Так, роботодавець повинен оплатити такий лікарняний.
Умови та порядок оплати днів тимчасової непрацездатності визначаються Законом від 23.09.1999 № 1105-ХIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105). Згідно зі ст. 12 цього Закону право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана ВРУ.
Право на страхові виплати виникає з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи час випробування та день звільнення, а також, зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом (абзац другий п. 1 ст. 12 Закону № 1105).
Оскільки в наведеній ситуації тимчасова непрацездатність настала в період, коли працівник ще перебував у трудових відносинах (не був звільнений), е-лікарняний підлягає оплаті.
Отже, такий е-лікарняний слід оплатити за загальним правилом: перші п’ять днів тимчасової непрацездатності – за кошти роботодавця, а починаючи з шостого дня – за кошти ПФУ. Для цього роботодавець повинен обчислити суму допомогу та подати до ПФУ заяву-розрахунок, а після надходження коштів із фонду виплати допомогу працівникові, який звільнився.

