Фінмоніторинг від НБУ: як банки виявляють схеми ухилення від сплати податків?

Нещодавно з'явився лист НБУ, у якому всім банкам, асоціаціям банків і небанківським фінансовим установам надано рекомендації з питань фінансового моніторингу. Як відомо, банки здійснюють фінмоніторинг своїх клієнтів, і цей факт безпосередньо впливає на діяльність суб'єктів господарювання (далі – СГ). А отже, про рекомендації НБУ мають знати не лише банки, а й їхні клієнти. Ось чому цей лист НБУ викликав у СГ великий інтерес, про що свідчать численні запитання на нашій консультаційній лінії. У консультації ми докладно розглянемо, у чому полягають рекомендації НБУ банкам і відповімо на всі ваші запитання.

Про який лист НБУ йдеться?

Ми говоритимемо про лист НБУ від 01.11.2024 № 25-0005/82615 «Про рекомендації з питань здійснення фінансового моніторингу» (далі – Лист № 82615).

Знайти цей лист можна на офіційному сайті НБУ за посиланням.

Рекомендуємо всім СГ ознайомитися зі змістом цього листа, щоб розуміти, які у них є ризики у взаємовідносинах з обслуговуючими банками та небанківськими фінансовими установами. Ми звернемо вашу увагу на найважливіші моменти Листа № 82615 і дамо свої пояснення.

Яких питань стосується лист НБУ?

У листі йдеться про механізм так званого дроблення бізнесу, який використовують у своїй діяльності багато юросіб. НБУ пояснює, що цей механізм використовується СГ з метою ухилення від сплати податків і полягає у штучному розділенні ведення бізнесу юрособи через інші СГ, зокрема із залученням фізосіб-підприємців. А використання таких схем призводить до недоплати податків до бюджету. Саме тому, на думку НБУ, банки та фінустанови мають виявляти такі схеми під час фінмоніторингу своїх клієнтів та інформувати про це відповідні держоргани.

Якими нормативними документами керуються банки та фінустанови під час здійснення фінмоніторингу?

Усі ми розуміємо: здійснюючи фінмоніторинг, банки керуються насамперед не Листом № 82615, а нормативними документами, які надали їм такі повноваження.

Основи фінмоніторингу установлено Законом від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361).

Система фінмоніторингу складається з первинного та державного рівнів (ст. 6 Закону № 361). Відповідно, Законом № 361 визначено суб'єктів первинного фінмоніторингу (далі – СПФМ) та суб'єктів державного фінмоніторингу. До СПФМ віднесено, зокрема, банки, кредитні спілки та інші фінансові установи (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 361).

Крім норм Закону № 361, під час здійснення фінмоніторингу застосовуються правила, передбачені:

• Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим постановою Правління НБУ від 19.05.2020 № 65 (далі – Положення № 65);
• Положенням про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженим постановою Правління НБУ від 28.07.2020 № 107 (далі – Положення № 107).

Крім того, кожен банк і фінустанова розробляє та затверджує внутрішні документи з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, як цього вимагають пп. 4 п. 7 Положення № 65 та пп. 3 п. 7 Положення №107.

На які моменти звертатимуть увагу банки щодо дроблення бізнесу?

У Листі № 82615 НБУ називає учасників схеми дроблення бізнесу Групою, у якій є зв’язки між юрособою та фізособами-підприємцями, і наводить основні ознаки, за якими (на думку НБУ) можуть виявлятися такі схеми.

Для вашої зручності наведемо цю інформацію в таблиці.

Таблиця-підказка. Ознаки, за якими банки та фінустанови виявляють схеми ухилення від сплати податків

Також НБУ в Листі № 82615 зазначає, що цей перелік «підозрілих» ознак не є вичерпним і фінустанови мають право самостійно визначати ознаки, за якими виявлятимуть схеми ухилення від сплати податків. Такі ознаки можуть бути закріплені, як ми вже зазначили, у внутрішніх документах банку/фінустанови.

Як бачимо, під підозру банків та фінустанов можуть потрапити цілком звичайні та звичні для СГ операції та ситуації. Наприклад, надання поворотної фіндопомоги підприємцю або надання бухгалтерських послуг одним підприємцем кільком СГ.

Відразу хочемо пояснити, що самі по собі перелічені вище ознаки не є злочинними і подібні операції не заборонено законодавством. Однак ви повинні розуміти, що такі дії можуть викликати підозри або сумніви у банків, і тому в деяких випадках варто поводитися обачно, щоб уникнути небажаних ризиків. Наприклад, одній особі не варто подавати протягом одного дня документи на відкриття рахунків у тому самому банку кільком клієнтам. Ці операції можна «розвести» в часі, або відкрити рахунки в різних банках.

Крім того, НБУ в Листі № 82615 рекомендує банкам та фінустановам звертати увагу також на індикатори підозрілості фінансових операцій/діяльності СГ, установлені законодавством. Такі індикатори наведено:

• у додатку 20 до Положення № 65;
• додатку 19 до Положення № 107.

Рекомендуємо вам детально ознайомитись із переліком індикаторів підозрілості. Особливу увагу НБУ приділяє таким індикаторам:

• клієнт (представник клієнта) не може зрозуміло пояснити, у чому полягає його ділова діяльність (характер діяльності);
• характер фінансової операції та/або обставини, за яких вона ініціюється, дають підстави вважати, що операція здійснюється від імені та/або на користь іншої сторони, особу якої не розкрито банку;
• рахунками кількох клієнтів, між якими немає взаємозв'язків, що логічно пояснюються, управляє один і той самий представник;
• невідповідність фактичних обсягів фінансових операцій заявленим клієнтом – юрособою та фізособою-підприємцем на етапі встановлення ділових відносин з банком/під час його обслуговування.

Чим ризикує СГ, якщо банк вважає його операцію підозрілою?

Як пояснює НБУ в Листі № 82615, якщо за результатами проведеного аналізу фінустановою встановлена належність клієнтів до Групи, а також є підстави вважати, що відповідна діяльність СГ може бути пов’язана з ухиленням від сплати податків, фінустанова має вжити дієвих заходів, а саме:

• повідомити спеціально уповноважений орган про такі фіноперації (діяльність);
• прийняти рішення щодо подальших ділових відносин з огляду на виявлені ризики.

Тобто банк/фінустанова повідомить про підозрілі операції Держфінмоніторинг і може відмовити клієнту у подальшій співпраці, а також відмовити у проведенні фінансової операції. Ці дії виконуються банками/фінустановами згідно із правилами, закріпленими у ст. 16, 23 Закону № 361 та відповідних додатках до Положення № 65 та Положення № 107.

Чи буде Держфінмоніторинг інформувати ДПС про схеми ухилення від сплати податків? Година покаже. Проте хочемо нагадати, що згідно з Порядком електронної взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України і Державної служби фінансового моніторингу України про надання інформації про доходи фізичних осіб, необхідної для запобігання і протидії легалізації  (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затвердженим наказом Мінфіну від 31.08.2023 № 469, Держфінмоніторинг має право вимагати у ДПС інформацію про доходи фізосіб.