ФОП перебуває у відпустці по вагітності та здійснює господарську діяльність: що з ЄСВ

Більше за темою:

Квартальна об’єднана звітність ФОП, звільнення від ЄСВ за себе, мінімалка для продавців підакцизних товарів: важливі зміни в ПК

Чи звільняється від сплати єдиного внеску за себе ФОП, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та/або у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але продовжує здійснювати господарську діяльність і отримувати дохід, та чи потрібно повідомляти контролюючий орган про факт сплати за неї єдиного внеску роботодавцем?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізособи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пп. 4 (крім фізосіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5¹ ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Разом з тим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до абзацу сьомого п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб:

• осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами (абзац десятий п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);
• осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини (абзац дванадцятий п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому КМУ, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Водночас ч. 6 ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема, у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

На виконання вимог, зазначених п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 постановою КМУ від 02.03.2011 № 178 затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок).

Згідно з пп. 2 п. 1 Порядку передбачено, що Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску, зокрема, за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини.

При цьому за осіб, зазначених у пп. 2 п. 1 Порядку, єдиний внесок нараховується на суми допомоги при народженні дитини (крім суми, яка виплачується одноразово) та/або суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахованої за базовий звітний період (пп. 2 п. 2 Порядку).

Пунктом 3 Порядку визначено, що єдиний внесок нараховується у розмірі 22 % суми грошового забезпечення, допомоги або компенсації.

За осіб, зазначених у пп. 1–3 п. 1 Порядку, у тому числі в разі отримання декількох видів грошового забезпечення, допомоги або компенсації одночасно, єдиний внесок визначається в розмірі мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом.

Водночас згідно з пп. 2 п. 4 Порядку визначено, що обчислення єдиного внеску за осіб, зазначених у пп. 2–4 п. 1 Порядку, здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі – Платники), які відповідно до зазначеного пункту визначені платниками єдиного внеску.

Платники подають до територіальних контролюючих органів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Мінфіном за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (п. 7 Порядку).

Отже, можна дійти висновку, що визначено окремий механізм для сплати єдиного внеску, зокрема, за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Також деталізовано платників єдиного внеску за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, їх обов’язки щодо нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та подання відповідної звітності.

Ураховуючи викладене, за умов, що фізособа-підприємець перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та/або у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, і роботодавцем сплачується за таку особу єдиний внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску, то виконується умова, визначена в ч. 6 ст. 4 Закону № 2464.

Тобто з 01.10.2025 така фізособа-підприємець звільняється від сплати єдиного внеску за себе саму, незалежно від наявності/відсутності доходу, обраної системи оподаткування та дати початку/дати кінця отримання допомоги.

Окремо повідомляти контролюючий орган щодо перебування у відпустці по догляду за дитиною Законом № 2464 не передбачено.

ЗІР, категорія 201.04