Більше за темою:
Податкові повідомлення-рішення: зміни з 26.02.2026
Як оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення: поради юристаа
Відповідно до абзацу першого пп. 75.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Пунктом 76.1 ПКУ встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ПКУ).
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ПКУ).
Згідно з п. 86.8 ПКУ податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, поданих у порядку, встановленому ст. 86 ПКУ, ППР приймається в порядку та строки, визначені п. 86.7 ПКУ.
ППР приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п’яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному пп. 86.7.1 ПКУ (абзац перший пп. 86.7.5 ПКУ).
Форма та порядок надіслання ППР визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац перший п. 58.2 ПКУ).
ППР надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац другий п. 58.2 ПКУ).
Порядок надіслання контролюючими органами ППР платникам податків затверджено наказом Мінфіну від 28.12.2015 № 1204 (далі – Порядок № 1204).
Порядок складання контролюючими органами ППР наведено у розд. ІІ Порядку № 1204.
Відповідний структурний підрозділ контролюючого органу згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку № 1024 складає ППР, зокрема, за такими формами:
При складанні ППР до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими Порядком № 1204 (абзац перший п. 3 розд. ІІ Порядку № 1204).
При складанні ППР йому присвоюється номер, який містить, зокрема, але не виключно, порядковий номер у межах територіального контролюючого органу, який склав ППР, та комплексний індекс підрозділу, який склав ППР (п. 10 розд. ІІ Порядку № 1204).
ППР додатково повинно містити детальний розрахунок, зокрема, штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми ПКУ та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок (у разі необхідності такий розрахунок може бути винесений у додаток до ППР, що є його невід’ємною частиною) (пп. 3 п. 4 розд. ІІ Порядку № 1204).
У податковому повідомленні-рішенні наводиться або додається до нього розрахунок, зокрема, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені (розрахунок пені додається у разі складання ППР за формами «Р» (крім пені відповідно до ст. 129 ПКУ), «Д» (крім пені за заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподаткованого доходу на користь нерезидентів відповідно до ст. 129 ПКУ) та «С») із зазначенням у ньому відповідної інформації, необхідної для їх визначення (п. 11 розд. ІІ Порядку № 1204).
Отже, якщо за результатами камеральної перевірки приймається ППР, в якому зазначається сума штрафу, то до ППР додається детальний розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), винесений у додаток до ППР, що є його невід’ємною частиною.
ЗІР, категорія 131.07