МПЗ за землями на територіях бойових дій: чи подавати додаток юрособі-єдиннику

Більше за темою:

Виправлення помилок при розрахунку мінімального податкового зобов’язання та в декларації єдинника четвертої групи

Мінімальне податкове зобов’язання визначається з огляду на період володіння/користування землею протягом року

Особливості визначення мінімального податкового зобов’язання фермерськими господарствами

Чи визначають ЮО – платники ЄП третьої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, мінімальне податкове зобов’язання та чи повинні подавати додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» у складі податкової декларації платника ЄП третьої групи (ЮО)?

Відповідно до пп. 14.1.114² Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній, зокрема, юридичній особі, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (пп. 38¹.1.4 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 297¹.1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Розрахунок МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена або не проведена, обчислюється за формулами, встановленими пп. 38¹.1.1 та 38¹.1.2 ПКУ та зазначається у додатку «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – додаток) до податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) (далі – Декларація), форма якої затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 № 578.

МПЗ не визначається, зокрема для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися, плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (абзац сьомий п. 38¹.2 ПКУ).

МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38¹.2 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається, зокрема, плата за землю (абзац восьмий п. 38¹.2 ПКУ).

Так, абзацами першим – четвертим пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.

Перелік територій визначається у встановленому Кабміном порядку.

Перелік територій затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».

Нормами пп. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, зокрема з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичнихосіб – підприємців.

Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені пп. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали обкладенню платою за землю або єдиним податком четвертої групи (абзац четвертий пп. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38¹.2 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2023 року (абзац шостий пп. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Таким чином, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, які включені до Переліку територій, не визначають МПЗ за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (з урахуванням абзацу сьомого п. 38¹.2 та пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, такі платники повинні подавати додаток у складі Декларації з декларуванням об’єктів оподаткування – кадастрових номерів, площ земельних ділянок, та не нараховувати податкові зобов’язання з МПЗ (декларування з прочерками та «0»).

Водночас юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях можливих бойових дій, визначених у Переліку територій, за які нараховувалася та сплачувалася плата за землю, мають визначати МПЗ та подавати додаток у складі Декларації.

ЗІР, категорія 108.01