Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Підприємець надає бухгалтерські послуги: чи має він реєструватися у Держфінмоніторингу?

30.08.2023 2398 0 4

Ситуація. Підприємець веде бухгалтерський облік підприємства виходячи із цивільно-правового договору про надання послуг. Права підпису на звітності та інших документах підприємства не має (усі документи підписує лише директор). Чули, що на підприємців, які надають бухгалтерські послуги, поширюється законодавство про фінмоніторинг. Крім того, нещодавно КМУ була прийнята постанова, якою врегульовано порядок здійснення перевірок у сфері фінмоніторингу, що стосується саме бухгалтерських послуг.

Запитання. Чи потрібно такому підприємцеві реєструватись у Державній службі фінансового моніторингу (далі – Держфінмоніторинг)?

Коротка відповідь. Так потрібно.


Коли ваш бухгалтер має стати на облік у Держфінмоніторингу?

Питання, що стосуються фінмоніторингу, регламентуються насамперед Законом від 06.12.2019 № 361-IХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361).

У «поле зору» цього закону потрапили зокрема суб’єкти господарювання (далі – СГ), які надають послуги з ведення бухгалтерського обліку.

Так, згідно з п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361, до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу (далі – ССПФМ) віднесено, зокрема:

  • бухгалтерів, а також СГ,які надають послуги з бухгалтерського обліку (пп. «б»);
  • СГ, які провадять консультації з питань оподаткування (пп. «в»).

Перелік обов’язків ССПФМ наведено у ч. 2 ст. 8 Закону № 361. У цьому переліку є й обов’язок стати на облік у Держфінмоніторингу (п. 1).

Зверніть увагу! Той факт, що у підприємця немає права підпису на документах, у цьому випадку не має значення. Важливо те, що підприємець надає послуги з бухобліку, оскільки саме ця діяльність є підставою для віднесення особи до ССПФМ. Отже, підприємець зобов’язаний стати на облік у Держфінмоніторингу.

Чи потрібно ставати на облік у Держфінмоніторингу бухгалтерам, які працюють на підставі трудових договорів?

Ні, бухгалтерів – найманих працівників ця вимога не стосується.

Важливий аспект! Стати на облік у Держфінмоніторингу зобов’язані лише фізособи, що надають бухгалтерські послуги на підставі цивільно-правових договорів.

Як фізособі стати на облік у Держфінмоніторингу?

Процедура взяття на облік у Держфінмоніторингу регламентується Порядком подання інформації для взяття на облік, затвердженим постановою КМУ від 09.09.2020 № 850 (далі – Порядок № 850).

Так, ССПФМ, які не є юридичними особами (як у нашому випадку), повинні стати на облік у Держфінмоніторингу не пізніше дня проведення першої фінансової операції або дати встановлення ділових відносин із клієнтом (п. 5 Порядку № 850).

Тобто у нашому випадку підприємець мав стати на облік у Держфінмоніторингу в день укладання з підприємством договору про надання бухгалтерських послуг.

Які документи слід подати для взяття на облік?

Для взяття на облік до Держфінмоніторингу подається інформація, зазначена у п. 6 Порядку № 850. У нашому випадку така інформація має містити відомості про реєстрацію підприємця та його місцезнаходження.

За якою формою подається така інформація?

Інформацію потрібно подати за формою 1-ФМ, затвердженою наказом Мінфіну від 29.01.2016 № 24 (далі – Наказ №24). Ця форма заповнюється відповідно до Інструкції, затвердженої Наказом № 24 (далі – Інструкція № 24).

Так, згідно з п. 6 розд. ІІ Інструкції № 24, суб’єкти, які провадять свою діяльність одноосібно, без створення юрособи, при первинному поданні форми № 1-ФМ заповнюють розділи І, ІІ та ІІІ. При цьому в усіх полях розділів IV та V форми ставиться символ «-» (прочерк).

Зразок заповнення форми № 1-ФМ можна знайти на сайті Держфінмоніторингу.

Інформація подається в електронній формі з використанням електронного кабінету або прикладного програмного інтерфейсу (п. 4 Порядку № 850).

На замітку! Відеоінструкцію з реєстрації в електронному кабінеті та користування його розділами наведено тут.

А що робити, коли з якоїсь причини СГ не має можливості подати інформацію до Держфінмоніторингу в електронному вигляді?

У таких ситуаціях допускається її подання у паперовому вигляді. Заповнену форму № 1-ФМ можна (п. 4 Порядку № 850):

  • або надіслати поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення – тоді доказом подання інформації буде документ, виданий оператором поштового зв’язку про надсилання поштового повідомлення та повідомлення про вручення;
  • або вручити особисто під розписку – тоді доказом подання інформації буде позначка Держфінмоніторингу про отримання інформації (із зазначенням дати та часу отримання).

Що загрожує бухгалтерові-підприємцю, якщо він не стане на облік?

Припустимо, підприємець у нашій ситуації не став на облік у Держфінмоніторингу, хоча згідно із законами мав це зробити (див. вище). Виникає запитання:

Чи можуть у цьому випадку оштрафувати підприємця?

Фінансову відповідальність у вигляді штрафів за порушення законодавства у сфері фінмоніторингу передбачено ч. 5 ст. 32 Закону № 361. У цій нормі наведено досить значний перелік порушень у сфері фінмоніторингу, за які застосовується штраф. Щоправда, ми не знаходимо там такого порушення, як невзяття на облік у Держфінмоніторингу. Однак це не означає, що штраф за таке порушення взагалі не передбачений.

Справа в тому, що п. 14 ч. 5 ст. 32 Закону № 361 установлено штрафза порушення інших вимог у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (тобто у сфері фінмоніторингу).

За такі порушення застосовується штраф у розмірі до 3 000 НМДГ (до 51 000 грн). Під цей штраф може бути підведений і наш випадок, коли підприємець, який є ССПФМ, не перебуває на обліку в Держфінмоніторингу.

Проте! Не факт, що підприємця у нашій ситуації буде оштрафовано. Справа в тому, що Законом № 361 передбачено й інші заходи впливу на порушників.

Так, ч. 3 ст. 32 Закону № 361 передбачає, що в разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері фінмоніторингу заходи впливу застосовуються адекватно до скоєного порушення. Залежно від суті порушення може бути:

1) письмове застереження;

2) анулювання ліцензії та/або інших документів, що дають право на провадження діяльності, при здійсненні якої в особи виникає статус СПФМ, у встановленому законодавством порядку;

3) покладання на СПФМ обов’язку відсторонити від роботи свою посадову особу;

4) штраф;

5) укладання письмової угоди про врегулювання наслідків порушення законодавства у сфері фінмоніторингу.

Іншими словами, не завжди за порушення застосовуватимуть саме штраф: заходи впливу до порушника повинні застосовуватися адекватно (тобто з огляду на ступінь тяжкості правопорушення).

Тому ми вважаємо, що в нашій ситуації контролюючий орган може не оштрафовувати підприємця, а обмежитися письмовою пересторогою.

Крім того, зверніть увагу на формулювання: розмір штрафу може становити до 51 000 грн. Тобто на практиці штраф не обов’язково нараховується у максимальній сумі.

Хто уповноважений здійснювати перевірки у цій сфері та, зокрема, застосовувати заходи впливу на підприємців, які надають бухгалтерські послуги без взяття на облік у Держфінмоніторингу?

У ч. 4 ст. 32 Закону № 361 сказано, що заходи впливу, передбачені ч. 3 ст. 32 Закону № 361 (у т. ч. штраф) застосовуються до СПФМ суб’єктами державного фінмоніторингу, які відповідно до цього закону здійснюють функції державного регулювання та нагляду за СПФМ.

Які органи є суб’єктами державного фінмоніторингу?

Перелік суб’єктів держфінмоніторингу, уповноважених здійснювати вищезазначені функції, наведено у ч. 1 ст. 18 Закону № 361.

Щодо бухгалтерів та СГ, які надають послуги з бухгалтерського обліку, а також провадять консультації з питань оподаткування, держрегулювання та нагляд здійснює Мінфін. Відповідно, Мінфін уповноважений проводити перевірки суб’єктів господарювання у цій сфері та накладати штрафні санкції.

Нещодавно із цього приводу був прийнятий Порядок, затверджений постановою КМУ від 16.06.2023 № 662, далі – Порядок № 662 (набув чинності з 04.07.2023).

Порядком № 662 регламентується, зокрема, проведення перевірок у підконтрольних Мінфіну СПФМ. Мінфін має право проводити у них планові та позапланові перевірки (виїзні та безвиїзні).

Однак ми вважаємо, що такі перевірки під час воєнного стану можуть проводитися з огляду на мораторій, установлений на цей період постановою КМУ від 13.03.2022 № 303 (далі – Постанова № 303).

Нагадаємо, що відповідно до Постанови № 303 проведення планових перевірок під час воєнного стану заборонено. А позапланові перевірки можуть проводитись лише на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, які забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Причому такі перевірки можуть бути призначені лише за наявності загрози, що має негативний вплив:

  • на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини;
  • захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
  • для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану.

Що до застосування штрафних санкцій, то на сьогодні є чинним Порядок, затверджений наказом Мінфіну від 23.04.2015 № 460 (далі – Порядок № 460). Однак Порядок № 460 був прийнятий ще на виконання «старого» закону про фінмоніторинг (Закон від 14.10.2014 № 1702-VII, який втратив чинність з 28.04.2020 у зв’язку з набуттям чинності Законом № 361). Тому застосовувати цей Порядок нині – неправомірно, а нового порядку наразі немає.

Чи є звільнення від штрафів за порушення законодавства у сфері фінмоніторингу на час воєнного стану?

Так є.

У цьому випадку слід орієнтуватися на Закон від 03.03.2022 № 2115-ІХ (далі – Закон № 2115). Так, пп. 1 п. 1 Закону № 2115 передбачає, що суб’єкти господарювання (у т. ч. фізособи-підприємці) можуть подати облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, які згідно із чинним законодавством подаються до документальної та/або до електронної форми, протягомтрьох місяців після припинення або скасування воєнного стану або стану війни – одразу за весь період неподання звітності або існування у них обов’язку подати такі документи.

Виходячи із цієї норми можна зробити висновок, що несвоєчасне подання документів для взяття на облік до Держфінмоніторингу під час воєнного стану не вважатиметься простроченням, а отже, і штраф не повинен застосовуватися.

Роз’яснення Держфінмоніторингу із цього приводу наведено на їх сайті.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали