Більше за темою:
Оформлення тимчасового переведення в разі простою
Попередження працівників про скорочення та запровадження простою
Стаття 34 КЗпП визначає простій як зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Його можна запровадити як у цілому на підприємстві, так і для окремого підрозділу й навіть для одного працівника, що слід зазначити у відповідному наказі.
Відповідно до ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду чи окладу. Ця норма діє і в період воєнного стану.
Оплачувати простій роботодавець має у строки, передбачені для виплати заробітної плати, тобто двічі на місяць.
Південно-Східне МУ Держпраці
