Фінмоніторинг операцій збільшився на 10 % за 2025 рік

Більше за темою:

Як проводяться перевірки суб'єктів первинного фінмоніторингу, підконтрольних Мінфіну

Фінмоніторинг від НБУ: як банки виявляють схеми ухилення від сплати податків?

Підприємець надає бухгалтерські послуги: чи має він реєструватися у Держфінмоніторингу?

Понад 1,4 млн повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу, надійшло до Державної служби фінансового моніторингу за три квартали 2025 року. Це на 10 % більше, ніж за аналогічний період торік. Переважна більшість – 83 % повідомлень – стосуються порогових операцій. Загалом 794 матеріали на суму 150,46 млрд грн було передано до правоохоронних органів для розслідування. Понад третину з них отримало Бюро економічної безпеки України.

1 434 785 повідомлень про фінансові операції отримав Держфінмоніторинг за три квартали цьогоріч. Це на 10% більше, ніж за той самий період торік – 1,3 млн повідомлень.

Після затишшя у перший рік повномасштабної повідомлень, які підпадають під фінмоніторинг, рік до року лише більшає: лише у 2024 обсяг їх обсяг зріс одразу на 22 %. Цьогоріч, у середньому, щомісяця надходить близько 160 тисяч повідомлень.

Переважна більшість повідомлень – 99 % – від банків: 1,42 млн звітів. Небанківські установи передали ще майже 15 тисяч. Основна маса повідомлень стосується порогових фінансових операцій – понад 1,18 млн (83 %). Підозрілих операцій значно менше – близько 243 тисяч (17 %). Решта – це повідомлення, надіслані у відповідь на запити щодо відстеження, а також комбіновані звіти, що одночасно стосуються і порогових, і підозрілих операцій.

Хоча кількість матеріалів, які направляють до правоохоронців, майже не змінилась, сума підозрілих операцій по ним зросла майже утричі. Так, 794 матеріали на загальну суму 150,46 млрд грн було передано до правоохоронних органів.

Найбільше фінмоніторинг завантажив роботою Бюро економічної безпеки України: до них направлено понад третину матеріалів з усього обсягу на загальну суму 99,3 млрд грн. До решти правоохоронців пішли повідомлення на значно скромніші суми:

• Національна поліція – 230 матеріалів на суму 36,7 млрд грн;
• СБУ було передано 120 матеріалів на 8,2 млрд грн;
• ДБР – 71 матеріал на 3,1 млрд грн;
• НАБУ – 67 матеріалів на 1,3 млрд грн;
• Офіс Генерального прокурора отримав 39 матеріалів на загальну суму 1,8 млрд грн.

На запит Опендатабота у Держфінмоніторингу додали, що цьогоріч лише за жовтень до правоохоронних органів було направлено 208 матеріалів на майже 80 млрд грн – це вже більше, аніж за весь минулий рік. Сталися значні зрушення й у справах про податкові правопорушення: від початку року передано 300 матеріалів, у яких йдеться про операції з ознаками податкових правопорушень на понад 157 млрд грн. Для розуміння масштабу: це у 14 разів більше, ніж торік.

«За 10 місяців 2025 року ми передали до правоохоронних органів більш ніж тисячу матеріалів на понад 230 млрд грн підозрілих операцій, що у чотири рази більше, ніж за аналогічний період торік. Для цього нами було проаналізовано транзакцій на суму понад 1 трлн грн. Це прямий результат превентивної моделі: ми самі виявляємо ризики та передаємо матеріали правоохоронним органам. Торік відсоток ініціативно переданих матеріалів становив 63 %, зараз – 70 %. Ми блокуємо і знищуємо схеми, які працювали роками. Й наразі працюємо над впровадженням у роботу штучного інтелекту, щоб автоматизувати процеси аналізу фінансових даних», – коментує голова Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін.

Контекст

Держфінмоніторинг перевіряє фінансові операції двох видів: порогові та підозрілі.

Порогові фіноперації – ті, сума в яких дорівнює чи перевищує 400 тис. грн та має хоча б одну із наведених ознак: прояв сепаратизму/тероризму, ризик фальсифікації рахунків фактур (інвойсів) у зовнішньоекономічній діяльності, дистанційне відмивання коштів тероризму, багато готівки в обігу та неналежне виявлення та санкціонування особою підозрілих публічних діячів.

Підозрілі фіноперації не залежать від суми, а лише від наявності підозр та доказів у банку, який обслуговує людину. На це може впливати поведінка особи, невідповідність наданої інформації та інші чинники.

Опендатабот