивають придатних за станом здоров’я до військової служби громадян України чоловічої статі, які не мають права на звільнення або відстрочення від призову.

День відправлення призовника у військову частину з обласного збірного пункту вважається початком проходження строкової військової служби (ч.1 ст. 24 Закону №2232-ХІІ Про військовий обов’язок і військову службу, далі – Закон №2232).

Закінченням проходження військової служби вважають день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини в порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (ч. 2 ст. 24 Закону № 2232).

Положення про підготовку та проведення призову громадян України на строкову військову службу і прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою КМУ від 21.03.2002р. № 352.

Виконати свій обов’язок перед Вітчизною районний (міський) військкомат запрошує громадянина за допомогою повістки за формою, наведеною в додатку 18 до Положення № 352.

За повісткою призовник повинен прибути у встановлений строк до військкомату для відправлення на обласний збірний пункт (ч. 8 ст. 15 Закону № 2232, п. 90 Положення № 352).

Повістку призовник пред’являє своєму роботодавцю. Вона і відповідна заява працівника-призовника є підставою для видання наказу про його звільнення на період служби від роботи і для надання йому трудових гарантій, передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП. Причому це може бути як оригінал повістки, так і її засвідчена копія.

Про призов громадянина на строкову військову службу військкомат також письмово повідомляє підприємство, на якому цей громадянин працює (абзац третій п. 253 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008). Зробити це військкомат зобов’язаний у 10-денний строк (лист Міноборони від 20.11.2015 р. № 116/2/2/21362).

Слід зазначити, що ч.3 ст.119 КЗпП та ч.2 ст.39 Закону №2232 зобов’язує роботодавця зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток за працівниками, які призвані на строкову військову службу під час дії особливого періоду.

Зважаючи на ситуацію, що склалася на підприємстві «Х», слід дійти висновку, що підприємству було усно повідомлено рідними працівника - призовника про причини відсутності його на роботі.

Отже, офіційного повідомлення працівником або військкоматом щодо призову, на адресу підприємства не надходило, відповідно, підстави для виплати середнього заробітку – відсутні, оскільки офіційні причини відсутності працівника на роботі нез’ясовані.

Таким чином, з метою недопущення порушень законодавства про працю в частині виплати середнього заробітку працівнику, що призваний на строкову військову службу, підприємству необхідно надіслати запит до військкомату та отримати офіційне підтвердження усної інформації від рідних працівника, що проходить військову службу в ЗСУ.

Після отримання відповіді, необхідно буде нарахувати та виплатити середній заробіток за період з початку проходження строкової військової служби, та, в подальшому, виплачувати середній заробіток відповідно до вимог ст.115 КЗпП.

http://dp.dsp.gov.ua