Коригуємо фінрезультат при списанні заборгованості нерезидента, строк якої вже минув

Більше за темою:

14 способів відкоригувати фінрезультат законними методами

Резерв сумнівних боргів і курсові різниці: чи потрібно коригувати фінрезультат?

Як здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування у разі списання дебіторської заборгованості нерезидента, щодо якої минув строк позовної давності?

Підпунктом 14.1.11 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПКУ.

Безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ).

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом обкладення податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

У разі наявності дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, платник формує резерв сумнівних боргів.

Різниці, що виникають у разі формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) та списання безнадійної заборгованості визначено положеннями ст. 139 ПКУ.

Згідно з пп. 139.2.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• на суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

Отже, у разі списання дебіторської заборгованості, щодо якої створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), якщо така заборгованість є заборгованістю за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, відповідно до пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ.

У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.

Одночасно повідомляємо, що абзацом першим п. 44.1 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ПКУ.

ЗІР, категорія 102.16