Більше за темою:
Як можна вплинути на показник фінрезультату
14 способів відкоригувати фінрезультат законними методами
Резерв сумнівних боргів і курсові різниці: чи потрібно коригувати фінрезультат?
Відповідно до пп. 134.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом обкладення податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з п. 138.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму:
Фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму:
Відповідно до пп. 138.3.2 ПКУ терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають, відповідно, основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розд. III ПКУ – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ (пп. 14.1.9 ПКУ).
ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у випадку знищення (втрати) товарів та запасів. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкту обкладення податком на прибуток підприємств.
Поряд з цим, у випадку списання основних засобів внаслідок їх знищення (втрати), здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування:
Згідно з ч. 1 ст. 141 Закону від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.
Отже, підтвердження знищення (втрати) товарів платника внаслідок настання дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Регулювання питань методології бухобліку та фінзвітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухобліку та аудиту, затверджує НП(С)БО, НП(С)БОДС, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухобліку та складання фінзвітності (абзац перший ч. 2 ст. 6 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Тому з питань оформлення, відображення у первинних документах та документального підтвердження знищення (втрат) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно звернутися до Мінфіну.
ЗІР, категорія 102.12