Про обрання основного місця роботи – лист Мінсоцполітики

Мінекономіки у листі від 24.06.2024 № 4701-05/45070-09 надало роз’яснення щодо обрання працівником основного місця роботи та повідомлення про це роботодавця. 

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 24.06.2024 № 4701-05/45070-09

Міністерство економіки України розглянуло Ваше електронне звернення щодо деяких питань законодавства з питань праці та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі.

Крім того, пунктом 31 частини другої статті 16 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що застрахована особа зобов’язана повідомляти страхувальника, в якого особа працює за основним місцем роботи, про визначення особою такого місця роботи як основного згідно з поданою нею заявою (до її відкликання).

Тобто з дня внесення відповідних змін основне місце роботи працівника може визначатися за його заявою.

Законодавством прямо не визначено форму і терміни подання такої заяви.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту» (зі змінами) (далі – постанова № 413).

Норми статті 24 КЗпП та постанови № 413 поширюється на всі випадки коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору, при цьому працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення до Державної податкової служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу, оскільки у зазначених законодавчих актах чітко визначено, що повідомлення до Державної податкової служби та її територіальних органів подається до початку роботи працівника.

Крім того, статтею 29 КЗпП визначено перелік інформації, про яку до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про умови трудових відносин.

Це означає, що тільки в разі виконання цих умов працівника може бути допущено до виконання роботи, визначеної трудовим договором.

Якщо працівник, який працює у роботодавця за сумісництвом, бажає працювати у цього роботодавця за основним місцем роботи, то таку процедуру, на нашу думку, слід реалізувати через механізм звільнення працівника з місця роботи за сумісництвом та прийняття його на основне місце роботи. Це пов’язано з тим, що законодавство про працю не містить механізмів переведення працівників з основного місця роботи на роботу за сумісництвом та навпаки.

Разом з тим, вважаємо, що працівник не може працювати за сумісництвом не маючи при цьому основного місця роботи.

Водночас законодавством не передбачено відповідальності роботодавця та працівника у випадку роботи працівника за сумісництвом без основного місця роботи.

Необхідно зазначити, що Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181 (зі змінами) (далі – Правила), встановлено єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.

Так, абзацами першим та третім пункту 1 глави 5 «Датування управлінських документів» розділу II «Документування управлінської інформації» Правил визначено, що датою документа є відповідно дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрація або складення (для актів), засідання колегіального органу (для протоколів).

Обов’язковому датуванню і підписанню підлягають усі службові відмітки на документах, пов’язані з їх проходженням та виконанням (резолюції, погодження, візи, відмітки про виконання документа і внесення його до справи).

Розпорядчий документ набирає чинності з моменту його підписання і реєстрації, якщо в тексті не встановлено інші строки (пункт 10 глави 10 «Особливості підготовки та оформлення розпорядчих документів» розділу II Правил).

Отже, згідно з чинним законодавством, роботодавці повинні реєструвати накази про прийняття на роботу, зміни у трудовому договорі, припинення трудового договору, а також інші важливі рішення щодо працівників. Термін реєстрації таких наказів – у день їх підписання.

Вважаємо, що прийняти працівника на роботу як зазначено у зверненні «заднім числом», є порушенням вимог чинних нормативних документів, що можна кваліфікувати як підробку документів. Особи, винні у порушенні, можуть бути притягнені до відповідальності згідно з законодавством України.

Реєстрація кадрових документів «заднім числом» неприпустима у діловодній практиці.

Відповідно до статті 366 Кримінального кодексу України складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів – караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.

Ураховуючи те, що в Україні введено воєнний стан, Мінекономіки мінімізує використання паперового документообігу, у зв’язку з чим відповідь надається електронною поштою.

Заступник Міністра економіки України
Тетяна БЕРЕЖНА

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm